Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №161/14950/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14950/26

Провадження № 2/161/7256/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючої – судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань – Маєвської Х.Ю.

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2026 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що що вона та відповідач є батьками спільної дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає разом із нею. Вказує, що протягом тривалого часу відповідач свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків щодо дитини. Зазначила, що зверталася до служби у справах дітей з метою вплинути на відповідача та спонукати його до належного виконання батьківських обов?язків, однак це не дало результату. Відповідач не цікавиться станом здоров?я дитини, її розвитком та життям, не надає їй моральної підтримки, не бере участі у її житті та не надає матеріальної допомоги на її утримання. Вказує, що спільне господарство з відповідачем вони не ведуть, а домовленості щодо добровільного утримання дитини та сплати аліментів між ними не досягнуто. Зазначає, що відповідач працює, однак, на її думку, приховує свої фактичні доходи. За її твердженням, офіційний дохід відповідача становить близько 15000 грн. на місяць, що, на думку позивачки, не відповідає його фактичному рівню доходів та матеріальному становищу. Посилаючись на інформацію, отриману від близьких та знайомих відповідача, вказує, що його фактичний заробіток може становити близько 100 000 грн. на місяць або більше. Крім того, зазначає, що відповідач має ще трьох дітей від іншого шлюбу. Вважає, що зазначений ним офіційний дохід є штучно заниженим з метою зменшення розміру аліментів, оскільки, на її думку, доходу в розмірі 15000 грн. недостатньо для утримання трьох дітей та дружини. Наголошує, що всі діти відповідача мають рівні права на належне матеріальне забезпечення з боку батька, а тому наявність у відповідача інших дітей не може бути підставою для неналежного утримання ним їхньої спільної дитини. Також зазначила, що відповідач тривалий час переховувався, місце його проживання їй було невідоме, з дитиною він не спілкується, не телефонує та не бере участі в її житті. Зазначає, що самостійно несе всі витрати, пов?язані з утриманням дитини, зокрема, витрати на харчування та побут у розмірі 6000 грн., придбання одягу, білизни та взуття - 4000 - 5000 грн. , освіта, розвиток та книги — 3000 грн, а також витрати на спортивні секції – 3000 грн., , лікування (часто хворіє, потребує встановлення брекетів на зуби)– 20000 грн., оздоровлення, спорт та відпочинок – 5000 грн. На підставі вищевикладеного просить суд: стягнути із ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 20000 грн. щомісячно.

05 серпня 2026 року представник відповідача – адвокат Ліпкевич І.В. подав відзив на позовну заяву. В обгрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що ОСОБА_3 не ухилявся від свого обовязку утримувати свого сина - ОСОБА_5 , з моменту його народження і по даний час Відповідач, що місячно надає матері сина грошові кошти готівкою на його утримання, купляє синові необхідний одяг та інші речі необхідні для його розвитку. Будь – яких вимог про збільшення суми коштів від ОСОБА_2 . Відповідач не отримував. Вказує, що 25 червня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що було видано Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 25 червня 2022 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 765. Від даного шлюбу у подружжя народилась троє дітей: донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 працює офіційно на посаді Старшого оператора лінії для виробництва борошна та гранул в ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» та отримує середньомісячну заробітну плату (після відрахувань) в середньому 38293, 91 грн. На позивача крім обов`язку утримання свого старшого сина, також покладений обов`язок утримувати ще своїх трьох дітей, тому вважає, що при визначені розміру аліментів суду слід врахувати дохід відповідача та наявність на утриманні інших дітей. Розмір аліментів, які просить стягнути Позивачка, а саме 20000 грн. є занадто завищеним, необгрунтованим чому саме таку суму необхідно стягувати, не надано належних та допустимих доказів того, що саме така сума аліментів необхідна для утримання дитини. Якщо виходити з офіційного доходу відповідача, слід врахувати, що крім витрат на утримання дітей наявні ще мінімальні загальні витрати на сім`ю, які включають в себе: харчування: 25 % (основна частина щомісячних витрат); житло та комунальні послуги: 15% (+ оренда житла); транспорт (паливо або проїзд): 8%.; медицина та ліки: 3%; одяг, побут і розваги: 10%. Тобто при визначені розміру стягнення аліментів, слід виходити із загальної отриманої заробітної плати відповідача за мінусом вищевказаних витрат, а саме: 38293,91*61%=14 934,27, розділяємо вказану суму на 4 (чотирьох) дітей в рівних частинах і розмір аліментів на кожну дитину становить 3733 грн. Інших доходів (зарабітків) у ОСОБА_3 немає, проживає разом із сім`єю в м. Луцьк в орендованій квартирі, дружина Відповідача перебуває в декретній відпустці та отримує соціальну допомогу від держави. Будь – яких депозитних рахунків в банках у Відповідача немає, наявні лише кредитні картки в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк», які не можуть вважатися доходом особи. У 2026 році мінімальні аліменти становлять 1 408, 50 грн на дитину до 6 років та 1756 грн на дитину віком від 6 до 18 років, що відповідає 50% прожиткового мінімуму. Оптимальним вважається розмір у 100% прожиткового мінімуму — 2 817 грн. для дітей до 6 років та 3 512 грн. для дітей від 6 до 18 років. Тому, вважає, що обгрунтованим та оптимальним розміром аліментів на які може претендувати позивачка, це 3800 грн. на місяць, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. На підставі вищевикладеного просить суд: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3800 грн. на місяць, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, попередньо подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що відповідач погоджується сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 3800 грн. щомісячно. Прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить 3512 грн, у зв?язку з чим відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення аліментів у такому розмірі. Також, вказав, що на утриманні відповідача перебуває ще троє дітей, крім того, відповідач орендує житло. У свою чергу, додаткові витрати на дитину відповідач сплачуватиме окремо.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своєю матір`ю – позивачкою ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що сторони не можуть дійти згоди щодо утримання їх спільної дитини, тобто між ними існує спір.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є працездатним. Доказів про стан здоров`я відповідача чи перебування на обліку у лікарів не надано.

Із довідки ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» №302 від 29 липня 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 працює на посаді Старшого оператора лінії для виробництва борошна та гранул в ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт». Дохід за період з 16 січня 2026 року по 30 червня 2026 року склав 298373, 66 грн.

Із вищевказаної довідки вбачається, що відповідач отримує середньомісячну заробітну плату (після відрахувань) в середньому 38293, 91 грн.

Наявність у відповідача доходів з інших джерел, чи здійснення ним витрат, які б вказували на наявність доходів у більшому розмірі не встановлено.

Судом також встановлено, що на утриманні відповідача перебувають інші діти від нового шлюбу, а саме: донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підтвердження реальних витрат на утримання, лікування та розвиток дитини позивачка надала копії квитанцій про обмін іноземної валюти на гривню, товарних чеків на покупку речей, продуктів та засобів гігієни, квитанцій до прибуткового касового ордера з оплати за лікування.

В позовні заяві позивач вказує на те, що відповідач приховує реальні доходи. Разом з тим, позивач не зазначає в позовній заяві джерел своїх доходів та не надає доказів про матеріальне становище.

Суд зауважує, що заявлений позивачем розмір аліментів у розмірі 20000 грн на місяць у понад п?ять з половиною раз перевищує встановлений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні малолітньої дитини, взаємний обов`язок батьків щодо її утримання, інші встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, зокрема, підтверджений розмір доходу відповідача, перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 4000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною 18-річного віку.

Водночас, суд вважає за необхідне роз?яснити позивачці, що у разі існування чи виникнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо) вона має право звернутися до суду з окремим позовом про їх стягнення відповідно до статті 185 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З даною позовною заявою позивачка ОСОБА_2 звернулась 13 липня 2026 року, отже саме із зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Щодо судового збору.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сумою платежів за шість місяців, отже суд при розрахунку судового збору виходить із суми аліментів за цей період.

Позивач просила стягнути аліменти у розмірі 20000 грн. щомісячно, що за шість місяців

становить 120000 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір для фізичних осіб становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331, 20 грн).

Позов задоволено частково у розмірі 4000 грн щомісячно, тобто 20 % від заявлених вимог.

Тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам, становить 266, 24 грн. (1331, 20 грн. х 20%).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 184, 191, 192 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 24 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення суду у повному обсязі складено 26 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій