Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №483/580/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/580/26

Провадження № 2/483/611/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої – судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря – Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

18 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом про припинення стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини у розмірі частки всіх видів її доходу.

В обґрунтування позову зазначив, що з нього стягуються аліменти на утримання спільного з відповідачкою сина. Проте, 13 лютого 2026 року відповідачка залишила малолітню дитину на його утриманні у Румунії та повернулася до України. На теперішній час дитина проживає разом із позивачем, тоді як відповідачка матеріальної допомоги на її утримання не надає. Оскільки відповідачка ухиляється від виконання обов`язку по утриманню дитини, позивач звернувся до суду.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідачки у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

У судовому засіданні, яке відбулось 28 липня 2026 року, представник відповідачки проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що між сторонами існує спір про визначення місця проживання дитини.

28 липня 2026 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області розглянуто клопотання представника відповідачки про зупинення провадження у даній справі до розгляду судом спору про визначення місця проживання дитини та постановлено ухвалу, якою у задоволенні клопотання відмовлено (а.с. 92).

Дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

З матеріалів справи слідує, що рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 березня 2025 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 19 лютого 2025 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13-14).

За змістом повідомлення Інспекторату поліції міста Неводарі, повіту Констанца, Генеральної інспекції Румунської поліції Міністерства внутрішніх справ Румунії, адресованого ОСОБА_4 , у вказаному органі поліції зареєстровано заяву про крадіжку документів.

Відповідно до зазначеного повідомлення, предметом заявленої крадіжки були, зокрема: свідоцтва № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , паспорт сина ОСОБА_1 , паспорт моряка № НОМЕР_4 , морський документ, а також свідоцтво про народження дитини.

Зі змісту повідомлення також слідує, що за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення органом поліції Румунії розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 228 Кримінального кодексу Румунії (крадіжка), якому присвоєно номер справи № 1110104 від 20.02.2026 (а.с. 9)

За змістом листа Генерального управління соціальної допомоги та захисту дитини повіту Констанца (Румунія) № 69500 від 23 березня 2026 року, адресованого позивачу, органом соціального захисту дітей розглядалася ситуація щодо малолітнього ОСОБА_1 , після звернення поліції міста Неводарі у зв`язку з конфліктною ситуацією між батьками дитини. У листі зазначено, що спеціалістами органу соціального захисту здійснювалися заходи щодо оцінки ситуації в сім`ї, у тому числі відвідування місця проживання дитини. Зокрема, 23 березня 2026 року представниками служби проведено соціальну перевірку за адресою проживання батька, де було встановлено, що відносини між батьком та дитиною ґрунтуються на емоційній прихильності, довірі та взаєморозумінні, а емоційний зв`язок між ними є стабільним та безпечним (а.с. 12).

Відповідно до довідки центру RoUa Constanta, позивач 23 лютого 2026 року звернувся до вказаної установи з проханням надати допомогу у зв`язку зі складною ситуацією у родині. Зі змісту довідки слідує, що заявник повідомляв про обставини, пов`язані із залишенням дитини матір`ю без належного нагляду та документів, а також про ризик втрати житла у зв`язку із закінченням строку оренди квартири. Відтак, він просив сприяти у вирішенні питання проживання дитини у безпечних умовах (а.с. 11).

Оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд встановив, що малолітній ОСОБА_3 фактично проживає разом із батьком ОСОБА_1 на території Румунії, що також не заперечується відповідачкою.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. Такий обов`язок не припиняється і в тому випадку, коли діти набувають повну дієздатність до досягнення ними повноліття при укладанні шлюбу у випадку зниження їм шлюбного віку. Лише після досягнення повноліття діти втрачають право на утримання.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на час розгляду справи саме батько забезпечує щоденний догляд за малолітнім ОСОБА_3 , створює умови для його проживання, утримання та розвитку.

При цьому наявність невирішеного спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини не спростовує факту її фактичного перебування разом із батьком.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обов`язок матеріально забезпечувати малолітнього ОСОБА_3 на даний час фактично виконується батьком, а тому підстави для стягнення аліментів з нього на користь матері відсутні, а тому позовна вимога про припинення стягнення аліментів є обґрунтованою, такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у п. 23 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що малолітня дитина перебуває на утриманні позивача, суд дійшов висновку, що його вимоги про стягнення аліментів є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп. за позовну вимогу про припинення стягнення аліментів.

Крім того, позивач був звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено, сплачений судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

З урахуванням того, що позивач був звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, судовий збір у цій частині підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави відповідно до статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України,–

У Х В А Л И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити повністю.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн, що стягуються на підставі рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 березня 2025 року.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 18 травня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць – допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп..

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 26 серпня 2026 року.

Головуюча: