Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №456/3344/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 456/3344/25 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.

Провадження № 33/811/1154/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Гошовської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника Гошовської О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської областівід 28 травня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцятьтисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсотшістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 01.06.2025, о 12 год. 08 хв., в м.Стрий, вул.Болехівська, керував автомобілем «Audi Q5», н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР. Огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння проводився в установленому порядку в медичному закладі КНП «ТМО СМОЛ», результат огляду – позитивна реакція на марихуану, що підтверджується висновком лікаря. Відповідальність за вчинення правопорушення передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, захисник Гошовська О.В.подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що суд розглянув справу та дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9а ПДР. За що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Однак, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки протокол було складено за порушення п.2.5 ПДР.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з`явився. Захисник Гошовська О.В. у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скаргиу відсутності ОСОБА_1 .

У суді апеляційної інстанції захисник Гошовська О.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити.

Заслухавши захисника, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, щоу задоволенні апеляційної скаргислід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема,такий висновок ґрунтується наданих, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2025 року серії ЕПР1 № 348055 (а.с. 8), згідно з яким ОСОБА_1 , 01.06.2025, о 12 год. 08 хв., в м. Стрий, вул.Болехівська, керував автомобілем «Audi Q5», н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР. Огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння проводився в установленому порядку в медичному закладі КНП «ТМО СМОЛ», результат огляду – позитивна реакція на марихуану, що підтверджується висновком лікаря. Відповідальність за вчинення правопорушення передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.

Викладені в протоколі обставини стверджуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.06.2025 №73 (а.с. 9), згідно з яким медичний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП Стрийської міської ради «Територіальне об`єднання Стрийська міська об`єднана лікарня» за результатами проведеного огляду в освідуваної особи виявлено стан наркотичного сп`яніння.

Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Та обставина, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився за допомогою мультитесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів висновок медичного огляду та висновок судді першої інстанції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає.

В результаті дослідження сечі ОСОБА_1 було виявлено позитивний результат на наявність наркотичної речовини у сечі та винесено заключення: наркотичне сп`яніння. Експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння.

Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння, що і було в повному обсязі виконано лікарем, зокрема, у сечі ОСОБА_1 виявлено наркотичну речовину.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, однак п. 2.5 зазначає саме про відмову в проходженні огляду, що категорично не відповідає дійсності, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки опис встановлених обставин у протоколі про адміністративне правопорушення фактично відповідає порушенню вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, який забороняє керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а орфографічні помилки чи описки у протоколі про адміністративне правопорушення щодо зазначення пункту Правил дорожнього руху, який було порушено водієм, не спростовують вчинення адміністративного правопорушення, не виправдовують дії ОСОБА_1 та носять суто технічний характер і ніяк не впливають на суть звинувачення у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, адже такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя, зокрема, невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, тому такі доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження за відсутності у діях складу правопорушення.

Крім того, порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, які є взаємоузгодженими, а їх об`єктивність не викликає сумнівів у суду апеляційної інстанції.

Зокрема, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки, за результатами якого встановлено позитивний показник, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані обставини свідчать про порушення ним п. 2.9а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Гошовської О.В. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк