Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №605/318/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Суд: Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №605/318/26

Суддя: Кравчук В. М.

Справа № 605/318/26

Провадження № 3/605/129/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2026 рокум.Підгайці

Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кравчук В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовий квиток серії НОМЕР_1 від 09.03.2017 року, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

за участі потерпілої особи, ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И Л А:

10 серпня 2026 року в Підгаєцький районний суд Тернопільської області від СПД №2 (м. Підгайці) ППВП №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 782439 від 03.08.2026, 10 липня 2026 року приблизно о 21 год. 20 хв. за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру стосовно своєї матері, ОСОБА_2 , а саме: висловлювався у її сторону нецензурними словами та спалив витяги до паспортів, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судове засідання 20.08.2026 ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду цієї справи. З`явилася потерпіла ОСОБА_2 , яка пояснила, що її син пережив під час служби в ЗСУ дуже травматичні події, для полегшення цього стану тепер періодично вживає алкоголь, від чого стає агресивним, тому вони часто скандалять з жінкою. В той день він теж випив. А коли його жінка сказала, що забере дітей (зі слів ОСОБА_2 , віком пів року і 1 рік 7 місяців) і поїде в Польщу, він розгнівався і щоб не поїхали нікуди взяв і спалив свідоцтва про народження дітей і ще якісь документи, відрубав інтернет. Після цього вона втрутилася і повідомила про інцидент поліцію. Зараз шкодує, бо це її син і вона добре розуміє його стан, оскільки її чоловік теж служив в Афгані.

Заслухавши пояснення потерпілої, суд оголосив перерву в розгляді справи до 27.08.2026 до 09.30 год. з повторним викликом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , щоб забезпечити йому можливість надати пояснення.

У судове засідання 27.08.2026 ОСОБА_1 повторно не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду цієї справи, про що є підтвердження в матеріалах справи.

У ст. 268 КУпАП визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП до таких не належить.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Враховуючи це, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №782439 від 03.08.2026 (арк.спр.1) долучено такі матеріали:

- рапорт старшого інспектора чергового відділу поліції № 1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Ворона Г.П., адресований начальнику ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Миколі Смакулі, відповідно до якого, 10.07.2026 о 21 год. 29 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що її син ОСОБА_1 поводиться буйно та неадекватно. Крім того, у процесі реагування на повідомлення, встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовного своєї матері ОСОБА_2 , після чого, перший покинув місце події в невідомому напрямку (арк.спр.4);

- пояснення потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому вона зазначила, що 10.07.2026 близько 21 години 20 хвилин, її син ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру, у ході якого висловлював нецензурні слова у її сторону, а також спалив документи, а саме витяги до паспортів (арк.спр.5).

Згідно з довідкою-характеристикою №74 від 07.08.2026, виданою старостою Литвинівського старостинського округу Підгаєцької міської ради, ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_2 , виховує двох неповнолітніх дітей та є учасником бойових дій (арк.спр.7).

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх повній сукупності, суд дійшов такого висновку.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон) дає таке визначення домашнього насильства, як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство - це один з різновидів насильства. Воно відрізняється від інших проявів (на вулиці, під час військових дій, в колективах тощо) тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім`ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та які пов`язані між собою. Таким чином, попередження та протидія домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим ускладняються саме тим, що це правопорушення стосується близьких людей.

Об`єктивна сторона ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Крім того, домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Таким чином, заслухавши потерпілу особу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , суд вважає, що для його виправлення, а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню нових правопорушень, достатнім буде адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340,00 грн, оскільки таке стягнення досягне мети його застосування. Направлення на проходження програми для кривдників ОСОБА_1 не потребує.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та на яку накладено адміністративне стягнення, необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 33, 40-1, ст.173-2 ч.1, 221, 251, 252, 268, 283-285, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340,00 грн (триста сорок гривень 00 коп.).

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг.м.Підгайці /21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA738999980313080106000019765, Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Строк пред`явлення до виконання - три місяці з дня постановлення постанови.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Документ, що підтверджує його сплату, або його копія надсилається/надається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.

Суддя: Валентина КРАВЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua