Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №212/11745/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11745/26

2/212/7386/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

головуючого судді Козлова Д. О.,

за участю секретаря Пижик В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 24.11.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 482980566, за яким АТ «Альфа-Банк» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 20999 на умовах строковості, зворотності, платності. 17.05.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2 за яким АТ «Альфа-Банк» передав ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 482980566 за реєстром боржників, на підставі якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» набуло права грошової вимоги до відповідача. 18.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 18-05/21 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» передав ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 482980566 за реєстром боржників, на підставі якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір факторингу № 10-01/2023 за яким за яким ТОВ «Вердикт Капітал» передав ТОВ «Коллект центр» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 482980566 за реєстром боржників. Відповідачем не здійснювалось погашення заборгованості, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі в сумі 12344,84 грн., з яких 10475,28 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості, 927,47 грн. сума боргу за відсотками, 699,30 грн. інфляційні збитки, 242,79 грн. – 3 % річних. На підставі переліченого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12344,84 грн., а також просить стягнути судовий збір у сумі 2662,40 грн., та 9000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, Костіна Н.В., у позовній заяві просила провести розгляд справи без її участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення. Будь-яких клопотань від нього не надходило. Правом на подання відзиву не скористались.

За наведених обставин суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України, та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наведеного.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що 24 листопада 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було підписано оферту на укладання про надання кредиту №482980566 відповідно до умов яких АТ «Альфа-Банк» надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20999 грн., зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 0,01% річних, строком на 10 місяців.

Також 24 листопада 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови видачі кредиту аналогічні тим, які зазначені в оферті на укладання про надання кредиту №482980566

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором АТ «Альфа-Банк» виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

ОСОБА_1 користувався коштами, про що свідчить виписка по рахунку,яка була надана на виконання ухвали суду представниками АТ «Сенс Банк», однак не виконав взяті на себе зобов`язання з погашення заборгованості по тілу кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Судом також було встановлено, що 17.05.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2 за яким АТ «Альфа-Банк» передав ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 482980566.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11402,75 грн.

18.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 18-05/21 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» передав ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 482980566.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал`набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11402,75 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір факторингу № 10-01/2023 за яким за яким ТОВ «Вердикт Капітал» передав ТОВ «Коллект центр» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 987581 за реєстром боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 12344,84 грн.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором позики, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «Коллект центр».

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яку відповідач повинен сплатити на користь позивача.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №482980566 вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 10475,28 грн., за відсотками 927,47 грн.

Також суд зазначає, що за ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2018 року по справі № 210/5796/16-ц.

Так на підставі розрахунків представника позивача 3% річних та інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК за період прострочення погашення заборгованості вбачається, що заборгованість за спірний період становить:3% річних в розмірі 242,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 699,30 грн.

Підсумовуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 482980566 в загальному розмірі 12344,84 грн., з яких 10475,28 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості, 927,47 грн. сума боргу за відсотками, 699,30 грн. інфляційні збитки, 242,79 грн. – 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені ТОВ «Коллект центр» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року з переліком видів послуг, заявкою на надання юридичної допомоги №1147, витягом з акту №23 про надання юридичної допомоги яким визначено вартість юридичних послуг, наданих адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», в загальній сумі 9000 грн., а також кількість часу витраченого на надану правову допомогу з детальним переліком проведеної роботи.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Натомість, суд вважає, що при визначенні витрат на правничу допомогу по даній справі не було дотримано розумність їх розміру, враховуючи незначну складність справи.

Таким чином послуги адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» на складання позовної заяви на суму 9000 грн. на переконання суду, як суттєво завищенні, тому підлягають зменшенню, до розміру саме 2000 грн.

При цьому судом було враховано однотипність складених в інтересах ТОВ «Коллект центр» адвокатським об`єднанням позовних заяв, що не зумовлює витрачання значного обсягу часу та зусиль такого правника.

Отже, виходячи з визначеного судом розміру витрат на правничу допомогу по даній справі, зважаючи на критерій розумності їх розміру та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд дійшов до висновку, що витрати на правничу допомогу позивача підлягають зменшенню у даному випадку до 2000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «Коллект центр» зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором в сумі 12344 грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 27 серпня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: місто Київ, вул. Мечнікова, буд.3 оф.306

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. О. Козлов