Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №938/1126/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1126/26

Провадження № 3/938/623/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов відвідділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , громадянина України, згідно даних протоколу тимчасово не працює, до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КпАП України,

в с т а н о в и в:

з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЗхРУ №358418 від 19.06.2026, вбачається, що 19.06.2026 о 16 год 10 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», на напрямку 418 п/зн., на відстані 20км від лінії державного кордону на території Верховинської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в межах контрольованого-прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , за спробу незаконного перетину державного кордону, поза встановленим пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 16.07.2026, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.

Оскільки особа, яка притягається до відповідальності в судове засідання не з`явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 27.08.2026.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явився. Через систему "Електронний суд", 22.08.2026 подав заперечення по суті справи, в яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що наміру перетинати державний кордон України він не мав, 19.06.2026 разом зі своїм одногрупником по аспірантурі ОСОБА_2 вирушив у туристичний похід. Вони аспіранти денної форми навчання, а тому за віком та статусом не підлягали мобілізації, жодних мотивів чи планів залишати територію України він не мав. При собі вони не мали закордонних паспортів, готівкової іноземної валюти чи будь-яких інших речей, які б прямо чи опосередковано свідчили про намір незаконно перетнути державний кордон. Крім цього, їх було затримано поблизу Верховинського автовокзалу співробітниками поліції, що приблизно 30 км до державного кордону. Поліція безпідставно почала перевіряти документи, вимагати пояснень щодо «брудних курток» та ініціювати поверхневий допит. Після виклику прикордонників їх доставили до відділу прикордонної служби у с.Верховина, де працівники ДПСУ провели незаконний огляд (роздягання та перегляд речей) без складання протоколу огляду та без ухвали слідчого судді, намагаючись знайти хоч якісь докази наших «планів».

Під час перебування у відділі прикордонники чинили на них психологічний тиск, погрожували фізичною розправою, змусивши підписати заздалегідь заготовлені пояснення (зізнання) про намір перетину кордону. Було також здійснено дзвінок до транспортної компанії для перевірки їх автобусних квитків (які виявилися легальними). Жодних заборонених предметів, окрім стандартного туристичного спорядження (кусачок для дрібних побутових потреб) та змінного одягу, виявлено не було. Зізнання було отримане під психологічним тиском, що виключає його допустимість як доказу у справі. На підставі викладеного, просить закрити адміністративне провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Таким чином, розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Ознаками об`єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною першою ст. 204-1 КУпАП, є:

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Диспозицією ч.2 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

При цьому, визначальною ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є місце його вчинення.

Суб`єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об`єктивної сторони даного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, долучено:

- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №349372 від 19.06.2026, з якого вбачається, що 19.06.2026 о 21 год 10 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 20км від лінії державного кордону на території Верховинського ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району, був виявлений гр.України ОСОБА_2 в складі групи осіб, спільно з ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991;

- світлокопію закордонного паспорта із застосунку "Дія" на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- клопотання ОСОБА_1 від 19.06.2026, в якому він свою провину за ч.2 ст.204-1 КУпАП визнав, зауважень не має;

- відеозаписом розміщеним на лазерному диску, долученого до матеріалів справи, на якому зображена особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначає, що мав намір незаконно перетнути державний кордон України з Румунією, з метою возз`єднання з сім`єю. Претензій до ДПС України не має, цінні речі та кошти не вилучались.

Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що у своїй сукупності доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, оскільки за своєю суттю протокол є процесуальним документом, який складений уповноваженим органом щодо вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП та який є підставою для подальшого провадження у справі. Обставини, викладені в протоколі, підлягають перевірці та оцінці за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не представлено.

Фактично, окрім протоколу, винуватість особи доводиться її письмовими поясненнями зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення, на долученому до матеріалів справи відеозаписі, що розміщений на лазерному диску, де ОСОБА_1 надав аналогічні визнавальні пояснення та клопотанні, яке долучено до протоколу про адміністративне правопорушення про те, що він мав намір незаконно перетнути державний кордон з України до Румунії.

Однак, ОСОБА_1 подав до суду письмові заперечення, в яких не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення та зазначив про те, що він є студентом аспітантом денної форми навчання і наміру перетинати державний кордон України не мав, у прикордонному районі перебував в туристичних цілях разом із своїм одногрупником по аспірантурі ОСОБА_2 , на підтвердження чого представив суду наказ Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" №332а від 25.09.2025 "Про зарахування на навчання", згідно якого ОСОБА_1 з 01.10.2025 зараховано студентом першого року навчання очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями за кошти державного (регіонального) бюджету. А також, зазначив про те, надані ним визнавальні пояснення були надані під психологічним тиском працівників прикордонної служби.

За наведених обставин, надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , письмові пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення, зафіксовані визнавальні пояснення на відеоозаписі та долученому клопотанні про визнання своєї вини, суд не бере до уваги, оскільки на даний час позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності змінилася, а інші докази, які б підтверджували наявність в його діях умислу на здійснення незаконного перетину державного кордону України в матеріалах справи відсутні

При цьому, суд зазначає, що саме по собі зізнання особи у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути визнано достньою підставою для її притягнення до адміністративної відповідальності у випадку подальшого заперечення вини, а відповідно до положень ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Крім цього, суд враховує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, особу ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 було затримано на відстані 20км від державного кордону України прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на території Верховинського ОТГ та як зазначає ОСОБА_1 в центрі населеного пункту селище Верховина, що за відсутності визнання вини особи, а також інших доказів на підтвердження наявності умислу в діях особи на вчинення незаконного перетину державного кордону України в складі групи осіб, не дає підстав суду для висновку про те, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності було вчинене діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Згідно з ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Таким чином, посадовою особою, яка складала відповідні матеріали та збирала докази по справі, не надані відомості про наявність умислу особи, без фіксації та належного процесуального оформлення фактів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 в складі групи осіб, спроби незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 в складі групи осіб, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 , в складі групи осіб, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 204-1, 247 п.1, 283, 284 КпАП України, суд,

п о с т а н о в и в:

провадження в справі за ч.2 ст.204-1 КпАП України відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