Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №452/1121/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 452/1121/25 Головуючий у 1 інстанції: Бікезіна О.В.

Провадження № 33/811/1390/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Мотальової-Кравець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеконференції клопотання захисника Мотальової-Кравець В.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Мотальова-Кравець В.Ю. подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні зазначає, що розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та копія постанови не вручена ОСОБА_1 .

Зазначає, що 16.07.2026 нею було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи до суду, однак суд не вніс дані захисника в систему ЄСІТС, не надав копії протоколу та інші процесуальні документи.

Захисник Мотальова-Кравець В.Ю., яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просила задоволити.

Заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що у поновленні такого слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

За змістом частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, з-поміж інших особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Системний аналіз зазначеної норми КУпАП вказує на те, що до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження в разі надходження такого клопотання.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.

Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржена постанова судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області прийнята у судовому засіданні 23.05.2025 без участі ОСОБА_1 . За наслідками розгляду справи ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та постановлено стягнути судовий збір – 605 грн. 60 коп.

Натомість з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 – адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. звернулася лише 05.08.2026, тобто більш ніж через рік та два місяці після прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та звернення судового рішення до виконання.

Апеляційний суд вважає сумнівним доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було відомо про прийняте рішення, оскільки такий був належним чином повідомлений про судове засідання, що підтверджується довідкою про доставку SMS (а.с. 11).

Окрім цього апеляційним судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного суду від 10 липня 2026 року залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець В.Ю. на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 25 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у відповідності до ч.2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до постановиМостиського районного суду Львівської області від 25 травня 2026 року, ОСОБА_1 , будучи відповідно до постанови судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23.05.2025 притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, 03.03.2026 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`ягніння; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу проходження такого у закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

З наведеного вбачається, що найменше 03 березня 2026 року ОСОБА_1 було відомо про наявність щодо нього постановиМостиського районного суду Львівської області від 25 травня 2026 року.

Враховуючи наведене, доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження викладені у клопотанні є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду захисник не надає і не посилається на інші обставини, що перешкоджали йому реалізувати своєчасно своє право на оскарження постанови суду.

Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, захисник Мотальова-Кравець В.Ю. не навела поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надав доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови судді у встановлений КУпАП десятиденний строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити та повернути апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами заявнику.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

відмовити захиснику Мотальовій-Кравець В.Ю. у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2025 року, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути захиснику Мотальовій-Кравець В.Ю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк