Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №161/11753/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/11753/26 Провадження №33/802/736/26 Головуючий у 1 інстанції:Гринь О. М.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та її захисника – адвоката Ковальчука Д.В., потерпілого ОСОБА_2 , його представника – адвоката Рущака В.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 26 травня 2026 року о 05 годині 19 хвилин в м. Луцьку по вулиці Наливайка, 4, керувала транспортним засобом марки «Opel Insignia» д.н.з. НОМЕР_1 не дотрималась безпечного бокового інтервалу та допустила наїзд на транспортний засіб марки «Renault Laguna» д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв припаркований та будучи причетною до вказаної ДТП залишила місце події не повідомивши працівників поліції, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення п.п.2.10 «а» та 13.1 ПДР, відповідальність за що передбачена за ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною, оскільки ОСОБА_1 адміністративних правопорушень не вчиняла. Посилається на те, що в основу постанови покладено відеозапис, при цьому на ньому на автомобілі «Рено» видно білу пляму, це означає, що ще до маневру ОСОБА_1 на цьому автомобілі уже були наявні механічні пошкодження. Крім того, характер пошкоджень на автомобілях не співвідносяться між собою. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, потерпілого та його представника, які заперечили доводи апеляційної скарги і просили постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КупАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суддя, розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, а саме, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетною, а також порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №676927 від 27.05.2026 (а.с.1), серії ЕПР1 №676929 від 27.05.2026 (а.с.2), схемою ДТП (а.с.6), відеозаписом, на якому зафіксовано момент ДТП (а.с.9), а також іншими матеріалами справи.

Так, згідно відеозапису наявного в матеріалах справи, зафіксовано як водій автомобіля марки «Opel Insignia», здійснюючи поворот направо, зупиняється біля автомобіля марки «Renault Laguna», після чого водій «Opel Insignia» виходить з автомобіля та підходить до автомобіля «Renault Laguna», та оглядає його ліву задню частину, після чого водій озираючись по сторонах, сідає в автомобіль та залишає місце ДТП. При цьому на відео видно, що розміщення автомобілів на такій відстані, що підтверджує факт фізичного контакту транспортних засобів (а.с.9).

Також апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 та її захисник не заперечують, що на відео водієм автомобіля марки «Opel Insignia» є саме ОСОБА_1 ..

Приписами п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.2.3. «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Наявні у даній справі докази: протоколи про адміністративне правопорушення, схема ДТП, відеозапис моменту ДТП, свідчать про те, що водій ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом не дотрималась безпечного бокового інтервалу та допустила наїзд на транспортний засіб і після ДТП покинула місце пригоди.

Отже, ОСОБА_1 порушила вимоги п.п.2.10 «а» та 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-4, 124 КУпАП.

Доводи сторони захисту щодо не встановлення того, що мала місце ДТП є також необґрунтованими, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими судом доказами, які є в матеріалах справи.

Проаналізувавши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, які ставляться їй в провину, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

При накладенні адміністративного стягнення, суддя врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушниці та обґрунтовано застосував адміністративне стягнення на підставі ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

II О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов