Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 липня 2026 р.
Справа: №496/1009/26
Суддя: Буран В. М.
Справа № 496/1009/26
Провадження № 2/496/2256/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю: секретаря - Бойчук Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільний позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 71480,04 грн. та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.03.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.
13.11.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №8820801 в розмірі 71480,04 гривень, з яких: 26487,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 31493,04 грн. сума заборгованості за відсотками; 13500,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.
27.03.2026 р. на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідачки в якому вона пояснює, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу.
Позивач не надав належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитними договорами, зокрема:
Реєстри прав вимоги (витяги з них) не містить достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи;
Витяг із реєстру (сторінка з даними про відповідача) не має підписів та печаток, що робить його неналежним доказом згідно зі ст. 76 ЦПК України, оскільки неможливо встановити, чи дійсно дана сторінка є частиною реєстру;
Позивач не надав доказів сплати за договорами факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав. Позивачем не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження сплати позивачем як новим кредитором коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок первісного кредитора, саме за кредитну заборгованість відповідача. Отже, відсутність доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору та інших належних доказів, позбавляє відповідача та суд можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув права вимоги за кредитним договором в зазначеній позивачем сумі.
Представником позивача до матеріалів справи долучено витяг з реєстру боржників відносно відповідача, який передбачає підписи обох сторін договору факторингу та скріплення їх печатками підприємств. Натомість, до матеріалів справи долучені чисті бланки витягів з реєстрів боржників, завірені представником позивача. Доказів того, що вказані витяги підписані в письмовій або електронній формі до суду не надано. Відтак указані докази є недопустимими. Як наслідок, позивачем не доведено факт передачі клієнтом позивачеві права вимоги до відповідача. Реєстри боржників також до суду не надано, однак суд вважав обставину переходу права вимоги доведеною.
При цьому, умовами договору факторингу від 17.10.2025 №17102025 прямо ставиться в залежність перехід права вимоги за кредитними договорами з настанням указаних обставин (укладенням реєстрів боржників) та визначення відповідача, як такого, відносно якого право вимоги було фактично передано.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі права вимоги від первісного кредитора до позивача за договором факторингу від 17.10.2025 р. №17102025, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав до задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором на користь позивача.
Таким чином, наголошує, що позивач не довів отримання прав вимоги за кредитним договором від 02.03.2025 р. №8820801 з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Також зазначає, що Позивач у своїй заяві стверджує, що нібито між ОСОБА_1 (електронним підписом) шляхом відтворення одноразового ідентифікатора підписано договір позики (кредиту), а саме від 02.03.2025 р. №8820801 з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
На підтвердження даної обставини позивач надав копію цього Договору позики/кредиту без ОСОБА_1 підпису як позичальника. У подальшому, як вказується у позові, ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклало договори факторингу, на підставі яких нібито набуло право грошових вимог первісного кредитора до ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором.
Звертає увагу, що позивач стверджує, що зазначений вище договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача, з чим ОСОБА_1 не погоджується.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи договори (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронними підписами уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів ), що є обов`язковим реквізитом електронного документа.
Таким чином, наявні в матеріалах справи паперові копії спірних кредитних угод не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між ОСОБА_1 та кредитором.
Відповідно до вимог законодавства, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх
Стверджує, що ОСОБА_1 не укладала Договір позики, який долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погоджувала зазначені в поданих документах процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції та інші кабальні умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує, що саме цю редакцію договору ОСОБА_1 розуміла та узгодила із позивачем.
Також не надано жодного переконливого доказу належності саме ОСОБА_1 «одноразового ідентифікатора», який зазначений в цьому електронному примірнику договору. Якби ОСОБА_1 дійсно укладала такий договір, то в обов`язковому порядку мала би здійснити набір у відповідній електронній формі певної комбінації алфавітно-цифрової послідовності, вказана комбінація мала б відобразитись у вказаній електронній формі та зберегтись на сервері кредитора для подальшого долучення до договору, і за таких обставин позивач міг би надати такі докази. Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення її, підтвердження нею пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта.
Наголошує, що при належному укладенні договору існує можливість перевірки автентичності підпису. Якщо йдеться про підписання договору, укладеного в письмовій формі, то підпис можна перевірити шляхом призначення почеркознавчої експертизи. У разі укладення договору електронним цифровим підписом, є можливість перевірити підпис шляхом декодифікації накладення підпису з використанням відкритого ключа, який видається акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК). Перевірити автентичність того, що позивач називає підписом, не можливо, оскільки не підтверджено ні направлення СМС повідомлення на мобільний номер відповідача, ні належність номеру телефона саме відповідачу, а також не доведено, що саме ці кредитні умови узгодив відповідач.
Позивачем також не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.
При цьому, оскільки негативні факти не підлягають доведенню (у цьому випадку - непогодження умов договору), саме на позивача покладено обов`язок укладення договору, і позивач цей обов`язок в повній мірі не виконав. Отже, наведене вказує на неукладеність оспорюваних правочинів кредитного договору від 02.03.2025р. №8820801 з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», в тому числі в електронній формі, оскільки відсутні достовірні докази укладення саме цієї редакції договору, а відповідач даний факт заперечує.
Водночас, в даному випадку надані позивачем розрахунки заборгованості фактично не можна вважати розрахунками, оскільки вони не містять жодної формули/методики розрахування заборгованості за кожен день, а лише зазначає розмір боргу на дату відступлення заборгованості, що свідчить про неможливість перевірки нарахувань судом як по тілу кредиту, так і по процентам за користування кредитом та неустойкою.
Відсутність належного розрахунку заборгованості з боку первісного кредитора не дозволяє переконатися, що заявлені суми по процентам були розраховані вірно та з урахуванням законодавства, зокрема Закону України «Про споживче кредитування», яким обмежено розмір процентів по споживчим кредитам.
Розрахунок не було складено первісним кредитором, а складено безпосередньо позивачем - ТОВ «ФК «ЄАПБ», який нібито є новим кредитором після відступлення права вимоги. Тобто файл апріорі не може бути належним підтвердженням здійснення переказу кредитних коштів, оскільки повністю перебуває в залежності від позивача, який не є учасником первинних кредитних відносин і не володіє повним обсягом оригінальних даних щодо видачі кредиту, нарахувань, часткового погашення чи інших операцій
Позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення кредитного договору та факт видачі кредиту ОСОБА_1 первісним кредитором, не довів погодження розміру відсотків, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісному кредитору за отримання грошових вимог, а тому в задоволенні позову варто відмовити повністю (а.с.16-23).
31.03.2026 р. на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача в якому він пояснює, що кредитний договір був укладений з позичальником в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису.
ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів.
ТОВ «ФК ЄАПБ», звертає особливу увагу суду, що із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Укладення Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариств, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Тобто верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладалися в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний зокрема через сайт Товариства та \або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до листа № 7/17917 кредитні кошти було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 .
Представник позивача звертає увагу суду, що перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.
Перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено оператором онлайн послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Щодо номеру карти № НОМЕР_1 , на яку було зараховано кошти, та доказ, що ці карти належять ОСОБА_1 . BIN ( ОСОБА_2 ) - перші шість цифр на пластиковій картці, за якими можна визначити приналежність карти тій чи іншій країні і банку, тип карти і категорію карти, тобто банківський ідентифікаційний номер.
Звертає увагу суду, що відповідно до даних отриманих за допомогою сервісу визначення банку за номером картки: № НОМЕР_1 , а саме за першими шістьома цифрами номера банківської картки (BIN) відомо: BIN/IIN 479072 , Марка картки VISA, тип картки CREDIT, Рівень карти GOLD, Назва емітента / Банк JSC STATE SAVINGS BANK OF UKRAINE (JSC OSCHADBANK).
Отримані кредитні кошти за кредитним договором були перераховані на картку № НОМЕР_1 , які відкриті у АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ».
Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів Відповідачем висловлено не було.
Таким чином, ТОВ «ФК«ЄАПБ» вважає, що первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу позику, а остання користувалася кредитними коштами, проте не виконала зобов`язання за договором, допустила заборгованість.
Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.
Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначеного договору.
Крім того, зі змісту Кредитних договорів вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договору, а саме прямо зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Жодних заперечень з приводу того, що ОСОБА_1 не погодилася з Правилами надання кредиту, ніяких застережень або зауважень з її боку не було, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду не подано.
