Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №592/15741/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/15741/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Алфьоров А. М.

Номер провадження 33/816/670/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря П.Г. на постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 17 вересня 2025 року о 23 год. 03 хв. в м. Суми по вул. Польська, буд. 17, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 ARAM-2289, що підтверджується тестом 2377, результат огляду 2.21 проміле, водій з результатом огляду був згоден, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Бондар П.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 жовтня 2025 року, справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, належних, достовірних і допустимих доказів які б підтверджували вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду не було надано.

Сторона захисту зазначає, що ОСОБА_2 жодних порушень ПДР не допускав, працівниками поліції в порушення вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» автомобіль було зупинено безпідставно та змусили його пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, причину зупинки йому не було повідомлено.

Окрім цього, поліцейськими було складено протокол з порушенням у частині доказів. У протоколі не зазначено ні відео зйомки а ні технічного засобу на яке було здійснено відео, також не вказано чи проходив Alcotest Drager 6810 перевірку справності та не зазначено дату його проходження, що надає підстави сумніватися у достовірності доказів.

Також захисник вказує, що в матеріалах справи мається ряд суттєвих невідповідностей, в результаті яких письмові докази не можуть слугувати як допустимі. Так в роздруківці драгера вказано, що огляд на стан сп`яніння було проведено у громадянина ОСОБА_3 , хоча огляд проводився ОСОБА_1 , в направленні на медичний огляд також вказано прізвище ОСОБА_4 , в самому протоколі невірно вказана адреса реєстрації ОСОБА_2 – АДРЕСА_2 .

Апеляційний розгляд було проведено без участі особи яка притягується до відповідальності – ОСОБА_1 і без участі його захисника – адвоката Бондар П.Г., виходячи з таких обставин.

Так, у судове засідання призначене на 08 год 30 хв. 26 серпня 2026 року, до апеляційного суду ОСОБА_1 разом із захисником – адвокатом Бондарем П. Г. не з`явилися, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Так, на судовий розгляд призначений на 08 год. 30 хв. 21 травня 2026 року ОСОБА_1 та адвокат Бондар П. Г. не з`явилися, подане клопотання про перенесення судового засідання адвокатом Бондарем обґрунтоване тим, що він приймає участь в іншому судовому засіданні, у зв`язку з цим судове засідання відкласти.

До початку судового засідання призначеного на 08 год. 30 хв. 26 серпня 2026 року адвокат Бондар П. Г. також подав клопотання про відкладення у зв`язку з тим, що знаходиться у відпустці з виїздом на лікування у с-ще Солотвино, Закарпатської області, згідно до лікарського направлення, у зв`язку з чим просить відкласти розгляд. Однак відповідних доказів до клопотання не було долучено.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бондар П. Г., знаючи, що в апеляційному суді на розгляді з 04 листопада 2025 року перебуває подана ними апеляційна скарга, в судове засідання жодного разу не з`явилися, подаючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що останні не бажають приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.

Тому, враховуючи клопотання адвоката Бондаря П. Г. про відкладення та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для повторного відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої апеляційної скарги захисником особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Бондарем П. Г. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 жовтня 2025 року у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеним.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457133 від 17 вересня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи, та з якого вбачається, що протокол ОСОБА_1 підписаний, зауважень до його змісту останній не мав та пояснень, в тому числі і на спростування викладених у ньому обставин, ОСОБА_1 в протоколі не вказав;

- роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 2,21 %, з результатами якого ОСОБА_1 погодився про що свідчить його підпис;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 2,21 % з результатами якого ОСОБА_1 був згодний, про що також свідчить його підпис;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, млява мова, хидка хода, огляд не проводився;

- рапортом інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Сумській області ДПП старшого лейтенанта поліції від 17 вересня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;

- довідкою про надання інформації, з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 , має водійське посвідчення серії НОМЕР_2 від 23 листопада 2017 року;

- долученим до протоколу відеозаписом з якого, між іншого, слідує підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факту встановлення в нього ознак алкогольного сп`яніння, факту проходження огляду на встановлення цього стану та факт встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння – 2,21 % з результатом якого він згодний.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, належних, достовірних і допустимих доказів які б підтверджували вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду не було надано, то апеляційний суд відхиляє дані доводи, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.

Щодо доводів захисника про те, що матеріали справи не містять доказів підтвердження законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій керував транспортним засобом із ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.9а ПДР України.

Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі не зазначено ні відео зйомки а ні технічного засобу на яке було здійснено відео, також не вказано чи проходив Alcotest Drager 6810 перевірку справності та не зазначено дату його проходження, що надає підстави сумніватися у достовірності доказів, є необґрунтованими, оскільки ні ст. 256 КУпАП, яка регулює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ні положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395 не вимагають зазначення засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення. А також, згідно вказаного чек роздруківки з результатами огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», останнє калібрування : 18 березня 2025 року, огляд був проведений: 17 вересня 2025 року. При цьому закон не містить обов`язку долучати до кожної справи про адміністративне правопорушення сертифікат відповідності чи свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу. Водночас стороною захисту не надано доказів, які б підтверджували, що прилад «Alcotest Drager 6810» не проходив повірку чи калібрування, або що на момент проведення огляду він був несправним чи непридатним до використання.

Є слушними твердження апеляційної скарги, що в матеріалах справи мається ряд суттєвих невідповідностей. Так в роздруківці драгера вказано, що огляд на стан сп`яніння було проведено у громадянина ОСОБА_3 , хоча огляд проводився ОСОБА_1 , в направленні на медичний огляд також вказано прізвище ОСОБА_4 , в самому протоколі невірно вказана адреса реєстрації ОСОБА_2 – АДРЕСА_2 . Однак, вказані технічні описки мають характер формальної помилки та не змінюють суті зафіксованого правопорушення, не спростовують факт перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, та не можуть слугувати підставою для скасування постанови суду.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря П.Г. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.