Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №603/485/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/485/26

Провадження № 1-кп/603/58/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026216130000096 від 11 серпня 2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с-щі Коропець Монастириського району Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, вдова, пенсіонер, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

в с т а н о в и в:

10 серпня 2026 року у ОСОБА_3 , під час перебування на території домогосподарства, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із ОСОБА_4 , жителькою АДРЕСА_1 , виник злочинний намір спрямований на завдання їй удару.

Реалізуючи свій злочинний намір та доводячи його до логічного завершення, усвідомлюючи протиправність своїх дій ОСОБА_3 , 10 серпня 2026 року приблизно о 18 год 00 хв, перебуваючи на території домогосподарства, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із ОСОБА_4 , умисно нанесла один удар долонями двох рук в ділянку грудної клітки ОСОБА_4 .

Внаслідок нанесеного удару ОСОБА_4 відчула різкий фізичний біль, проте тілесних ушкоджень не отримала.

Від нанесеного удару ОСОБА_4 втратила рівновагу та впала спиною на кам`яну плитку якою вкрите подвір`я, у результаті чого отримала тілесне ушкодження у вигляді синця на спині, яке за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучена письмова заява обвинуваченої ОСОБА_5 , складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.

Також долучена заява потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якої остання погодилась із встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні у її відсутності.

У відповідності до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

З огляду на позицію учасників судового провадження, враховуючи положення ст.381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду цього обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

У відповідності до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Зважаючи на зазначену мету, принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є пенсіонером, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку. Також суд визнає обставину, яка у відповідності до с. 67 КК України обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення та з врахуванням зазначеної позиції сторін кримінального провадження, а саме у виді штрафу.

Таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати - відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десят) грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1