Зазначає, що у випадку неповного розуміння умов договору у відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою вона не скористалась.
Інформація надана Первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора.
Отже, підписавши договір, позичальник посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. ОСОБА_1 з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту, до вільно обраної нею фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Укладений Кредитний договір був підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Під час укладення договору не було порушено Закон України «Про споживче кредитування». Згідно з умовами укладених договорів, Позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання Кредитного договору між сторонами, та для обґрунтування розміру заборгованості відповідача, вказаної у позовні заяві.
Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву- є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладеного правочину, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги (а.с.24-32).
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16.02.2026 р. було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.11).
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.04.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну карту (а.с.35-36)
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у своїй відповіді на відзив просив розглядати справу у його відсутності (а.с.32)
Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, відзив, відповідь на відзив, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
В судовому засіданні встановлено, що 02.03.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №8820801.
Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі-кредит), а Позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом.
Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 25000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів і складається основної суми боргу, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Авентус Україна» позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Підписанням Кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилась з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач також підтверджує, що умови Договору її зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
13.11.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №13112025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 13.11.2025 р. до договору факторингу №13112025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 71480,04 гривень, з яких: 26487,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 31493,04 грн. сума заборгованості за відсотками; 13500,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.
Як вбачається з матеріалів справи Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №1 від 13.11.2025 р. за Договором Факторингу №13112025 було підписано сторонами та скріплено їх печатками 13.11.2025 р.
Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14.11.2025р. №20251114-1.1, що між товариством та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 року (втратив чинності 04.07.2024 року) та договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 04.07.2024 (чинний з 04.07.2024 року).
Відповідно до зазначених договорів було успішно перераховано кошти на користь фізичних осіб (отримувачів) від ТОВ «Авентус Україна»: на суму 25000,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - bd202b38-0cc0-4023-ad4eefee636b69c2, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 53044376, Session ID - 030240322503, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 666047, банк-сквайр - АТ ПУМБ, дата і час створення - 02.03.2025 21:01:02, дата і час прийняття в роботу - 02.03.2025 21:01:05, дата і час виконання - 02.03.2025 21:01:05, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_4 .
Відповідно до листа з АТ «Ощадбанк» від 07.05.2026р. №46/1211/64862/2026/БТ на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій, номер телефону НОМЕР_5 (а.с.41), виписка по рахунку на ОСОБА_1 (а.с.43-47).
Відповідачка свої зобов`язання за умовами кредитних договорів не виконує.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договорів не виконуються, кредит, відсотки та комісія за їх користування не повертаються.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено їх розмір та умови надання коштів.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 не здійснила погашення заборгованості по кредиту ні перед попереднім кредитором, ні перед дійсним після відступлення прав вимоги, та не повернула кредитні кошти протягом строків, обумовлених сторонами при укладенні договору, тим самим допустила істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов`язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості в загальному розмірі 71480,04 грн. за Договором про споживчий кредит №8820801, а відтак вимоги підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача спростовуються наданими позивачем доказами, які суд визнає належними та достатніми для підтвердження спірних правовідносин та заборгованості. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що судові рішення повинні містити достатні мотиви, однак це не означає обов`язок суду надавати відповідь на кожний аргумент сторони або надавати додаткові роз`яснення. (рішення у справах Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, Suominen v. Finland від 01.07.2003, Seryavin and Others v. Ukraine від 10.02.2010).
Відповідно до ч. 3 ст.509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст.628 ЦК України.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 509, 629, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 282-284, 354, 355 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN: № НОМЕР_7 у АТ «ТАСкомбанк» суму заборгованості за Кредитним договором №8820801 в розмірі 71480,04 грн., з яких:
- 26487,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 31493,04 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 13500,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вул. Лісова, буд. 2) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст рішення буде складено 26 серпня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, оскільки від штатної кількості - 13 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, введенням воєнного стану, відпустки у липні - серпні 2026 р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.
З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість - 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки - 6 суддів. Станом на перше півріччя 2026 р. у провадженні судді перебуває 1585 справ.
Суддя В.М. Буран
Оригінал: reyestr.court.gov.ua