Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №650/5083/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/5083/26

Провадження № 3/650/985/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., за участю секретаря Завістовської Л.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши на судовому засіданні матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , старшого солдата, відповідального виконавця адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2026 року офіцер відділення запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 молодший лейтенант ОСОБА_2 склав стосовно ОСОБА_1 протокол ОДХ № 129 про військове адміністративне правопорушення за частиною другою статті 172-15 КУпАП.

За змістом протоколу ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він в умовах особливого періоду, будучи військовою службовою особою та уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , недбало поставився до виконання службових обов`язків під час оформлення двох протоколів про адміністративні правопорушення.

Щодо першого епізоду зазначено, що 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 склав стосовно ОСОБА_3 протокол № 350 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП без підпису особи, стосовно якої його складено, без належно оформленого запису про відмову від підписання із підписом уповноваженої особи та датою, без підписів свідків, а також без підтвердження вручення другого примірника протоколу або оформленої відмови від його отримання.

Щодо другого епізоду зазначено, що 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 склав стосовно ОСОБА_4 протокол № 479 за частиною першою статті 210 КУпАП з аналогічними недоліками, а також без підтвердження роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП.

ОСОБА_1 на судовому засіданні вини не визнав. Вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, а допущені під час оформлення матеріалів недоліки мали формальний характер і не були наслідком недбалого ставлення до військової служби. Просить провадження у справі закрити. Зазначив, що діяв без наміру порушити встановлений порядок, а матеріали справи не містять доказів обставин, за яких він мав реальну можливість отримати підписи відповідних осіб або зафіксувати їхню відмову.

Дослідивши протокол про військове адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність. Стаття 11 КУпАП визначає ознаки необережної вини. Отже, навіть за наявності недоліків у документі вина особи у недбалому ставленні не може припускатися, а має бути доведена належними та допустимими доказами.

Частина друга статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Ця норма є бланкетною та встановлює відповідальність спеціального суб`єкта. Тому у справі необхідно довести не лише зовнішній недолік оформлення документа, а й статус військової службової особи, конкретний покладений на неї обов`язок, чинне на момент події джерело такого обов`язку, фактичну можливість його належно виконати та винне недбале ставлення до виконання цього обов`язку.

Згідно з приміткою до статті 172-13 КУпАП військовими службовими особами у цій главі є військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, чи виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Статтями 245, 251, 252 та 280 КУпАП визначено обов`язок повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, перевірити, чи було вчинено правопорушення, чи винна відповідна особа у його вчиненні, та оцінити докази у сукупності. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. Суд не вправі самостійно конкретизувати фабулу обвинувачення, відшукувати відсутні докази або перебирати на себе функцію сторони обвинувачення.

Такий підхід узгоджується з презумпцією невинуватості та практикою Європейського суду з прав людини, за якою доведеність вини має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених доказів, а суд не повинен усувати недоліки обвинувачення на шкоду своїй неупередженості (рішення у справах «Кобець проти України», «Малофєєва проти росії», «Карелін проти росії»). Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яку притягають до відповідальності.

Щодо змісту протоколу ОДХ № 129

Стаття 256 КУпАП вимагає зазначати у протоколі місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. У протоколі ОДХ № 129 наведено дати двох інкримінованих епізодів, однак не зазначено місця їх вчинення та конкретних обставин, за яких складалися протоколи № 350 і № 479. Позначення «м. Херсон» у вступній частині є місцем складення протоколу ОДХ № 129, а не встановленим місцем інкримінованих діянь. Цей недолік позбавляє обвинувачення необхідної визначеності та не дає змоги належно перевірити його фактичну і територіальну прив`язку.

Щодо епізоду від 06 лютого 2026 року

У протоколі стверджується, що 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 був уповноваженою посадовою особою на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 лютого 2026 року № 73. Проте на день складання протоколу № 350 зазначеного наказу ще не існувало, а його положення не містять вказівки про зворотну дію в часі.

Витяг з наказу від 13 січня 2026 року № 16 підтверджує призначення ОСОБА_1 на посаду відповідального виконавця адміністративного відділення. Водночас пункт 2 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, передбачає визначення осіб, яким надано право складати протоколи за статтями 210, 210-1 та 211 КУпАП, саме наказами керівників відповідних ІНФОРМАЦІЯ_4 . Саме такого наказу або іншого спеціального доручення, чинного станом на 06 лютого 2026 року, матеріали справи не містять.

Суд допускає, що до 23 лютого 2026 року міг існувати інший розпорядчий акт, однак припущення про його існування не є доказом. Суд вирішує справу за наявними матеріалами і не може замінити сторону, яка склала протокол, у збиранні доказів. Тому не доведено, що на 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 був належним спеціальним суб`єктом саме у зв`язку із виконанням повноважень зі складання протоколу № 350. Оцінка самого факту складення протоколу особою без підтверджених повноважень виходить за межі сформульованого у протоколі ОДХ № 129 обвинувачення та не може бути вперше здійснена судом.

