Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №335/5080/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 335/5080/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/5080/26 Головуючий в 1 інст. Геєць Ю.В.

Провадження № 33/807/1022/26 Доповідач в 2 інст. Нікітін В.В.

Категорія ч. 3ст. 172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 01 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, протоколом про адміністративне правопорушення ДНЗ № 322 від 10 травня 2026 року встановлено, що 09 травня 2026 року о 16-00 години капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики певної військової частини перебував за адресою: АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, що підтверджується висновком лікаря КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР від 09.05.2026 № 1785.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову першої інстанції та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при ухваленні постанови суд не встановив усіх фактичних обставин справи, не дослідив усіх доказів, не надав належної оцінки доводам сторони захисту та фактично поклав в основу рішення лише документи, складені посадовими особами органу, який здійснював провадження.

На думку ОСОБА_1 суд першої інстанції фактично обмежився дослідженням матеріалів, складених посадовими особами Військової служби правопорядку, без перевірки їх достовірності, допустимості та достатності. При цьому суд повністю проігнорував доводи ОСОБА_1 щодо істотних порушень під час складання адміністративних матеріалів. Не було витребувано жодного додаткового доказу, не було досліджено законність затримання, складання протоколу, не було встановлено добровільність підписання процесуальних документів, не було перевірено доводи щодо застосування фізичного та психологічного впливу. Не було враховано, що на момент його затримання працівниками ВСП він не перебував на території своєї військової частини та не виконував обов`язків військової служби.

ОСОБА_1 вказує, що під час судового розгляду він зазначав обставини, які свідчили про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: про незаконність затримання, застосування фізичного та психологічного впливу при затриманні, неповага до офіцера, незаконне затримання на 24 години, протокол було підписано під тиском, також відсутній час складання протоколу.

ОСОБА_1 зазначає, що в судовому засіданні він повідомляв про необхідність допиту свідків, службових та/або посадових осіб Військової служби правопорядку, які здійснювали незаконне затримання.

Також він вказує, що у протоколі на зазначено час його складання, не внесено його пояснень щодо обставин події, не відображено його заперечень. Зазначає, що суд першої інстанції не перевірив доводи про незаконне позбавлення його свободи та не надав їм жодної оцінки.

ОСОБА_1 за таких обставин вважає висновок суду про доведеність його вини передчасним, необґрунтованим та таким, що не підтверджується належними і допустимими доказами.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

При апеляційному розгляді встановлено таке.

Згідно з матеріалами справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол ДНЗ1 № 322 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 10 травня 2026 року, у якому зазначено, що 09 травня 2026 року о 16-00 год. капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики певної військової частини, в умовах особливого періоду (який настає з моменту введення воєнного стану відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України»), виконуючи обов`язки військової служби за призначенням, всупереч вимогам статей 11, 13, 120, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебував за адресою: АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 09.05.2026 № 1785, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується висновком Комунального некомерційного підприємства Обласний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № В-1785 від 09 травня 2026 року та відповідною довідкою.

До протоколу додано:

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 травня 2026 року;

- довідку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 травня 2026 року;

- витяги з наказів;

- копії паспорта та посвідчення офіцера на ім`я ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні в справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України.

На думку апеляційного суду, такий висновок суду першої інстанції є передчасним, оскільки на його підтвердження достатніх доказів в матеріалах справи немає.

Згідно з оскаржуваною постановою, при розгляді справи в суді першої інстанції в судовому засіданні 10.06.2026 ОСОБА_1 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не визнав, просив відкласти судове засідання у зв`язку з неявкою свідка. В судове засідання призначене на 01.07.2026 ОСОБА_1 не з`явився, будь яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

При перевірці доводів ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

За ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З матеріалів справи встановлено, що затримання ОСОБА_1 працівниками ВСП ЗСУ відбулось за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, ОСОБА_1 був виявлений у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, а не на території військової частини. Вказане підтверджується й поясненнями самого ОСОБА_1 , який зазначив, що їх військова частина розташована поза межами міста Запоріжжя. У той день, 09 травня 2026 року, у нього був вихідний та він, відповідно, не виконував обов`язки військової служби і знаходився у місті Запоріжжі в цивільному одязі біля кавового кіоску Lavazza. Там до нього підійшли представники ВСП та затримали його, після чого склали протокол.

Апеляційний суд зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що у день, час і місці, вказані у протоколі, останній дійсно виконував обов`язки військової служби.

В протоколі про військове адміністративне правопорушення зазначений свідок правопорушення ст.серж. ОСОБА_2 , проте до протоколу не додано його письмових пояснень.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, вказані вище, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, з огляду на те, що сам ОСОБА_1 факт вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення категорично заперечує і доводи останнього, наведені на свій захист, не спростовані у встановленому законом порядку.

Разом з цим, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою невинуватість.

На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом» в контексті доведення винуватості ОСОБА_1 його вини в адміністративному правопорушенні, а висновки суду першої інстанції про протилежне суперечать матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню з закриттям провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 01 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін