Суд: Казанківський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 26 серпня 2026 р.
Справа: №478/826/26
Суддя: Томашевський О. О.
Справа № 478/826/26 Провадження № 2/478/559/2026
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
27 серпня 2026 року с-ще Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області,
в складі: головуючого судді Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря Шинкарюка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В с т а н о в и в:
У червні 2026 року представник позивача Усенко М.І., який діє в інтересах позивача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» через електронну систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором споживчого кредиту №2243953 від 06.04.2020 року в розмірі 14 247,00 грн та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06.04.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2243953 про надання фінансового кредиту відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці грошові кошти у сум 4500 грн.
За користування грошовими коштами Договором встановлено фіксовану процентну ставку, а саме: знижену процентну ставку у розмірі 1,62% за кожен день користування, яка застосовується у межах строку кредитування (надання позики), що становить 24 дні та стандартну процентну ставку у розмірі 1.9% за кожен день користування, що засосувається у разі невиконання умов для застосування зниженої ставки, а також у межах нового строку у разі пролонгації, атопролонгації та у період прострочення.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк виначенй умовами договору, однак відповідачка не виконала належним чином умов договору.
07 грудня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір відступленя прав вимоги № ККАУ-07122020, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) новому кредитору за плату, а Новий кредитор приймає належні права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в тому числі за Договором про надання фінансового кредиту №2243953 від 06.04.2020, укладеним з ОСОБА_1 . Відповідно до витягу із реєстру боржників до Договору факторингу № ККАУ-07122020 від 07 грудня 2020 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту №2243953 від 06.04.2020 року у розмірі 14 247, грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 500,00 грн, заборгованість за процентами - 9 747,00 грн.
На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №2243953 від 06.04.2020 року у розмірі 14 247,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 500,00 грн, заборгованість за процентами - 9 747,00 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09 липня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідачка проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не надано доказів перерахування на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 4 500 грн, не надано доказів яким чином вона була ознайомлена з порядком надання споживчого кредиту, сума процентів, які просить стягнути позивач з відповідача у розмірі 9 747 грн виходить за мжі кредитуванн, оскільки є неспівмірними із сумою кредиту 4500 грн, також вказує на те, що кредитний договір не підписаний сторонами, що саме електронним цифровим підписом відповідача був підписаний договір, відсутні відомості про сертифікацію ключа ЕЦП, відомості про особистий ключ підписувача, а також відомості про те, що саме вона отримувала ідентифікатор, а не інша особа, яка могла скористатись ним, а також посилається на те, що про відступлення права вимоги первісним кредитором її не було повідомлено, окрім цього, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з неї судових витрат, які склааються з судового збору у сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2026 року судом було витребувано додаткові докази, а саме:
- у Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» оригінали: кредитного договору, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 від 06.04.2020 року № 2243953 та докази, що підтверджують підписання договору обома сторонами; договору про відступлення прав вимоги від 07.12.2020 року № ККАУ-07122020 та додатків до нього; докази вручення досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитом від 08.06.2026 року № 20267155 (рекомендоване повідомлення про вручення відправлення № R067151165165 чи інші докази вручення); інші докази, наявні у позивача, що свідчать про погодження відповідачкою наданих позивачем кредитних умов, підтвердження факту ознайомлення відповідачкою із Тарифами, Порядком та Правилами укладення кредитного договору, факту отримання нею електронного підпису та підписання нею кредитного договору, фактів проведення змін кредитором умов кредитного договору, Правил надання кредиту та інших умов, після укладення кредитного договору;
- у Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» інформацію та відомості щодо: порядку ідентифікації клієнта ОСОБА_1 та надання їй електронного підпису одноразового ідентифікатора для забезпечення укладення кредитного договору від 06.04.2020 року № 2243953; порядку ознайомлення клієнта ОСОБА_1 із Правилами надання коштів, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», узгодження клієнткою всіх умов кредитного договору та їх прийняття, а також випадки проведених змін та/або доповнень до таких Правил після укладення кредитного договору від 06.04.2020 року № 2243953.
