Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №496/1104/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1104/26

Провадження № 2/496/2298/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Буран В.М.,

за участю: секретаря – Бойчук Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільний позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 67478,69 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 03 червня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву договір про надання кредиту «Зручна готівка Максимум».

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному Договорі, тобто позивач, свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Однак, у подальшому відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах.

Ухвалою суду від 16.02.2026 р. було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.11).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив про розгляд справи проводити без участі представника позивача (зворотній а.с.4).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с.16), також направлялось SMS повідомлення на номер телефону який вказаний у справі про, що свідчить довідка про доставку SMS (а.с.15),тому судом було здійснено виклик відповідача до суду, шляхом створення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади (а.с.18).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 03 червня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву договір № 4090568-307 про надання кредиту «Зручна готівка Максимум».

Відповідно до п. 1 р. 1 Кредитного договору Позичальник просив надати йому кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб на наступних умовах: п. 1.2.2. Сума кредиту: 32 070,00 грн.; п. 1.2.6. Строк кредиту: 24 місяців; п. 1.2.9. Проценти за користування кредитом: 0, 01 % річних; п. 1.4. Комісія за обслуговування кредиту: 6,9 % щомісячно.

Відповідно до п. 11 р. 1 Кредитного договору Позичальник просив надати йому кредит, шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. 1.2.2, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України – на власні потреби у сумі 32 070,00 грн. , шляхом перерахування на його поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідно до п. 2.7. Кредитного договору Відповідач просив надати кредит, згідно інформації, наведеної в Заяві-договорі та зобов`язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною.

Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань Позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору. Відповідач підтвердив, що дана Заява-Договір є невід`ємною частиною Договору (п. 2.7 Кредитного договору).

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору відповідач підтверджує, що на момент укладання Заяви-Договору попередньо ознайомлений з умовами та правилами надання споживчого кредиту в тому числі з вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією, надання якої передбачене нормативними документами Національного банку України, які йому роз`яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими цілком згоден.

Відповідно до п. 5.3. при несплаті заборгованості за Кредитом, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а також сум комісій, у встановлений Договором термін, банк нараховує, а клієнт сплачує банку штраф у розмірі 300 грн. нараховується на сьомий день виходу на прострочку.

Відповідно до п. 5.5. Кредитного договору при достроковому повному погашенні кредитної заборгованості, Клієнт сплачує банку проценти, за обслуговування кредитної заборгованості за фактичну кількість днів користування Кредитом у відповідному розрахунковому періоді, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості за поточний розрахунковий період у повному обсязі.

Згідно з 5.16. Кредитного договору Заява-договір набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного виконання клієнтом і банком своїх зобов`язань за нею.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою по рахунку. Отже, Позивач, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

В подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії.

Станом на 21.01ю.2026 року, заборгованість за Заявою - договором № 4090568-307 про надання кредиту від 03.06.2024 року, становить67478,69 грн, а саме:

заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 32 070,00 грн.;

- заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) – 3,41 грн.;

- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) – 35 405,28 грн

10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування», залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49, затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

В даному випадку позивачем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які позивачем встановлена одноразова комісія за видачу кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, то вони є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що оскільки відповідачу встановлено одноразову плату за послуги позивача, які за законом повинні надаватись безоплатно, відповідні положення кредитного договору є нікчемними в силу закону, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії, слід відмовити, у зв`язку з чим позов слід задовольнити частково.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 35405,28 грн. комісії, задоволенню не підлягають, а тому позов АТ «Таскомбанк» підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ст. 652 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого платіжної інструкції №1218 від 03.02.2026 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1265,46 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 32073,41 грн. ? 2662,40 грн. ? 67478,69 грн.).

У зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1265,46 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 625, 651, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та судових витрат – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443) кредитну заборгованість за Заявою – договором №4090568-307 про надання споживчого кредиту від 03.06.2024 року, станом на 21.01.2026 р. що становить 32073,41 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту – 32070,00 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам – 3,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443) судові витрати у розмір 1265,46 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості – 13 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, відпустки у липні – серпні 2026 р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість – 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки – 6 суддів. Станом на перше півріччя 2026 р. у провадженні судді перебуває 1585 справ.

Суддя В.М. Буран