Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №483/208/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/208/26

Провадження № 2/483/355/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

позивача ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 ,

представника позивача – адвоката Михайленко Н.М.,

представника третьої особи – служби у справах дітей Очаківської міської ради Хоптяної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з використанням представником позивача комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа – служба у справах дітей Очаківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

24 лютого 2026 року адвокат Михайленко Н.М., яка є представником неповнолітнього ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 , третя особа – служба у справах дітей Очаківської міської ради. Позовні вимоги представник позивача обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , батьками якого є: батько – ОСОБА_2 та мати ОСОБА_4 . З 2014 року ОСОБА_3 залишила сина, тобто з 5 років, не надавала матеріальної допомоги, не виконувала належним чином свої батьківські обов`язки, не цікавилася та не займалася його вихованням та навчанням. Саме з вказаного періоду мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про свого сина, не бере участі у його вихованні та матеріальному забезпеченні, не виявляє до нього батьківської турботи та уваги, не турбується про його фізичний і духовний розвиток, не спілкується з ним взагалі. Батько позивача ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_5 , яка повністю замінила дитині маму. З цього часу позивач проживає разом з батьком та ОСОБА_5 , на їх повному матеріальному забезпеченні. Саме ОСОБА_5 була поряд з позивачем коли він пішов у садочок, до першого класу, здобував успіхи у навчанні, в той час як відповідачка жодного разу не поцікавилася життям свого сина. Відповідно до довідки з КЗ «Очаківський ліцей» Очаківської міської ради Миколаївської області навчанням та вихованням дитини займається батько – ОСОБА_2 , мати дитини участі у її вихованні не бере. Неодноразово батько позивача попереджав відповідачку про те, що дитина стане дорослою та позбавить її батьківських прав, але незважаючи на попередження про правові наслідки небажання відповідача займатися вихованням сина, остання жодних висновків для себе не зробила. Більш того усіляко перешкоджає дитині розвиватися та здобувати успіхи – позивач хотів поїхати у подорож до інших країн, які організовує Очаківська міська рада, але при зверненні до відповідачки вона усіляко маніпулює сином у особистих відносинах з ОСОБА_2 . Зараз позивачу 16 років, він мріє вступити до Національної академії служби безпеки України. Для вступу до Національної академії служби безпеки України (НА СБУ) на денну форму за державним замовленням (для неповнолітніх) необхідна згода обох батьків. Оскільки вступ та подальше навчання передбачають особливий режим та службу, документи оформлюються через підрозділи СБУ, які вимагають обов`язкову згоду обох батьків або законних представників. Відповідачка, при розмові з батьком позивача, категорично заперечує проти вступу позивача саме до цього вузу та повідомила, що ніколи не надасть на це згоди. В 2025 році саме батько позивача ОСОБА_2 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 . Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 грудня 2025 року в справі № 483/258/25 ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову через недоведеність обставин про те, що мати дитини є особливо непридатною або явно неблагополучною для виховання дитини. Так, судом зазначено, що за висновком органу опіки та піклування мати дитини зрідка телефонує сину, іноді надсилає невеликі кошти та подарунки на дні народження, насправді відповідачка взагалі не спілкується з сином, жодних подарунків та коштів не надсилає на виховання сина. Більш того, коли почалися військові дії РФ на території міста Очакові, відповідачка разом з донькою виїхала за кордон, знаючи про те, що в місті Очакові з батьком залишився проживати син ОСОБА_6 . Посилаючись на викладене та, що за час окремого проживання відповідачка не намагалася налагодити стосунки із сином, не виявляє бажання побачитися з ним, уникає зустрічей, його долею не цікавиться, вихованням сина повністю займається його батько та ОСОБА_5 , саме вони забезпечують його всім необхідним для життя та виховання, займаються його лікуванням та оздоровленням, купують одяг, створюють йому повноцінні умови для життя і здоров`я, забезпечують отримання належної освіти, а також, що в діях відповідачки мається винна поведінка, яка виразилася в тривалому ухиленні від виконання обов`язків матері по вихованню свого сина, вона тривалий час не піклується про фізичний та духовний його розвиток, стан здоров`я, не займається його підготовкою до самостійного життя, а навпаки перешкоджає сину у здійсненні його мрії бути співробітником Служби безпеки України, в реалізації його права відвідати інші країни, представник позивача просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Законний представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідачка залишила родину, коли їхньому спільному сину ОСОБА_6 було п`ять років. Вона створила нову сім`ю, інтересами дитини ніколи не цікавилась і не цікавиться, матеріально сина не забезпечує, від його виховання фактично самоусунулася. Матір`ю син вважає і називає теперішню його дружину ОСОБА_5 . Він не має на меті ухилитися від служби в ЗСУ, в зв`язку позбавленням батьківських прав відповідачки, оскільки має інші підстави для відстрочки від військової служби.

Відповідачка, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, про причини своєї неявки до суду не повідомила.

Представник третьої особи – служби у справах дітей Очаківської міської ради в судовому засіданні підтримавши рішення виконавчого комітету Очаківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , не заперечувала проти задоволення позову, оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення учасників справи та свідків дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, крім інших, сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком є – ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження (а.с. 15, 21).

