Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №766/6193/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №766/6193/25

Суддя: Скрипнік Л. А.

Справа № 766/6193/25

н/п 2/766/3778/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Бажанової В.М.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 (власні засоби зв`язку)

представник позивача Глигач А.С. (власні засоби зв`язку)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Глигач Анна Сергіївна до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної у м. Херсоні ради ,про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

23.04.2025 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Глигач Анна Сергіївна до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної у м. Херсоні ради, про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги обґрунтовані таким. Від відповідача по справі позивачка народила сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження. 02.07.2014 шлюб між батьками дитини було розірвано Херсонським міським судом та заявниця вступила в другий шлюб з ОСОБА_5 тому змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 » та наразі вона ОСОБА_6 . До повномаштабного вторгнення позивачка проживала з дитиною за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 . Періодично з 2019 сім`я проживала на 2 країни (Україна та Єстонія ), а у зв`язку з війною наразі заявниця разом з дітьми та чоловіком проживає в Естонії м. Кохва-Ярве. З відповідачем по справі позивачка та їх спільна дитина не спілкується з 2016 року навіть по телефону. Жодної участі у житті дитини він не приймає, як і не надає жодної фінансової чи будь-якої іншої допомоги. Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30.04.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 21.11.2025 року підготовче провадження закрито та призначеного розгляд справи до судового розгляду по суті. Виконавчий комітет Корабельної районної в місті Херсоні ради на адресу суду направили висновок від 09.09.2025 № 01-14-84-27 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 . Представник позивача, позивач в судовому засіданні підтримали позов із викладених у ньому підстав та просили його задовольнити. Вказали в суді про те, що ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її дошкільним - навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального усвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти. Представник служби у справах дітей про дату та час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, заяв та клопотань до суду не направляли. Відповідач у судове засідання не з`явився будучі повідомленим у встановленому законом порядку, з огляду на що, за згодою сторін, суд ухвалив про проведення розгляду справи на підставі наявних доказів. Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви та норми права, з яких виходить суд. ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого є: мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим 18.07.2012 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №679, серія НОМЕР_1 . Згідно з висновком № 01-14-84-27 від 09.09.2025, в інтересах дитини, Виконавчий комітет Корабельної районної в місті Херсоні ради, вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 - доцільним. Висновок мотивовано таким. Громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.02.2012 року. Рішенням Комсомольського районного суду в м. Херсоні від 02.07.2014 року (справа N? 667/4215/14-ц) шлюб було розірвано. Під час подружнього життя народилась дитина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, 18.07.2012 року).

Після розірвання шлюбу і по теперішній час малолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір?ю ОСОБА_12 . Після повномасштабного вторгнення рф на територію України мати та дитина переїхали на постійне місце проживання до Естонської Республіки.

Згідно з інформацією від Корабельного відділу державної виконавчого служби в місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Одеса) громадянин ОСОБА_10 має заборгованість по сплаті аліментів майже 40 тис. грн. Також в матеріалах справи міститься інформація з офіційним перекладом щодо обстеження умов проживання ОСОБА_4 в Естонській Республіці. Родина проживає у трикімнатній квартирі, яка облаштована усім необхідним для проживання, виховання та розвитку дитини.

Під час підготовки до розгляду питання про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 на засіданні з питань захисту прав дитини, спеціалістами служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради було здійснено виїзд за адресою місця проживання батька: АДРЕСА_2 . Під час візиту двері ніхто не відчинив, з усної інформації сусідів та голови ОСББ ОСОБА_3 мешкає за даною адресою, але двері нікому не відчиняє. Додатково, з метою з`ясування думки батька щодо позову, а також недопущення порушень батьківських прав на виховання своєї дитини, ОСОБА_3 було направлено офіційний лист запрошення до служби у справах дітей. Пан ОСОБА_3 листа отримав, але до служби у справах дітей так і не з?явився. На телефоні дзвінки ОСОБА_3 також не відповідає. З єдиних можливих засобів зв?язку, було направлення повідомлення в месенджері Вотсап . Через повідомлення ОСОБА_3 повідомив, що знає дату слухання судового засідання, а до служби у справах дітей з?являтися не вважає потрібним.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Корабельної у м. Херсоні ради 03.09.2025 року. Під час засідання комісії батько не з?явився, хоча був повідомлений належним чином. Мати дитини була присутня в телефонному режимі, повідомила що ОСОБА_3 на телефонний зв`язок не виходить, життям, розвитком та станом здоров`я дитини не цікавиться, не допомагає матеріально. Додатково члени комісії опитали дитину ОСОБА_4 , та встановили, що хлопчик не пам?ятає свого біологічного батька, дуже прив?язаний до теперішнього чоловіка ОСОБА_1 , громадянина ОСОБА_5 та називає його татом.

Враховуючи вищезазначене орган опіки та піклування виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою 27.02.1991 (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Згідно із ст. 18 Конвенції батьки або законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків. Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Відповідно до п. 16 цієї постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд установив, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не цікавиться його життям, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, що свідчить про те, що нехтування своїми батьківськими обов`язками є свідомим, тому позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки позов задоволено, суд стягує з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 968,96 грн. Керуючись нормами ст. ст. 2, 12, 13, 76-83, 141, 142, 247, 259, 263-268, 274-279, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Глигач Анна Сергіївна до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної у м. Херсоні ради ,про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

СуддяЛ. А. Скрипнік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua