Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №450/3281/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/3281/26 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В. Є.

Провадження № 33/811/1320/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , представника – адвоката Яцишина Івана Володимировича, іншого водія - потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Яцишина І.В. на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 липня 2026 року,

встановив:

постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 липня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в межах ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 13.06.2026 року о 09 год. 25 хв. на 5 км + 600 м. автодороги «Західний обхід м. Львова» водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «КІА» номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись ним по внутрішній смузі кільцевої розв`язки, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою і при зміні напрямку руху не надав перевагу автомобілю марки «Мітсубісі» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась зовнішньою смугою кільцевої розв`язки, завдавши при цьому транспортним засобам механічних пошкоджень, чим порушив вимоги пунктів 2.3 «Б», 10.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На зазначену постанову представник ОСОБА_1 – адвокат Яцишин І.В. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Вважає оскаржувану постанову слід скасувати оскільки при її винесені судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; визнано доведеними невстановлені обставини, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення фактичні обставини викладені неповно, бо не перелічені ознаки об`єктивної сторони правопорушення і таке суперечить покликанням Верховного Суду України в узагальнені від 11.01.2008 року щодо недопустимості постановлення судом рішення про винуватість особи без належного дослідження достатніх та допустимих доказів.

Апелянт наполягає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає схемі ДТП від 13.06.2026 та обставинам події, оскільки саме водій ТЗ «Мітсубісі» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 не була уважна до дорожньої обстановки та здійснила зіткнення з правою боковою частиною сторони задньої дверки ТЗ «КІА» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись вперед. Крім того судом не враховано відсутність розмітки поділу смуги руху на дорозі з круговим рухом. До справи не долучено жодного відеозапису з місця ДТП, хоча на вказаній ділянці дороги є камери відеоспостереження. Судом не допитано в судовому засіданні жодного інспектора, який був на місці ДТП та складали протокол і схему.

Зазначає, що ОСОБА_1 не було забезпеченого право на захист на місці ДТП під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення апелянта та його довірителя на підтримку доводів апеляційної скарги, думку потерпілої, яка заперечила апеляційну скаргу та просила таку залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Судом першої інстанції винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог пунктів 2.3 «Б», 10.1 ПДР України доведена належними та допустимими доказами, які є достовірними та достатніми для підтвердження вчинення правопорушення, що виключає розумні сумніви щодо факту не переконання ним у безпечності маневру під час зміни напрямку руху та не заняття відповідної крайньої смуги для виконання маневру повороту праворуч, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх механічних пошкоджень.

Крім цього, згідно положень п. 10.5 ПДР України виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.

Так, висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691914 від 13.06.2026 року; схемою місця ДТП від 13.06.2026 року; рапортом працівника поліції від 13.06.2026 року; письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди від 13.06.2026 року.

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.06.2026 року вбачається, що місцем зіткнення транспортних засобів визначено перетин зовнішньої та внутрішньої смуг руху кільцевої розв`язки.

Із характеру завданих пошкоджень вбачається, що пошкодження автомобіля марки «КІА» номерний знак НОМЕР_1 перебувають у правій боковій частині, а в транспортного засобу марки «Мітсубісі» номерний знак НОМЕР_2 у лівій передній частині. Відтак, з врахуванням характеру завданих пошкоджень та схеми місця ДТП, встановлено те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «КІА» номерний знак НОМЕР_1 та рухався ним по внутрішній смузі кільцевої розв`язки, з якої в подальшому мав намір здійснити з`їзд з кільця, тобто змінити напрямок руху, однак під час виконання згаданого вище маневру на зовнішній смузі кільцевої розв`язки перебував автомобіль марки «Мітсубісі» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , де відбулось зіткнення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки вірно встановлено про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями водія ОСОБА_1 та виникненням дорожньо-транспортної пригоди, що включає наявність в діях водія ОСОБА_1 порушення п.10.1, 10.5 ПДР України.

Посилання апелянта на те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає схемі ДТП та обставинам події є необгрунтованими.

ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення та зазначив власноруч, що з ним не погоджується, натомість схему місця ДТП підписав без будь-яких зауважень.

Твердження апелянта про те, що під час розгляду даної справи судом не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам події дорожньо-транспортної пригоди і не доводять наявність в його діях складу вчиненого правопорушення, повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції згідно вимог ст.33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення та в межах санкції статті.

При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію її дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Яцишина Івана Володимировича – залишити без задоволення.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА