Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №191/2576/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 191/2576/26

Провадження № 3/206/1226/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м.Дніпро

Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 956395 від 13.04.2026 вбачається, що 10.04.2026 близько 10 год. 47 хв. у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим, за висновком працівника поліції, вчинив психологічне домашнє насильство повторно протягом року, у зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до Самарського районного суду міста Дніпра після визначення підсудності Дніпровським апеляційним судом.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 26.08.2026, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Крім того, суд завчасно повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України». Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи або письмових заперечень проти протоколу до суду не надходило.

Водночас з огляду на те, що за результатами оцінки наданих матеріалів суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, тобто ухвалення рішення, яке не погіршує становища особи, суд вважає можливим вирішити справу за наявними матеріалами без подальшого відкладення її розгляду.

У наявних у справі письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт словесного конфлікту зі співмешканкою та вживання ненормативної лексики, однак заперечив застосування фізичного насильства.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 також описала словесний конфлікт та вживання ОСОБА_1 нецензурної лайки. Водночас конкретних відомостей про завдання їй шкоди психічному здоров`ю внаслідок цієї події у поясненнях не наведено.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

Суддею досліджено наступні документи:

– протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 956395 від 13.04.2026;

– рапорт працівника поліції щодо повідомлення на лінію «102» від 10.04.2026;

– письмові пояснення ОСОБА_2 ;

– письмові пояснення ОСОБА_1 ;

– форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

– копія постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП;

– матеріали щодо визначення підсудності справи Дніпровським апеляційним судом.

ІV. Оцінка суду:

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП встановлює підвищену відповідальність за повторне протягом року вчинення особою, яку було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених цією статтею, відповідного правопорушення. Водночас наявність ознаки повторності не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести всі обов`язкові ознаки складу нового діяння.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП суд має встановити не лише факт конфлікту між особами, які перебувають у сімейних або близьких відносинах, а й умисне вчинення конкретних дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, які за своїм змістом становлять домашнє насильство, а також наслідки таких дій у виді фактично завданої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 956395 від 13.04.2026 вбачається, що фактична сторона інкримінованого ОСОБА_1 діяння сформульована як «сварка» зі співмешканкою та висловлювання на її адресу нецензурною лайкою.

Разом із тим сам по собі факт сварки або вживання ненормативної лексики у побутовому конфлікті не є автоматично достатнім для висновку про вчинення домашнього насильства. Протокол не містить конкретизації висловлювань ОСОБА_1 як погроз, образ чи переслідування, не розкриває їх зміст, інтенсивність, тривалість або інші обставини, які б дозволили встановити, що в конкретній ситуації йшлося саме про умисне діяння психологічного характеру, яке утворює об`єктивну сторону домашнього насильства.

Крім того, диспозиція ст. 173-2 КУпАП як обов`язковий наслідок передбачає завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. У протоколі ж наслідок у вигляді завдання ОСОБА_2 шкоди її психічному здоров`ю не сформульовано. Натомість працівником поліції зроблено висновок про «психологічне насильство», що характеризує вид можливого діяння, але не є тотожним установленому законом наслідку у вигляді шкоди саме психічному здоров`ю.

Письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують наявність між ними словесного конфлікту та вживання ненормативної лексики, однак не містять даних про конкретні наслідки для психічного здоров`я потерпілої. Матеріали справи не містять медичних документів, висновків спеціаліста або інших об`єктивних даних, які б підтверджували факт завдання ОСОБА_2 шкоди психічному здоров`ю саме внаслідок події 10.04.2026.

Наявна у справі форма оцінки ризиків домашнього насильства є документом превентивного характеру, призначеним для визначення рівня потенційної небезпеки та необхідності відповідних заходів реагування. Вона сама по собі не підтверджує настання обов`язкового наслідку складу адміністративного правопорушення - фактичної шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Аналогічно рапорт працівника поліції про звернення на лінію «102» підтверджує факт реагування поліції на повідомлення про конфлікт, проте не усуває відсутності у протоколі та інших матеріалах належних даних щодо усіх обов`язкових ознак складу правопорушення.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому фіксується суть висунутого особі обвинувачення, однак сам по собі протокол не може бути єдиною та достатньою підставою для висновку про винуватість особи. Викладені у ньому обставини підлягають перевірці судом та мають підтверджуватися належними, допустимими і достатніми доказами.

Суд не вправі самостійно доповнювати фабулу протоколу новими фактичними обставинами на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема припускати наявність конкретних образ, погроз чи наслідку у вигляді шкоди психічному здоров`ю, якщо такі обставини органом, який склав протокол, належним чином не сформульовані та доказами не підтверджені.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» звернуто увагу на недопустимість ситуації, коли суд фактично перебирає на себе функцію сторони обвинувачення. Обов`язок доведення обставин, які утворюють склад правопорушення, покладається на орган, який склав протокол та ініціював притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Цей принцип поширюється і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема у випадках, коли адміністративне стягнення має каральний характер.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Коробов проти України» та «Кобець проти України» зазначено, що при оцінці доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», який може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів.

У цій справі сукупність наданих матеріалів не є достатньою для висновку поза розумним сумнівом про те, що ОСОБА_1 10.04.2026 вчинив щодо ОСОБА_2 домашнє насильство, яке містить усі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Копія постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.02.2026 підтверджує факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та має значення для кваліфікуючої ознаки повторності, однак не може замінити доказування об`єктивної сторони та наслідків нового правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, —

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Суддя В.В. Гаркуша