Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №602/874/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/874/26

Провадження № 1-кп/602/119/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Лановецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026216030000068 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області,, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,-

встановив:

ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 та спільно з нею проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

10.08.2026 року близько 10 год 00 хв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які знаходилися в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел спрямований на завдання фізичного болю ОСОБА_3 ..

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на завдання фізичного болю, ОСОБА_5 , перебуваючи в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що життя та здоров`я кожної людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально-караним діянням, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, схопив лівою рукою за волосся ОСОБА_3 та потягнув вниз, чим завдав їй фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

У зв`язку із цим, враховуючи ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_5 є кривдником - особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а отже є суб`єктом кримінального правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.126 КК України, тобто умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 в порядку ст..302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

Згідно заяви потерпілої ОСОБА_3 встановлено, що вона згідна із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі в судовому засіданні.

Положеннями ч.2 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

З огляду на позицію учасників судового провадження, враховуючи положення ст.ст. 381, 382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду цього обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та кримінального провадження, суд дійшов переконання, що встановлені органом досудового розслідування обставини щодо умисного вчинення відносно потерпілої ОСОБА_3 насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, знайшли своє підтвердження, ці обставини не оспорюються учасниками судового провадження, і дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.126 КК України, як умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, особу винного, який раніше не судимий, визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, що є обставинами, які пом`якшують покарання, і приходить до висновку, що покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення та з врахуванням зазначеної позиції сторін кримінального провадження, у виді штрафу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_7