Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №750/7314/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7314/26

Провадження № 2/750/3695/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді – Маринченко О.А.,

секретар судового засідання – Шилова Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

29 червня 2026 року ОСОБА_1 з використанням засобів поштового зв`язку звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , внесений до Державного реєстру речових прав державним нотаріусом Сапон Г.М. 20 жовтня 2004 року під реєстраційним № 64982548 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2004 року в справі № 2-7897/04.

Обґрунтовано позов тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Однак, під час проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав було виявлено наявність обтяження на цю квартиру під реєстраційним № 64982548, яке накладено на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2004 року в справі № 2-7897/04. Так, арешт на спірну квартиру було накладено на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири. Однак, відповідач ніколи не був та не є власником спірної квартири, позивач у будь-яких відносинах з відповідачем чи ОСОБА_3 також не перебувала та не була стороною цивільної справи, в якій накладено арешт на квартиру позивача. Накладений без будь-яких правових підстав арешт порушує права позивача, як власника майна, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи. Задоволено клопотання позивача та витребувано з канцелярії Деснянського районного суду м. Чернігова матеріали справи № 2-7897/04 та № 2-290/05.

В установлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності.

Відповідач у судове засідання подав заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, вказавши, що не заперечує проти зняття арешту.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та справи № 2-290/05, суд встановив таке.

30 липня 1991 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір дарування, за яким ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори Тарасенко В.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2-5683.

На підставі даного договору дарування Комунальним підприємством «Чернігівське МБТІ» Чернігівської обласної ради за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , про що свідчить копія інформаційної довідки № 15264 від 22.05.2026, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації (а.с. 10).

01 жовтня 1994 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 11).

З матеріалів цивільної справи № 2-290/05 слідує, що 14 вересня 2004 року ОСОБА_3 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 , ОЖБК м. Чернігова з позовом про визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 (а.с. 8-11 справи № 2-290/05).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 17 вересня 2004 року, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4789758 від 20 вересня 2004 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 62, 63 справи № 2-290/05).

Однак, ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2004 року в справі № 2-290/05 задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 (а.с. 16 справи № 2-290/05).

Так, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 червня 2026 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно існує обтяження під реєстраційним № 64982548 у вигляді арешту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Вказане обтяження зареєстровано 20 жовтня 2004 року державним нотаріусом Сапон Г.М. на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2004 року в справі № 2-7897/04 (а.с. 15).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2005 року у задоволенні позову ОСОБА_3 – відмовлено (а.с. 97-98 справи № 2-290/05).

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня 2005 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2005 року залишено без змін (а.с. 136-140 справи № 2-290/05).

Ухвалою касаційної колегії Апеляційного суду Полтавської області від 13 липня 2007 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 квітня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня 2005 року – залишено без змін (а.с. 161-163 справи № 2-290/05).

Таким чином, з матеріалів справи № 2-290/05 слідує, що спір між сторонами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосувався квартири АДРЕСА_2 , проте судом у справі № 2-290/05 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить позивачу.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Особи, які зазнають порушення права мирного володіння майном, відповідно до статті 13 Конвенції повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Згідно зі статтею 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи встановлені судом обставини та те, що позивач не була учасником справи № 2-290/05, в межах якої було накладено арешт на її майно, у зв`язку з чим вона відповідно до норм процесуального права позбавлена можливості подати заяву про скасування заходів забезпечення позову до суду, який такий арешт наклав та захистити своє порушене право власності, а також беручи до уваги те, що позивач через наявний арешт її квартири позбавлена можливості в повному обсязі здійснювати права власника та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту, а позов – задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна – задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований 20 жовтня 2004 року державним нотаріусом Сапон Г.М. під реєстраційним № 64982548 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2004 року в справі № 2-7897/04.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Суддя