Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №155/1084/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1084/26

Провадження №1-кп/155/160/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026030600000087 від 09 червня 2026 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Волиця-Барилова Радехівського району Львівської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 08 червня 2026 рокублизько 12 години00 хвилин, з метою вчинення незаконної порубки дерев прибув на територію лісового масиву кварталу 152 виділу 10 Ново-Зборишівського лісництва Володимир-Волинського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс», який розташований на землях природно-заповідного фонду та належить до категорії загальнозоологічного заказнику місцевого значення «Бужанівська дача», утвореного у відповідності до рішення облвиконкому від 31 жовтня 1991 року№226, що неподалік селаБужани Луцького району Волинської області, де в період з 12 години00 хвилинпо 12 годину40 хвилин, реалізуючи свій протиправний намір, всупереч вимогам Правил рубок головного користування, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України 23 грудня 2009 року №364 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761, без наявності будь-яких дозвільних документів, за допомогою бензопили марки «STIHL» умисно, самовільно зрізав 7 (сім) сухостійних дерев породи граб та 2 (два) сухостійних дерева породи дуб червоний.

Цього ж дня, для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , не повідомляючи про свої дійсні злочинні наміри на незаконне перевезення незаконно зрізаної деревини, запевнивши у правомірності своїх дій, залучив сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для надання допомоги у завантаженні спиляної деревини. В подальшому, діючи умисно, завантажив колодки незаконно зрізаних дерев на гужову підводу, під час чого був виявлений працівниками поліції.

Протиправними діями ОСОБА_4 , вчиненими на території природно-заповідного фонду, відповідно до розрахунку проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України №575 від 10 травня 2022 року, завдано збитків територіальній громаді в особі Мар`янівської селищної ради Луцького району Волинської області в розмірі 205513 (двісті п`ять тисяч п`ятсот тринадцять) гривень 20 копійок, що є тяжкими наслідками.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони обвинувачення

Позиція сторони обвинувачення викладена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений начальником Горохівського відділу Луцької окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 24 червня 2026 року.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.

Зважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_4 визнав повністю, просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КК України.

В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 246 КК України з урахуванням ст. 69-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а також покласти обов`язки на підставі ст. 76 КК України.

Позиція сторони захисту

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу їх вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред`явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно 08 червня 2026 року в лісовому масиві неподалік села Бужани самовільно зрізав 7 (сім) сухостійних дерев породи граб та 2 (два) сухостійних дерева породи дуб червоний. Суму завданих збитків не заперечив. Зазначив, що заподіяна шкода ним повністю відшкодована. Щиро розкаявся у вчиненому.

Правова позиція потерпілого

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, у поданій 19 серпня 2026 року заяві просив розгляд кримінального провадження проводити у його відсутність.

Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, за згодою усіх учасників судового провадження, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого й дослідженням документів, які характеризують його особу.

При цьому, за основу суд бере до уваги покази обвинуваченого, вважає їх належними, допустимими та достовірними, послідовними, котрі у взаємозв`язку доводять фактичні обставини вчинених ним крадіжок.

Обвинуваченому судом роз`яснено, що він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, що повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Висновки суду

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 246 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

До обставин, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає.

Мотиви призначення покарання

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно з ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Ці вимоги закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові, прийнятій 10.07.2018 у справі №148/1211/15-к (провадження № 51-1330км18) вказав, що формулювання п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України передбачає: наявність будь-якої з обставин, перелічених у ньому (або «з`явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину»), означає, що вимогу цього пункту виконано. Таким чином, положення ст. 69-1 КК України застосовується, якщо суд установив будь-яку з обставин, зазначених у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України.

Аналіз приписів ст. 69-1 КК України свідчить, що передбачені в ній правила призначення покарання можуть застосовуватися при вчиненні злочину будь-якого ступеня тяжкості, незалежно від форми його вини, стадії вчинення, наявності ознак співучасті тощо.

Підставами для застосування ст. 69-1 КК України закон визнає такі чинники, як: наявність у справі не будь-яких, а лише тих обставин, що пом`якшують покарання, які передбачені тільки у п. 1 та п. 2 ст. 66 КК України; відсутність обставин, що обтяжують покарання; визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому злочині.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вчинив тяжкий умисний злочин, однак вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Разом з цим судом ураховуються й фактичні обставини та характер вчиненого обвинуваченим злочинного діяння та відношення останнього до скоєного, зокрема те, що він свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, завдані збитки повністю відшкодував, під час судового розгляду не оспорював фактичних обставин справи, а тому розгляд кримінального провадження відбувся в порядку ст. 349 КПК України. З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_4 повинен нести покарання в межах санкції ч. 4 ст. 246 КК України із застосуванням ст. 69-1 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням правил ст. 75 КК України – звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Оскільки максимальне покарання за ч. 4 ст. 246 КК України становить позбавлення волі на строк 7 років, то дві третини від нього складає 4 роки 6 місяців.

На думку суду, саме таке покарання буде справедливим та законним з урахуванням всіх фактичних обставин кримінального провадження в їх сукупності, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного кримінального протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим з призначеним йому покаранням, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а контроль держави за поведінкою засудженого протягом іспитового строку буде дієвим стримуючим фактором від вчинення нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 17 червня 2026 року слід скасувати відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст. 171-174 цього Кодексу. При цьому, у п. 1 ч. 9 цієї норми зазначено, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю) .

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст. 154, ч. 2, 3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст. 204, 209-1, 210, ч. 1, 2 ст. 212, 212-1, ч. 1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 248, 249, ч. 1, 2 ст. 300, ч. 1 ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України).

Як встановлено судом та визнається обвинуваченим ОСОБА_4 , останнійбензопилу марки «STIHL» використовував як засіб (знаряддя) для вчинення кримінального правопорушення.

Вказану бензопилу було визнано речовим доказом та відповідно на неї ухвалою слідчого судді накладено арешт.

Беручи до уваги наведені норми законодавства та встановлені обставини, бензопила марки «STIHL» є фактичним засобом (знаряддям) вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , у зв`язку з чим підлягає конфіскації у відповідності до ст. 96-1, 96-2 КК України та ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 місяців.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 17 червня 2026 року – скасувати.

На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави бензопилу марки «STIHL» біло-помаранчевого кольору, яку передано на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів при ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

Речові докази, а саме:

мінітрактор марки «DONGFENG DF-244» синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , підвода зеленого кольору, які передані у користування ОСОБА_6 – залишити останній;

деревину, а саме:

7 (сім) дерев породи «граб» та 2 (два) дерева породи «дуб червоний», які зберігаються на арешт майданчику при ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області – передати Ново-Зборишівському лісництву Володимир Волинського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України;

7 (сім) зрізів із пнів породи граб і два зрізи із пнів породи дуб червоний, які передано на відповідальне зберігання майстру лісу Ново-Зборишівського лісництва Володимир Волинського надлісництва ОСОБА_7 – залишити Ново-Зборишівському лісництву Володимир Волинського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_1