Згідно з довідкою про склад сім`ї № 9788 від 06 лютого 2026 року, виданої відділом забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Очаківської міської ради до складу сім`ї ОСОБА_2 входить неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Відповідно до характеристики комунального закладу «Очаківський ліцей» Очаківської міської ради, учень 10-В класу ОСОБА_1 навчається у комунальному закладі з першого класу, знання засвоює на достатньому та середньому рівні, має добру пам`ять, стійку увагу. Уміє логічно мислити, аналізувати та самостійно робити висновки. На уроках уважний організований, завжди виконує рекомендації вчителів. Бере активну участь у діяльності учнівського самоврядування класу, позакласних виховних заходах, суспільно-корисній праці. До виконання доручень ставиться відповідально. Дисциплінований, наділений лідерськими якостями. Має авторитет у класі й серед однолітків. Має багато друзів. Уміє триматися в колективі, здатний згуртувати людей навколо себе. ОСОБА_8 фізично розвинений, бере участь в спортивному житті школи та класу, енергійний, товариський, з почуттям гумору, захоплюється волейболом, велосипедними мандрівками, комп`ютерними іграми. Батько приділяє належну увагу вихованню та навчанню сина (а.с. 11).

Копією витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» № 19/85705-25 від 30 жовтня 2025 року, що наданий Державною прикордонною службою України, підтверджується, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно неодноразово здійснювала перетин державного кордону України з 04 листопада 2022 року, зокрема: 04 листопада 2022 року – виїзд, 23 грудня 2022 року – в`їзд, 14 травня 2023 року – виїзд,13 серпня 2023 року – в`їзд, 08 січня 2024 року – виїзд, 07 березня 2024 року – в`їзд, 14 вересня 2024 року – виїзд,10 жовтня 2024 року – в`їзд, 13 жовтня 2024 року – виїзд, 08 листопада 2024 року – в`їзд; 02 березня 2025 року – виїзд, 30 травня 2025 року – в`їзд. Відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 08 листопада 2017 року по 30 жовтня 2025 року в Базі даних не виявлено (а.с. 5).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що приблизно з 2008 року знайомі з ОСОБА_13 , він був одружений з ОСОБА_14 , у них є спільний син ОСОБА_6 , якому на тепер вже 16 років. Приблизно в 2014 року подружжя розлучилося і дитина залишилась проживати з батьком. ОСОБА_15 знову вийшла заміж, має іншу родину. З сином ОСОБА_6 мати ОСОБА_15 не спілкується та не приймає участі у його житті, не дзвонить йому і не пише. Вихованням дитини займається батько та повністю сина утримує з п`яти років. У ОСОБА_6 гарні стосунки з теперішньою дружиною ОСОБА_16 , яку ОСОБА_6 називає мамою. Наскільки їм відомо, на теперішній час ОСОБА_15 проживає за кордоном.

З довідки Резерв ІD вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має відстрочку до: 22.11.2026, тип відстрочки: п. 2 ч. 1 ст. 23, група інвалідності: інвалідність 3-ої групи (а.с. 13).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України підставами для позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі – Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України передбачені вичерпні підстави для позбавлення батьківських прав, серед яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №-3 від 30 березня 2007 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №-20 від 19.12.2008 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області № 895/02-02/07 від 22 травня 2026 року вбачається, що з моменту розірвання шлюбу між позивачем та відповідачкою, а саме з 16 березня 2015 року мати поступово самоусунулася від виховання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залишився проживати з батьком – ОСОБА_2 . Протягом цих років мати не приймала участі у вихованні та навчанні сина, матеріально дитину не забезпечувала. Згідно характеристики наданої комунальним закладом «Очаківський ліцей» Очаківської міської ради, належну увагу вихованню та навчанню ОСОБА_6 приділяє батько: приймає активну участь у житті дитини, цікавиться навчальним процесом, відвідує батьківські збори. Натомість матір хлопчика, з його слів, жодного разу не відвідала школу, не поцікавилась шкільним життям та успіхами сина. Актом обстеження умов проживання дитини від 16 квітня 2026 року, зафіксовано, що для повноцінного виховання, навчання та утримання ОСОБА_6 створені всі умови. Атмосфера в родині дружня, побудована на взаємоповазі та довірі. За словами ОСОБА_17 , він не відчуває емоційної близькості із матір`ю, не отримує та не потребує її підтримки, тому бажає позбавити її батьківських прав. Під час телефонної розмови з відповідачкою ОСОБА_3 з`ясовано, що вона перебуває в іншому шлюбі та має малолітню дитину від цього шлюбу, проживає періодично в Україні та в Румунії. Під час перебування в Україні, безпосередньо в ОСОБА_18 , із сином ОСОБА_6 не бачиться та не спілкується (обоє не вбачають в цьому потреби), свого сина ОСОБА_17 , вона матеріально не забезпечує та з ним не спілкується. Проти позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечує, що свідчить про свідоме ухилення від виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 . Виходячи з інтересів дитини та враховуючи наведене, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав відносно її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 72).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батька, свідомого нехтування ним своїми обов`язками.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання сина, і єдиним способом захисту прав та інтересів дитини є позбавлення батьківських прав щодо нього.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд позову про позбавлення батьківських прав слід віднести за клопотанням представника позивача на рахунок позивача.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно прийматиме рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. за прийняття рішення про стягнення аліментів на дитину, від сплати якого позивач звільняється при подачі позову про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, –

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа – служба у справах дітей Очаківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на його утримання, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави – 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя: