Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №751/5495/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №751/5495/26

Суддя: Овсієнко Ю. К.

Справа№751/5495/26

Провадження №3/751/1312/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Овсієнко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674094 вбачається, що 24.05.2026 о 08 год 43 хв у м. Чернігові по вул. Глібова, буд. 51, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 528XI», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу алкотестер Драгер ARLM 0324 або в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КупАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Представник особи, відносно якої складено адміністративний протокол – захисник Хараїм О.В. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування зазначила, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Вважають, що були відсутні підстави для зупинки, а оскільки працівники поліції не зафіксували факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , то вимога про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння була безпідставною та протиправною і у такому випадку у ОСОБА_1 не виникло обов`язку проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, недотримання поліцейськими процедури та порядку попереднього огляду та виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак алкогольного сп`яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Наголошували на те, що на відеозаписі не зафіксовано факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Вказали, що на відеозаписі час відео 0:24:43 хв. відмітка часу 09:06 год, ОСОБА_1 підходить до ТЗ поліцейських і каже: «А продутися можна?», «так я можу пройти». На що йому відповідають відмовою з посиланням на те, що протокол вже складено і що вже пізно. Разом з тим, як вбачається з тексту протоколу він був надрукований о 09;13 год., отже станом на 09:06 год він не міг бути складений. Таким чином ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а поліцейські не мали на меті перевірити ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а лише якомога швидше скласти відносно нього матеріали і підвищити свої показники у роботі. Тобто вказані обставини свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч.2, 3 ст. 266 КУпАП, п.6 Порядку від 17.12.2008 №1103, п.п.6,7 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, що прямо вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме – в його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, яка полягає у відмові від законного порядку огляду, що у свою чергу виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності. Також зазначили, що в матеріалах справи відсутнє письмове направлення про направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, яке містило б відомості про те, що він був ознайомлений зі змістом вказаного направлення та воно було вручено йому під підпис. Щодо наявного в матеріалах справи акту огляду, зауважили, що він складається у двох примірниках виключно у випадках проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. З матеріалів справи вбачається, що поліцейські не проводили огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а склали відносно ОСОБА_1 протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а тому просили визнати наявний в матеріалах справи акт огляду неналежним та недопустимим доказом, також зазначили, що відповідно до пункту 2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України від 23.08.2012 №747, рапорт належить до внутрішніх документів МВС України. Також зазначено, що в матеріалах справи відсутні підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, наприклад: акт тимчасового вилучення автомобіля, розписка уповноваженої особи про передачу права керування, розписки особи, яка притягується до відповідальності із зобов`язанням не здійснювати керування транспортним засобом, що свідчить про формальне складання протоколу за ст.. 130 КУпАП. Також, з клопотання захисника вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді водія. Позбавлення ОСОБА_1 як водія в/ч НОМЕР_2 права керування транспортними засобами на 1 рік фактично паралізує не тільки його особисту військову службу, але значно послабить здійснення обороноздатності його підрозділу та евакуації поранених солдат Збройних Сил України та доставки боєприпасів до лінії бойового зіткнення, оскільки ОСОБА_1 буде позбавлений можливості виконувати безпосередні військові обов`язки на лінії бойового зіткнення та обов`язки із захисту Батьківщини згідно вимог ст.. 65 Конституції України. При розгляді справи просили вирішити питання щодо можливості застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст.. 69 КК України, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами. Крім того, захисником зазначено, що ними подано скаргу до Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП щодо протиправних дій поліцейських Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП зі складання протоколу серії ЕПР1 №674094 від 24.05.2026 відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивною стороною даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом особою в стані, зокрема, алкогольного чи наркотичного сп`яніння, або з явними ознаками алкогольного, наркотичного сп`яніння і при цьому відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Таким чином, має бути доведено одночасно дві обставини: керування транспортним засобом і перебування особи в стані, зокрема, наркотичного сп`яніння, або мати явні ознаки наркотичного сп`яніння і при цьому відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, частина 2 статті 266 КУпАП визначає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС

За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674094, дата складання протоколу: 24.05.2026 о 09:13:40, в якому зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення, зокрема, вказано про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а також про його відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу алкотестер Драгер ARLM 0324 або в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога.

Сам протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, складені уповноваженим суб`єктом, не можуть бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення. Обставини викладені у протоколі, рапорті поліцейського, які є документами складеними уповноваженим суб`єктом, мають бути підтверджені й іншими доказами, що мають узгоджуватися між собою.

Відповідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп`яніння, 24.05.2026 о 08 год 45 хв направляється на огляд ОСОБА_1 . У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і о 08:43 год, був зупинений працівниками поліції за порушення п.п.11.5ПДР. Підійшовши до автомобіля інспектор представилась і пояснили яке порушення було допущено водієм. В подальшому інспектор запитала у водія, чому у нього так тремтять руки та запитала, чи вживав він алкоголь. Зазначила, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Запитала, чи згоден водій пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Алкотестер Драгер, на що ОСОБА_1 відмовився (час 08:44), після чого йому було запропоновано проїхати до лікарні, на що о 08:44 останній відмовився, інспектор повідомила наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння і потім повторно запитала, чи відмовляється він, на що ОСОБА_1 повторно відповів відмовою, в результаті чого інспектор сказала, щоб зачекав, буде складено протокол за ст.. 130 КУпАП (час 08:46). Надалі інспектор знаходячись в службовому автомобілі проводила оформлення протоколу і інших документів. В цей час (час 09:06) до автомобіля працівників поліції підійшов ОСОБА_1 і запитав, що якщо відмова, це все рівно як правопорушення? Інспектор відповів, що так, на що ОСОБА_1 запитав, чи можна не складати та чи можна продутися?, однак інспектор відповів відмовою. ОСОБА_1 ще раз запитав, чи може він все повернути і продутися, так як дуже розхвилювався тоді, коли відмовився від проходження і не розумів наслідків (час 09:08), однак повторно отримав відмову, інспектор повідомила, що вже протокол складений. Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення дата складання протоколу вказано: 24.05.2026 09:13:40.

Доводи захисника про те, що в матеріалах відеозапису не зафіксовано факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, є необґрунтованими з огляду на те, що з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано спочатку пройти огляд на місці (08:43), а після його відмови від проходження такого огляду на місці, запропоновано пройти огляд в лікарні у лікаря-нарколога (08:44), на що ОСОБА_1 також відповів відмовою.

Положення Інструкції пов`язують обов`язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп`яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, тому у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недоведеним факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку через відсутність в матеріалах справи підстав зупинки транспортного засобу такого водія за встановленого факту керування таким транспортним засобом.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, як вбачається з матеріалів судового провадження дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством, стороною захисту не оскаржувалися.

Отже, твердження захисника щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Крім того, всупереч доводам захисника, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту відмови особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку.

У силу ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини та інше.

Вимогами пункту 12 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм Інструкції, вбачається, що співробітником поліції має бути додержано порядок проведення огляду на предмет алкогольного сп`яніння.

З дослідженого відеозапису вбачається, що ще до того, як ОСОБА_1 було оголошено протокол про адміністративне правопорушення, він погодився пройти огляд, на чому неодноразово наполягав (період часу 09:06-09:08).

Отже, поліцейські не відреагували на згоду ОСОБА_1 пройти огляд, замість цього склали протокол за відмову від проходження такого огляду, що суперечить процедурі направлення та проходження медичного огляду.

Будь-яких активних та/чи пасивних дій водія щодо ухилення від огляду на стан алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять, у зв`язку із чим суд погоджується з доводами сторони захисту ОСОБА_1 в цій частині та вважає, що в даному випадку ним не було порушено вимог п. 2.5 ПДР України.

Суд зазначає, що в даному випадку, отримавши згоду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, яка висловлена до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції зобов`язаний був виконувати вимоги п. 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, відповідно до якого:

Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Дослідивши та оцінивши всі докази у сукупності, судом не встановлено беззаперечного факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Частиною 2 ст.62 Конституції України зазначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях останнього не доведено всіх ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене вище, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 130, 247, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Суддя: Ю. К. Овсієнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua