Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №274/8033/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/8033/25

провадження № 3/0274/63/26

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

20.08.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

16.11.2025 року о 20 год. 37 хв. по вулиці Європейській, 34 в м. Бердичеві ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, незв"язна мова, запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнав і пояснив, що в той вечір він відпочивав з друзями, коли вийшов з приміщення до автомобіля, у нього стався конфлікт з дівчатами, які зробили йому зауваження з приводу неправильної парковки автомобіля. За кермом він не був, на вулицю Садову його привіз знайомий ОСОБА_2 . В автомобілі він чекав на свою дружину, якої не було вдома. Стверджує, що рух автомобіля не здійснював. Згодом до нього підійшли працівники поліції, запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, але він відмовився, пояснивши їм, що не керував транспортним засобом. Факт вживання алкоголю він не заперечує.

У судовому засіданні захисник Олянюк В.Л. просив закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема, захисник зазначив, що на наявному у матеріалах справи відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як і факту його зупинки працівниками поліції. На думку захисту, ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а тому у працівників поліції були відсутні законні підстави вимагати від нього проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що, хоча наявний відеозапис не містить ознак переривання, він не відображає в повному обсязі дотримання працівниками поліції передбаченої законом процедури пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння та фіксації її відмови від проходження такого огляду.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Доказами вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому протиправному діянні є:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 755701 та матеріали справи, а саме:

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 16.11.2025, з яких вбачається, що причиною огляду на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 слугувало виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння (нестійка хода, незв`язна мова, запах алкоголю з порожнини рота), від огляду відмовився;

- письмові пояснення ОСОБА_3 , яка підтвердила факт керування транспортним засобом водієм автомобіля Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- відеозапис зі службових реєстраторів працівників поліції, на яких зафіксовано, пропозицію працівників поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння та відмову ОСОБА_1 від проходження даного огляду.

Доводи захисника суд відхиляє як такі, що спростовані у судовому засіданні доказами, які суд визнав допустимими та достовірними, та оцінює їх як спробу ОСОБА_1 ухилитися від адміністративної відповідальності.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У суду відсутні будь-які сумніви в їхній достовірності та істинності.

Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки (дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їхньому життю, здоров`ю), тяжкість імовірних наслідків, відомості про особу ОСОБА_1 , вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Визначаючи саме такий вид адміністративного стягнення, суд враховує, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 та протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, що підтверджується довідкою Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, 33, 245, 251, 280, 283, 284, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя О.С. Яковлєв