Щодо епізоду від 01 квітня 2026 року

На 01 квітня 2026 року наказ № 73 уже діяв і містив прізвище ОСОБА_1 серед осіб, уповноважених складати протоколи. Проте наявність повноваження сама по собі не доводить недбалого ставлення до військової служби.

Із матеріалів справи не встановлено, чи був ОСОБА_4 присутній під час складення протоколу № 479; чи було йому запропоновано підписати протокол, надати пояснення та отримати його другий примірник; чи відмовився він від таких дій; хто був присутній при цьому; чи мав ОСОБА_1 фактичну можливість одержати підпис або оформити відмову. Відсутні пояснення ОСОБА_4 , показання інших осіб, акти, відеозаписи чи інші докази фактичних обставин складання та вручення протоколу.

Сам факт відсутності у протоколі підпису, запису про відмову або підтвердження отримання примірника засвідчує недолік оформлення документа, але без з`ясування обставин його виникнення не доводить, що цей недолік став наслідком винного недбалого ставлення ОСОБА_1 до служби. Матеріали не встановлюють обов`язкової для такого висновку сукупності: конкретного обов`язку в певній фактичній ситуації, реальної можливості його виконати та необережної вини.

Посилання у протоколі ОДХ № 129 на відсутність підписів свідків також не доводить порушення. Пункт 5 розділу II Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, передбачає, що за наявності свідків протокол може бути підписаний ними, а відмова від підписання також може підтверджуватися їхніми підписами. Отже, підписи свідків є можливим способом підтвердження, а не безумовною обов`язковою вимогою в кожній справі.

Щодо інших письмових матеріалів

Долучені функціональні обов`язки відповідального виконавця адміністративного відділу затверджені 30 липня 2026 року, тобто після обох інкримінованих епізодів. Дата ознайомлення ОСОБА_1 з цим документом біля його підпису не зазначена. Тому цей документ не може ретроспективно підтверджувати обсяг конкретних обов`язків та обізнаність із ними станом на 06 лютого і 01 квітня 2026 року.

Крім того, службова характеристика від 30 липня 2026 року називає займаною посадою ОСОБА_1 посаду відповідального виконавця групи документального забезпечення, тоді як у протоколі та наказі № 16 вказано адміністративне відділення. Ця неузгодженість не усунута та додатково не дає змоги без припущень визначити точний обсяг його службових функцій у період інкримінованих подій. Водночас характеристика містить позитивну оцінку дисциплінованості, сумлінності та якості виконання ним посадових обов`язків.

Постанова слідчого Державного бюро розслідувань про закриття кримінального провадження № 42026232270000037 та направлення копій матеріалів для вирішення питання про адміністративну відповідальність не має для суду наперед установленої сили щодо вини ОСОБА_1 . Висновок слідчого про наявність ознак статті 172-15 КУпАП є підставою для відповідної процесуальної перевірки, але не замінює доказування кожного елемента складу правопорушення в цій справі.

При цьому у постанові слідчого недоліки матеріалів стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пов`язано насамперед із відсутністю доказів їх належного оповіщення, тоді як у протоколі ОДХ № 129 ОСОБА_1 інкриміновано відсутність підписів, записів про відмову, підтверджень вручення примірників та роз`яснення прав. Отже, наведений у постанові слідчого висновок не доводить конкретних фактичних обставин адміністративного обвинувачення, сформульованого у цій справі.

Суд ураховує спеціальне правило статті 38 КУпАП, за яким у разі закриття кримінального провадження за наявності в діях особи ознак адміністративного правопорушення стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Оскільки таке рішення прийняте 30 липня 2026 року, передбачений законом строк не закінчився. Тому суд не застосовує пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП, а вирішує справу по суті на підставі оцінки доказів.

Висновок суду

Пояснення ОСОБА_1 про відсутність умислу саме по собі не виключає можливості відповідальності за статтею 172-15 КУпАП, оскільки ця норма стосується недбалого ставлення. Водночас відсутність умислу не може підміняти доказування необережної вини. Формальний недолік документа без установлених причин, обставин і реальної можливості діяти інакше не є достатнім доказом недбалості.

Сукупність досліджених доказів не доводить поза розумним сумнівом, що 06 лютого та 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 як військова службова особа, маючи належно визначений обов`язок і реальну можливість виконати його, винно та недбало поставився до військової служби. Невстановленими залишилися істотні ознаки спеціального суб`єкта щодо першого епізоду, об`єктивні обставини обох епізодів та суб`єктивна сторона правопорушення. Усунути ці прогалини шляхом припущень або самостійного доповнення обвинувачення суд не вправі.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 не доведено складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП, а провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 38, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 172-15 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір з ОСОБА_1 не стягувати.

Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

СуддяО.О. Сікора