28 липня 2026 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача у якій вказано порядок ідентифікації клієнта та порядок укладення договору з відповідачкою та надано докази процедури та порядку укладення електронного договору.
26 серпня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшли оригінали витребуваних судом документів, зокрема документи ТОВ «Авентсу Україна» щодо послідовності дій позичальника, що передували укладенню кредитного договору, оригінал кредитного договору, розрахунок заборгованості (картка обліку), документи відступлення права вимоги позивачу, тощо.
Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час, дату і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 квітня 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 2243953.
За умовами п.п. 1.1 п. 1 Договору укладення Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через веб-сайт або Мобільний застосунок. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.п. 1.2 п.1 Договору).
За змістом п.п. 1.3 - 1.6 Договору, сума кредиту складає 4 500,00 грн; тип кредиту - кредит; строк кредиту складає 24 днів. Дата повернення вказується у графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених у Розділі 4 Договору; тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить: знижена процентна ставка 1,62% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункту 1.4 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка 1.90% в день від суми кредиту, застосовується: - у межах строку надання кредиту, зазначеному у п.1.4 Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені у пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та - у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 Договору; та - у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб.
Кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку Споживача № НОМЕР_1 або іншу картку реквізити якої надані Споживачем в Особистому кабінеті (п.2.1 Договору).
Додатком 1 до Договору сторони узгодили одноразовий платіж 30.04.2020 року у розмірі 6 244,20 грн, що складається з 4 500,00 грн суми кредиту та 1 744,20 грн суми нарахованих процентів.
Договір та Додаток № 1 до нього підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора: М543194.
Досліджена судом електронна форма кредитного договору, його зміст та відомості щодо наявності підписів сторін договору відповідають папровій копії кредитного договору, наданого позивачем до позовної заяви.
З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 з якою було укладено договір про надання споживчого кредиту №2243953 від 06.04.2020 року ідектифікована ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», договір було підписано електронним підписом, створеним шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на веб-сайті Товариства та направлено клієнту на її номер мобільного телефону НОМЕР_3 06.04.20220 року о 15:19, номер одноразового ідентифікатора М543194.
Згідно отриманої судом 26 серпня 2026 року послідовності дій позичальника, складеної ТОВ «Авентус Україна» у виді LOG-файлу укладення електронного договору, судом вбачається послідовність дій відповідачки, що передували укладенню кредитного договору, дата та час її реєстрації на сайті Первинного кредитора, отримання нею смс-коду, подання заявки на кредит, отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, акцептування (прийняття) оферти та дата, час надання грошових коштів.
Факт належності платіжної картки відповідачці та факт отримання нею кредиту, підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 18.07.2025 року №5727-ВП.
Також факт належності платіжної картки №4149499104985336 та факт зарахування 06.04.2020 року на номер платіжної картки № НОМЕР_4 грошових коштів у сумі 4500 грн підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260706/114066-БТ від 07.07.2026 року, який отримано судом на виконання ухвали суду .
Як вбачається з картки обліку Договору (Розрахунок заборгованості) відповідачкою не було здійснено жодної оплати за кредитом та процентами, у зв`язку із чим, станом на 06.12.2020 року залишок заборгованості становить 14 247,00 грн, з яких 4500,00 грн - заборгованість за основним боргом, 9747,00 грн - заборгованість за відсотками.
07 грудня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №ККАУ-07122020, відповідно до умов якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договарами вказами у Реєстрі Божників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості), у тому числі і до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №2243953 від 06.04.2020 року.
Згідно Витягу Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-07122020 від 07.12.2020 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 14 247 грн.
Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.
Положеннями ст. 3 ч. 1 п. 5 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Нормою ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 3 ч. 1 п.п. 6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Статтями 5,8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що 06.04.2020 року, між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким сторони узгодили умови надання відповідачу кредиту у загальному розмірі 4 500,00 грн зі строком користування в 24 дні із обов`язковим поверненням кредиту та сплатою відповідачем відсотків за користування кредитом.
