Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №335/8027/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 335/8027/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/8027/25 Головуючий в 1 інст. Новасардова І.В.

Провадження № 33/807/951/26 Доповідач в 2 інст. Нікітін В.В.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Сніжка Р.В., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника-адвоката Сніжка Р.В. постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 12 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 30 липня 2025 року о 05 год. 26 хв. в м. Запоріжжі, вул. Північне шосе, 16, водій ОСОБА_1 , керував мотоциклом Lifan LF 90 номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу 5622 від 30.07.2025. Від керування транспортним засобом відсторонений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Сніжко Р.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначає, що у поліцейського не було правової підстави для зупинки мотоцикла Lifan LF90 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Зазначає, що ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати вимоги поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП, а всі зібрані та складені останніми процесуальні документи та докази не є належними та допустимими щодо доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно запису з боді-камери не вбачається, що інспектор поліції Молодцова В.Г. могла виявити різкий запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , також у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців рук та його поведінка відповідає обстановці.

Тому, зазначені інспектором поліції ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 захисник вважає такими, що не відповідають дійсності.

Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції поводив себе стримано, чітко відповідав на поставлені йому питання, а зміст відповідей є логічним та послідовним.

Висновок щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння від 30.07.2025 відносно ОСОБА_1 , складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Лікар не вимірював у ОСОБА_1 ані пульс, ані артеріальний тиск. В акті огляду, не зазначено яким спеціальним технічним засобом лікар проводив огляд.

Згідно п. 16 Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Однак, лікар не повідомляв ОСОБА_1 ані особисто, ані в присутності поліцейського, який його доставив на огляд, зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння.

Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Сніжка Р.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи в цілому дотримався.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (п. 2.9а) ПДР України), засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 406769 від 30 липня 2025 року, відповідно до якого, 30.07.2025 року о 05 год. 26 хв. в м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 16, водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував мотоциклом Lifan LF 90, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога у медичному закладі та підтверджується висновком медичного закладу 5622 від 30.07.2025. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність та відповідальність за ст. 130 КУпАП попереджений. ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- у довідці інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП Тонковської О. про відсутність повторності щодо ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 13 квітня 2011 року;

- у роздруківці тесту газоаналізатору Alcotest 6820, тест №2921, проведений 30 липня 2025 року о 05-31 годині, результат тесту 0,50 ‰;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) за допомогою Alcotest Drager 6820, результат огляду на стан сп`яніння – 0,50 ‰. Під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис здійснювався за допомогою бодікамер №№ 471425, 471424;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до НКП «ОКЗНПД» ЗОР від 30 липня 2025 року;

- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 5622 від 30 липня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП (порушення вимог п.2.9а) ПДР України) при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою, інтереси ОСОБА_1 у вказаній справі захищає адвокат Сніжко Р.В., який ознайомлювався з матеріалами вказаної справи та подавав клопотання про відкладення судового засідання з розгляду вказаної справи, яке було задоволено суддею.

02.10.2025 надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких захисник Сніжко Р.В. стверджує, що транспортний засіб мотоцикл Lifan LF 90, державний номерний знак НОМЕР_1 був безпідставно зупинено поліцейськими. Вважає, що дії поліцейських не відповідали ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому усі наявні у справі докази є недопустимими. Просить закрити провадження, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

05.11.2025 до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копії постанови Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17, яке задоволено судом.

Крім того, 05.11.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про виклик лікаря КНП «ОКЗПД та СЗХ`ЗОР ОСОБА_4 , у зв`язку із наявністю розбіжностей між фактично зафіксованими діями під час проведення огляду та даними, що зазначені в акті. До клопотання додано копію Акту медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.07.2025 щодо ОСОБА_1 . Судом задоволено клопотання про виклик лікаря.

19.11.2025 від директора КНП «ОКЗПД та СЗХ» ЗОР ОСОБА_5 надійшов лист, за змістом якого забезпечити явку лікаря-нарколога ОСОБА_4 до суду немає можливості. З метою всебічного та об`єктивного розгляду справи надано копії медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 30.07.2025 № 5623 та сторінки журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 30.07.2025. Висновок є остаточним, змін та доповнень не буде. Також повідомлено, що при складанні висновку щодо медичного огляду ОСОБА_1 була допущена технічна помилка у його номері - замість № 5623, був зазначений № 5622.

Захисник-адвокат Сніжко Р.В. неодноразово подавав до суду клопотання про відкладення судових засідань з розгляду вказаної справи, які були задоволені суддею.

05.03.2026 під час судового засідання ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для надання часу оскаржити Висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, щодо результатів медичного огляду від 30.07.2025 року. Зазначив, що звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про визнання недійсним та скасування зазначеного висновку. 12 лютого 2026 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя по справі № 333/1668/26 відмовлено у відкритті провадження. На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. На підставі викладеного, просив суд зупинити розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП до розгляду цивільної справи № 333/1668/26.

Постановою суду від 05.03.2026 клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - залишено без задоволення.

Під час судового засідання 04.05.2026 захисник-адвокат Сніжко Р.В. просив долучити до матеріалів справи копію постанови Запорізького апеляційного суду від 31.03.2026 у справі № 333/1668/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду від 12.02.2026, копію ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.04.2026 по справі № 333/1668/26, а також копію ухвали Запорізького апеляційного суду від 23.04.2026, а також просив суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з тим, що не розглянута апеляційна скарга на ухвалу про відмову у відкритті провадження про визнання недійсним та скасування висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складено щодо ОСОБА_1 . Судом задоволено дане клопотання.

У судовому засіданні, призначеному на 12.06.2026, ОСОБА_1 та захисник просили суд закрити провадження у справі з підстав зазначених у запереченнях, а також просили врахувати що лікар-нарколог, який проводив огляд, не дотримався інструкції. Зазначали, що у ОСОБА_1 не було відібрано зразок крові. Висновок щодо результатів огляду водія від 30.07.2025 та акт медичного огляду містять розбіжності.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді справи, правильності висновків суду першої інстанції в частині доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не спростовують.

Перевіряючи доводи сторони захисту щодо безпідставної зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський, згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на даний час.

Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

В свою чергу, підстави для зупинки транспортного засобу, на які посилається апелянт, визначені у статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Пунктом 7 частини 1 цієї статті встановлено право працівника поліції зупинити транспортний засіб у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

В цьому контексті апеляційний суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29 грудня 2021 року затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» (далі – Порядок). Цим Порядком встановлено можливість обмеження руху транспортних засобів та перевірки документів, що посвідчують особу, документів на транспортний засіб тощо (пункти 3, 20), в тому числі й працівниками Національної Поліції (п. 3).

У пункті 5 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

На підставі долученого до матеріалів справи відеозапису суд апеляційної інстанції вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог Положень, затверджених Постановами КМУ № 1455 та 1456 від 29.12.2021. За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними.

Посилання апелянта на те, що інспектор поліції ОСОБА_6 не могла виявити ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , не підтверджується дослідженим судом відеозаписом.

Те, що лікар не вимірював у ОСОБА_1 ані пульс, ані артеріальний тиск та не зазначив спеціальний технічний засіб, яким проводив огляд (на що звертає увагу апелянт), на думку суду апеляційної інстанції не свідчить про порушення порядку огляду, оскільки висновок лікарем складається вже за наслідками самого огляду. Цей висновок належним чином підтверджений показами алкотестера.

Доводи сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, а висновок № 5623 (оскільки № 5622 як зазначено в листі медичного закладу є помилковим) складений з порушенням Інструкції та є недійсним, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими, такими, що суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.

В цьому зв`язку апеляційний суд звертає окрему увагу на обставини, зафіксовані у наявнох в матеріалах справи відеозаписах з боді-камер поліцейських. З відеозаписів події вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у зв`язку із виявленням у останнього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, на що він погодився.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що мундштук для проведення огляду ОСОБА_1 обирав самостійно. Цей мундштук був належним чином запакований, а перед тестуванням ОСОБА_1 через цей мундштук був здійснений контрольний забір повітря, який показав 0,00 ‰.

Результат огляду на стан сп`яніння, проведеного щодо ОСОБА_1 працівниками поліції – 0,50 ‰, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою та самим відеозаписом.

Оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, працівником поліції, відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції, було запропоновано водію пройти такий огляд в медичному закладі.

Під час проходження огляду в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради лікарем у встановленому порядку було підтверджено факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, про що складений Висновок.

Висновок лікаря щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.

Інші доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Сніжка Р.В. залишити без задоволення.

Постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 12 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін