Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №587/547/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Суми

Справа №587/547/25

Номер провадження 22-ц/816/387/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Сидоренко А. П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк»

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 17 квітня 2025 року у складі судді Степаненка О.А., ухваленого в м. Суми,

в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року Акціонерне товариство «Універсал банк» (далі по тексту - АТ «Універсал банк») звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 26 серпня 2021 року між банком та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви, укладено договір про надання банківських послуг «Мonobank». Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. АТ «Універсал банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Разом з цим, у ОСОБА_1 , у зв`язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 26 серпня 2021 року, станом на 27 грудня 2023 року виникла заборгованість в розмірі 29 214 грн 79 коп., яка являє собою загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 17 квітня 2025 року у задоволенні позову АТ «Універсал банк» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицями розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Зазначає, що в анкеті-заяві від 26 серпня 2021 року погоджено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, що становить 3,1% на місяць. Наголошує на тому, що на момент підписання анкети-заяви від 26 серпня 2021 року відповідач був належним чином ознайомлений з умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Відповідач міг ознайомитися із умовами надання кредитних коштів, в тому числі із діючими тарифами, як на сайті банку, так і мобільному додатку.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості ознайомитися на актуальними умовами та правилами банку, які знаходяться в публічному доступі, а тому відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України немає необхідності подавати такий доказ в паперовому вигляді до матеріалів справи.

Наголошує на тому, що розмір заборгованості підтверджується наданим розрахунком заборгованості, з якого вбачається як розмір заборгованості, так і періоди виникнення боргу. Відповідачем не спростовано наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором.

У визначений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу відповідачем подано не було.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с. 9).

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. У заяві також зазначено, що відповідач ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення. Заявник просить встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1% на місяць.

До кредитного договору банк додав умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, в редакції, яка набула чинності з 27 листопада 2021 року, що не містить підпису відповідача (а.с. 10-22).

До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, в якому містяться умови та порядок кредитування споживання з відміткою в графі підпису споживача «споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання договору», підтвердження про підписання відповідачем саме цього паспорту споживчого кредиту позивач суду не надав (а.с. 25-27). Вказана в паспорті споживчого кредиту інформація діяла та була актуальною до 01.01.2023.

Додатком до позовної заяви є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с.27, на звороті).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 26 серпня 2021 року, станом на 03 жовтня 2024 року заборгованість за наданим кредитом (тілом кредит) становить 29 214 грн 79 коп. (а.с. 7-8).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем сплачувались суми коштів на погашення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), частина яких була спрямована банком на сплату відсотків, розмір яких не було належним чином обумовлено між сторонами, тому встановити дійсний розмір заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором № б/н від 26 серпня 2021 року неможливо.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює сторона яка кредитує (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмірі кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Установлено, що 26 серпня 2021 року між сторонами виникли правовідносини за договором про надання банківських послуг, про що свідчить відповідна анкета-заява.

Усупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що додані банком до позову умови і правила надання банківських послуг, в редакції, що набула чинності вже після підписання відповідачем анкети-заява, тарифи, таблиця обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, в яких визначені умови кредитування, не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки не підписані відповідачем.

Доводи позивача про те, що умови та правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank знаходяться в публічному доступі та суд не був позбавлений можливості ознайомитися з чинною їх редакцією не заслуговує на увагу, адже обов`язок подання доказів покладено саме на сторін. Збирання доказів не є обов`язком суду.

Частиною 9 статті 83 ЦПК України, на яку посилається позивач, визначено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Тобто, дана норма не звільняє позивача від обов`язку подання суду в паперовій формі доказів, які є в публічному доступі.

Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За положеннями ст. 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Проте, надані позивачем умови і правила надання банківських послуг, тарифи, таблиця обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, не підписані відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Доказів, протилежного, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, банком надано не було.

Водночас, суд першої інстанції належним чином не дослідив змісту підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, в якій зазначено розмір погодженої сторонами відсоткової ставки, яка становить 3.1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» просить стягнути виключно заборгованості за тілом кредиту, що становить 29 214 грн 79 коп.

Повторно дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 26 серпня 2021 року, колегією суддів було встановлено, що нараховані банком відсотки за користування кредитними коштами на загальну суму 14 994 грн 92 коп. були списані за рахунок збільшення тіла кредиту, що суперечить приписам ст.ст. 1048, 1049 ЦК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що вимог про стягнення відсотків банком взагалі не заявлялося, колегія суддів дійшла до висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 14 219 грн 87 коп., що є різницею між кредитною заборгованістю відповідача та списаними за рахунок збільшення тіла кредиту відсотками. Відповідно, рішення суду, з підстави визначених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, пропорційно до частки задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1473 грн 83 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2210 грн 75 коп. судового збору за апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 369, п.2 ч.1 ст. 374, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 17 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Акціонерного товариства «Універсал банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на корись Акціонерного товариства «Універсал банк» 14 219 гривень 87 копійок заборгованості за кредитним договором та 1473 гривні 83 копійки судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В іншій частині позову Акціонерного товариства «Універсал банк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на корись Акціонерного товариства «Універсал банк» 2210 гривень 75 копійок судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

А. П. Сидоренко