Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №759/21223/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/21223/26

пр. № 1-кп/759/1687/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши кримінальне провадження № 12026105080000883 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17.07.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, із середньою освітою, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої:

16.04.2026 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, -

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи протягом року, а саме 16.04.2026 засудженою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та знову вчинила умисний злочин сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Так, ОСОБА_3 17.07.2026 приблизно о 13 год. 30 хв., діючи з прямим умислом, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 32, знайшла особливо небезпечну психотропну речовину, яка знаходилась в згортку чорної ізолюючої ізоленти, всередині якої був поліетиленовий пакет з пазовим замком з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, та стала зберігати її при собі без мети збуту для особистоговживання.

В подальшому, 17.07.2026 о 13 год. 48 хв., ОСОБА_3 знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Зодчих 34, була затримана працівниками поліції, та під час обшуку в останньої, у правій кишені шортів, було виявлено згорток чорної ізолюючої ізоленти, всередині якої був поліетиленовий пакет з пазовим замком з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-СМС, загальною масою 0,667 г.

Згідно зі списком № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 та відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров?я України від 29.07.2010 № 634), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 513/4734, 4-СМС є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої забороно, та розмір 0,667 г є достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України за наведених вище обставин визнала у повному обсязі і послідовно дала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину.

Враховуючи те, що обвинувачена не оспорює всі обставини справи, і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченій положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів до справі.

Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація її дій за ч.2 ст.309 КК України вірна, оскільки вона протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, незаконно придбала та зберігала психотропну речовину, без мети збуту.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченої, яка судима, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання останньої, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 16.04.2026 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16.04.2026.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Крім того відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню із обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення експертизи № СЕ-19/111-26/38814-НЗПРАП від 23.07.2026, що становить 3850 гривень 88 копійок.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 309 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 16.04.2026, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 вартість проведення експертизи, що становить 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок на користь держави.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили:

- психотропну речовину - 4-СМС, загальною масою 0,667 г, яку передано на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6763) - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1