Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №603/491/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/491/26

Провадження № 3/603/150/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 рокум. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Пасічник А.З., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована й проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

11 серпня 2026 року приблизно о 22 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до вчинення останньою дій, які виразилися у порушенні загальноприйнятих норм поведінки у громадському місці, а саме по вул. Шевченка, 12, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, навпроти Алеї Героїв, де вона демонстративно танцювала під музичний твір російською мовою. Зазначена подія була зафіксована на відео та поширена в мережі Інтернет. Таким чином ОСОБА_1 порушила вимоги передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила. До початку судового розгляду подала заяву в якій зазначила про те, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП визнає повністю, просила суворо її не карати.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, прихожу до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 782301 від 14 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 11 серпня 2026 року приблизно о 22 год 00 хв, перебуваючи за місцем свого проживання ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до вчинення останньою дій, які виразилися у порушенні загальноприйнятих норм поведінки у громадському місці, а саме по АДРЕСА_2 , навпроти Алеї Героїв, де вона демонстративно танцювала під музичний твір російською мовою. Зазначена подія була зафіксована на відео та поширена в мережі Інтернет. Таким чином ОСОБА_1 порушила вимоги передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП;

- письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_2 від 14 серпня 2026 року, яка підтвердила те, що вона приблизно о 22 год 00 хв 11 серпня 2026 року навпроти ОСОБА_3 , що в АДРЕСА_2 танцювала під музичний твір російською мовою, чим порушила загальноприйняті правила поведінки, що викликало негативну реакцію оточуючих;

- письмових пояснень ОСОБА_1 від 14 серпня 2026 року, зі змісту яких видно те, що про зазначені в протоколі обставини вчинення її дочкою правопорушення їй стало відомо 12 серпня 2026 року з мережі Інтернет, з дочкою вона провела профілактичну бесіду й зобов`язалась в подальшому більше не допускати подібних ситуацій;

- відеозаписами події, яка мала місце 11 серпня 2026 року приблизно 22 год 00 хв;

- свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке повторно видане Монастириським відділом реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 17 травня 2022 року, з якого видно те, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ визначено те, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

За змістом цієї статті на батьків покладена відповідальність в разі вчинення неповнолітніми адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене КУпАП.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП - вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, що тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При обранні виду адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, та вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.

На переконання суду, застосування такого виду адміністративного стягнення буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

У силу ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя А.З. Пасічник