Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №162/168/26 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/168/26

Провадження № 2-о/162/21/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

Вимоги обґрунтовані тим, що заявник має право на пільгу щодо ПДФО та військового збору при укладенні договору дарування, однак не може його реалізувати, оскільки не може довести факту родинних відносин з матір`ю та батьком, тому що у його свідоцтві про народження прізвище матері та батька записано « ОСОБА_4 », відповідно і в паспорті та довідці РНОКПП - « ОСОБА_4 ». Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, виданого Луцьким ВДРАЦС У Луцькому районі Волинської області від 13.02.2026 вбачається, що батьки зареєстрували шлюб 20 лютого 1970 року з прізвищем « ОСОБА_4 », зокрема мати після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». Батько - ОСОБА_3 . У первинній Довідці про присвоєння РНОКПП матері та посвідченні особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії, зазначене прізвище « ОСОБА_4 ». Разом з тим, ймовірно, при зміні паспорта Української УРСР на паспорт громадянина України в 1996 році прізвище матері було зазначене як « ОСОБА_4 », що в подальшому призвело до зміни прізвища у довідці РНОКПП на « ОСОБА_4 ». Подібні обставини і щодо документів батька. На підставі викладеного просить встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є матір`ю та батьком заявника.

Постановою Волинського апеляційного суду від 20.05.2026 скасовано ухвалу Любешівського районного суду Волинської області про повернення заяви у зв`язку з неусуненням недоліків від 31.03.2026 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Глинянчук В.Д. від 28.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд.

Ухвалою від 30.06.2026 задоволено заяву про самовідвід судді Глинянчука В.Д. у цій справі.

Ухвалою від 21.07.2026 справу прийнято до розгляду суддею Цибень О.В.

Адвокат Сорокопуд М.О. подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони заявника та просив задовольнити заяву.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окремим провадженням є вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.05.1974 батьками заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00056509080 від 13.02.2026 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 20.02.1970 зареєстрували шлюб, дружина змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Також на прізвище « ОСОБА_4 » батькам видані посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. У довідці про присвоєння РНОКПП матері від 06.05.2000 її прізвище « ОСОБА_4 ».

Водночас у паспортах батьків (серії НОМЕР_2 , виданого Любешівським РВ УМВС України у Волинській області 01.03.1996, та серії НОМЕР_3 , виданого Любешівським РВ УМВС України у Волинській області 16.03.1996) та їх картках платників податків прізвища вказані « ОСОБА_4 ».

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно положень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Звернення до суду з даною заявою обґрунтовано тим, що батьки (заінтересовані особи) мають намір подарувати заявнику належне їм на праві власності майно, однак, без встановлення факту родинних відносин між ними не може бути застосована нульова ставка податку, вартість об`єкта дарування буде оподатковано згідно вимог Податкового кодексу України. Метою встановлення даного факту є звільнення від оподаткування при оформленні договору дарування.

Статтею 318 ЦПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Тобто за змістом зазначених норм, суд встановлює юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи для отримання необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин, зокрема шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін, поновлення відповідного актового запису, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність документів.

Відповідно до положень ч.1 ст.49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Частиною 4 ст.49 ЦК України визначено, що реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На законодавчому рівні, відповідно до положень ч.4 ст.49 ЦК України питання державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Так, ч. 1, 2, 5 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України.

Проте, заявником не надано довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість внесення виправлень у відповідні актові записи, відмови Державної міграційної служби у видачі документів, що посвідчують особу, з вказівками прізвищ без помилок, відмови Державної податкової служби України про неможливість виправлень у довідці про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків батьків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено неможливості встановлення факту родинних відносин в позасудовому порядку.

Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд зазначає, що від встановлення юридичного факту, а саме - факту родинних відносин між заявником та його батьками з підстав, з яких заявник звернувся до суду з даною заявою, не залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав заявника, оскільки права на укладення правочину заявник не позбавлений, а така підстава як звільнення від оподаткування, передбачена положеннями Податкового кодексу України при отриманні подарунку від члена сім`ї першого ступеня споріднення не може бути безумовною підставою для встановлення факту родинних відносин судом.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2022 року у справі № 752/21394/21, від 26 січня 2022 року у справі № 282/976/20 (провадження № 61-6131св21).

Відтак, для підтвердження факту родинних відносин заявником надано недостатню кількість документів, які судом можуть бути прийняті як докази даного факту.

Виходячи із змісту ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Частиною 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, та вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви за недоведеністю заявлених вимог.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні рішення судові витрати не відшкодовуються, відтак судові витрати необхідно залишити за заявником.

Керуючись ст. 81, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 315, 318, 352, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Представник заявника: адвокат Сорокопуд Микола Олександрович (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