На виконання умов договору відповідачка отримав кредит у розмірі 4 500,00 грн на власний картковий рахунок.
Факт укладання договору та отримання кредиту відповідачем не заперечується.
Натомість, відомостей щодо виконання відповідачем взятих на себе Договором зобов`язань з повернення кредиту, сплати відсотків судом не встановлено.
Виходячи з наведеного, суд вбачає підстави для висновки про наявну у відповідача заборгованість у зв`язку з неповерненням кредиту, несплатою процентів, передбачених Договором.
Оцінюючи відзив відповідача суд враховує наступне.
Позивачем надано докази перерахування на рахунок відповідачки грошових коштів у сумі 4 500,00 грн, та окрім наданих позивачем доказів це підтверджується відповідю АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка підтверджує факт належності картки № НОМЕР_4 ОСОБА_1 та зарахування грошових коштів у сумі 4 500,00 грн у період з 06.04.2020 року по 11.04.2020 року.
Щодо ненадання доказів того, що відповідач, як споживач фінансових послуг була ознайомлена з порядком надання споживчого кредиту, що передбачені Правилами надання споживчів кредитів та щодо того, що відповідачка була ознайомлена саме з Тарифами, умовами та Правилами надання споживчих кредитів та щодо підписання договору електронним цифровим підписом слід зазначити, що Товариством, шляхом розміщення на власному веб-сайті налано доступ до інформації, необхідної для укладення кредитного договору, де серед іншого міститься інформація про тарифи, ціни та умови надання фінансових послуг, порядок їх надання, розміщені правила наданя коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту та примірний кредитний договір. Перед подачею заявки на отримання кредиту Клієнт повинен ознайомитись з обов`язковою інформацією про Товариство, про порядок та умови надання фінансових послуг, з Правилами надання коштів у позику, Паспортом споживчого кредиту та відповідним примірником кредитного договору, що розміщені на веб-сайті, при цьому він повинен підтвердити, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватись правил, шляхом проставляння відмітки у чек-боксі ІТС Товариства, за допомогою якої здійснюється укладення договорів про надання кредитів, доступ до якої забезпечується через веб-сайт або відповідний Мобільний додаток. З LOG-ФАЙЛУ укладення електронного договору №2243953 про надання фінансового кредиту від 06.04.2020 року вбачається чітка послідовність дій відповідачки, яка передбачає декілька етапів: 1) клієнт розпочав реєстрацію на сайті, надав згоду на обробку персональних даних перед укладенням кредитного договору та ознайомився з Правилами надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту 24.12.2019 року о 21:04:54; 2) ввів смс-код надійсланий Товариством на його телефон для підтвердження згоди 24.12.2019 року 21:07:59; 3) клієнт відправив заявку на отримання кредиту за договором №2243953 від 06.04.2020 року 06.04.2020 року о 15:17:34; 4) товариство прийняло рішення про видачу кредиту та виставило клієнту Оферту, Паспорт споживчого кредиту 06.04.2020 року 15:18:03; 5) Товариство надіслало клієнту смс-повідомлення з кодом (одноразовий ідентифікатор/електронний підпис) М543194 для підтвердженя прийняття оферти 06.04.2020 о 15:18:22; 6) клієнт ввів смс-код (одноразовий ідентифікатор/електронний підпис) М543194, акцептував (прийняв) оферту Товариства, підписав та уклав договір 06.04.2020 року о 15:19:20; 7) Товариство відправило клієнту кошти та його примірник договору 06.04.2020 року о 15:20:13. Окрім цього вчинення дій, направлених на укладення договору вбачається і з довідки про ідектифікацію та інформації з облікової картки клієнта з яких вбачається, що на мобільний номер телефону НОМЕР_3 було направлено смс-повідомлення із одноразовим ідентифікатором/електронним підписом М543194, який було введено для підписання договору.
Щодо розміру нарахованих відсотків суд зазначає, що при підписанні договору, у п. 1.5-1.6 сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить: знижена процентна ставка 1,62% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункту 1.4 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка 1.90% в день від суми кредиту, застосовується: - у межах строку надання кредиту, зазначеному у п.1.4 Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені у пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та - у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 Договору; та - у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб. Саме з такими умовами договору відповідачка була ознайомлена та прийняла їх, шляхом введення ідентифікатору/електронного підпису М543194 та відповідні умови договору вбачаються з дослдженого судом ригіналу кредитного договору.
Щодо заперечень відповідачки про те, що її не було повідомлено про відступлення прав вимоги суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №ККАУ-07122020 на підставі чого ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2243953 від 06.04.2020 року у розмірі 14 247,00 грн.
Суд стверджує, що договір факторингу та витяг з реєстру права вимоги за вказаним договором є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012).
Наявними в матеріалах справи договором факторингу, актом приймання передачі вимог та витягом з реєстру боржників і прав вимог, підтверджується перехід права вимоги від первісного кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».
За наведеного суд вважає доведеною обставину, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2243953 від 06.04.2020 року.
Суд зауважує, що відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів виконання зобов`язань за кредитним договором № 2243953 від 06.04.2020 року, ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, а тому суд приходить до висновку, що відповідачка умови кредитного договору не виконує, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість.
Щодо зауважень відповідачки про застосування строків позовної давності у зв`язку з тим, що договір було укладено 06.04.2020 року, то строк позовної давності сплив 06.04.2023 року суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 267 Цивільного кодексу України, суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Загальний строк становить 3 роки, а для окремих вимог діють спеціальні строки. Суд не має права відмовити в позові через сплив строку з власної ініціативи.
Перебіг строків позовної давності на період карантину було зупинено з 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року на підставі пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строк дії та у подальшому продовжено згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, перебіг позовної давності був зупинений на весь час дії воєнного стану. З 04 вересня 2025 року на підставі Закону України № 4434-IX поновлено перебіг позовної давності, оскільки зупинення у зв`язку з воєнним станом було скасоване. Тому клопотання позивачки у зв`язку з цим не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
З огляду на статтю 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Відповідно до наведеного стандарту доказування у цивільних справах, надані позивачем докази в підтвердження укладення кредитного договору, узгодження його змісту та відповідності змісту годи волевиявленню сторін, наявності заборгованості у відповідачки за кредитним договором та, відповідно, й отримання нею кредиту, суд вважає такими, що заслуговують на довіру. Будь-яких інших обставин, що спростовують надані докази позивачем матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.
В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До позовної заяви додано Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107, укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» від 01 липня 2025 року. Згідно умов якого, клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта, що передбачено п.1.1. Договору.
Відповідно до п.2.3. Договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складає 8000 грн.
З Акту №2354 наданих послуг, складеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та АО «Апологет» від 08 червня 2026 року вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Сума наданих послуг відповідно до Договору складає 8000 грн. Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту.
Виходячи з детального опису наданих послуг до акту №2354 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року вбачається, що АО «Апологет» надано: усну консультацію клієнта, щодо перспектив та порядку стгянення заборгованості за кредитним договором тривалістю 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 год, погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хв, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год 30 хв, а у загальному розмірі 6 год 30 хв.
Беручи до уваги те, що розмір понесених ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрат на правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, виходячи з критеріїв їх реальності та співмірності із складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у заявленій позивачем сумі 8000,00 грн.
Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.
При звернені до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №34861 від 09 червня 2026 року.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 8000,00 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662,40 коп.
З огляду на все наведене вище, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, 28 корпус, 4-ий поверх, Код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №2243953 від 06 квітня 2020 року у загальному розмірі 14 247,00 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 4 500,00 грн та заборгованості по відсоткам - 9 747,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, 28 корпус, 4-ий поверх, Код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 8 000,00 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення складено 27.08.2026 року.
Суддя О.О.Томашевський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua