Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №946/6430/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/6430/26

Провадження № 3/946/1519/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О. ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з відділу організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747442 від 16.08.2026 року, серії ЕПР1 № 747430 від 16.08.2026 року, серії ЕПР1 № 747425 від 16.08.2026 року та серії ЕПР1 № 747418 від 16.08.2026 року, складені відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, в протоколі серії ЕПР1 № 747442 від 16.08.2026 року зазначено, що 16.08.2026 року о 21 годині 59 хвилин, в м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 143, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ИЖ-Юпітер 4, без номерного знаку, перевозив пасажира без мотошолома.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3.г. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), згідно яких, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Внаслідок чого, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП – порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Також, в протоколі серії ЕПР1 № 747430 від 16.08.2026 року зазначено, що 16.08.2026 року о 21 годині 59 хвилин, в м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 143, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ИЖ-Юпітер 4, у якого був відсутній номерний знак.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.в. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), згідно яких, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака.

Внаслідок чого, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП – керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Також, в протоколі серії ЕПР1 № 747442 від 16.08.2026 року зазначено, що 16.08.2026 року о 21 годині 59 хвилин, в м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 143, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ИЖ-Юпітер 4, без номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), згідно яких, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Внаслідок чого, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Крім того, в протоколі серії ЕПР1 № 747418 від 16.08.2026 року зазначено, що 16.08.2026 року о 21 годині 59 хвилин, в м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 143, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ИЖ-Юпітер 4, без номерного знаку, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу. Результат тесту – 1,41 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), згідно яких, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Внаслідок чого, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджено підписами у протоколах. Причини неявки не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд у відповідності до ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Крім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого часу, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки.

Отже, ОСОБА_1 знав про складені відносно нього протоколи та що протоколи розглядаються судом, і не вжив достатніх заходів, щоб дізнатись про стан відомих йому судових проваджень та без причин не з`явився в судове засідання.

Разом з тим, за час перебування справи в провадженні судді, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості скористатися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, однак зазначеним правом не скористався, до суду пояснення та заперечення щодо правопорушень, які ставляться йому у провину відповідно до обставин, викладених у протоколах, не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дослідивши відеозаписи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 2.3.г. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 5 ст. 121 КУпАП відповідальність настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

В судовому засіданні встановлено, що 16.08.2026 року о 21 годині 59 хвилин, в м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 143, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ИЖ-Юпітер 4, без номерного знаку, перевозив пасажира без мотошолома.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747442 від 16.08.2026 року;

- відеозаписами та іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п. 2.9.в. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака.

Згідно ч. 5 ст. 121 КУпАП відповідальність настає за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

В судовому засіданні встановлено, що 16.08.2026 року о 21 годині 59 хвилин, в м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 143, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ИЖ-Юпітер 4, у якого був відсутній номерний знак.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747430 від 16.08.2026 року;

- відеозаписами та іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В судовому засіданні встановлено, що 16.08.2026 року о 21 годині 59 хвилин, в м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 143, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ИЖ-Юпітер 4, без номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747425 від 16.08.2026 року;

- відеозаписами та іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

В судовому засіданні встановлено, що 16.08.2026 року о 21 годині 59 хвилин, в м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 143, водій ОСОБА_1 керуючи мотоциклом ИЖ-Юпітер 4, без номерного знаку, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу. Результат тесту – 1,41 проміле.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747418 від 16.08.2026 року;

- результатами огляду від 16.08.2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.08.2026 року;

- відеозаписами та іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно довідок, наданих старшим інспектором з особливих доручень ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП від 17.08.2026 року, ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративного правопорушення протягом календарного року за ст.130 КУпАП, посвідчення водія не отримував.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 року по справі № 702/301/20 дійшла правового висновку, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Таким чином, у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія, втім своїми діями він керував транспортним засобом та порушив правила безпеки дорожнього руху, що створило реальну небезпека для життя і здоров`я інших осіб з можливим спричиненням відповідної шкоди, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку є необхідним з метою попередження спричинення ОСОБА_1 шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення ним правил дорожнього руху в майбутньому.

Судом було розглянуто чотири протоколи про адміністративне правопорушення, та накладено стягнення відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, а саме якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховуються обставини згідно ст. ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, з урахуванням чого з урахуванням ст. 13 КУпАП застосовується адміністративне стягнення за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Підстави для застосування відносно ОСОБА_1 іншого стягнення, судом не встановлені.

Крім того, вважається за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 13, 36, 121, 121-3, 126, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст.ст. 13, 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Бурнусус