Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №199/17090/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7392/26 Справа № 199/17090/25 Суддя у 1-й інстанції - Островерхова А. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Агєєва О.В.,

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна,

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

22.12.2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 124051,31 грн, судові витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн та по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що - 11.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір №5066861, який підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

28.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №28-12/2021-72, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором №5066861 від 11.07.2021 року.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором №5066861 від 11.07.2021 року.

ОСОБА_1 не виконала умов кредитного договору №5066861, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, що становить 106828,28 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 14621,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 92207,28 грн.

Також, 14.10.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір №77241235, який підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору позики.

22.02.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №22/02/2022, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором №77241235 від 14.10.2021 року.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором №77241235 від 14.10.2021 року.

ОСОБА_1 не виконала умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, що становить 17223,03 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 7786,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 9435,76 грн; нарахованих 3 % річних – 1,27 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 грудня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передано за підсудністю до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про споживчий кредит №5066861 від 11.07.2021 року у розмірі 106828 (сто шість тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 28 коп. та заборгованість за Договором позики №77241235 від 14.10.2021 року у розмірі 17223 (сімнадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 03 коп., що разом становить 124051 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят одна) грн. 31 коп.

Стягнутр із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

12.05.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що у матеріалах справи відсутні первинні документи (квитанція, платіжне доручення, меморіальний ордер, виписка по рахунку), які підтверджують виконання первісними кредиторами ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів умов кредитних договорів щодо перерахунку коштів саме на банківський рахунок саме ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять розрахунку заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

04.06.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін.

Зазначає, що твердження відповідачки про неотримання кредитних коштів є необґрунтованими та суперечать наявним у справі доказам. Відповідачкою не надано жодного доказу, який би спростовував факт отримання ним грошових коштів за вказаними договорами. Натомість позивач долучив усі належні документи, які підтверджують факт перерахування коштів та належність банківського рахунку відповідачу.

У розрахунках заборгованості (розрахунки і первісних кредиторів, і факторів) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.

Посилання відповідача на п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» є недоречним, оскільки зазначена норма забороняє встановлювати непомірно велику суму компенсації як міри відповідальності, тоді як жодних мір відповідальності до відповідача за договорами застосовано не було

Орієнтовний розмір понесених ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат складає 10000,00 грн, а всі необхідні докази на підтвердження зазначеного будуть подані до суду протягом 5 днів з дня проголошення судового рішення у даній справі.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.189-190).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

11.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5066861.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 20000,00 грн, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 10.08.2021 року.

Згідно п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом 7500 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 1.7. Договору тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних умовах, наступним чином.

Відповідно до п. 2.3.1.1. Договору позичальник має право, неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (Далі - Правила), що розміщені на веб- сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.Ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені, розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче, з якої вбачається, що максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту становить 3.00% при продовженні строку на 3 дні; 5.00% при продовженні строку на 7 днів; 10.00% при продовженні строку на 15 днів.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Водночас, пунктом 2.3.1.2. Договору №5066861 визначено порядок пролонгації на стандартних (базових) умовах.

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. Договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до реквізитів Договору №5066861 від 11.07.2021 року, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «U18191».

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 20000 грн., шляхом зарахування 11.07.2021 року кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується випискою за договором за період 11.07.2021 року – 21.07.2021 року, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

28.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №28-12/2021-72, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором №5066861 від 11.07.2021 року.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає договір факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, акт приймання – передавання реєстру боржників за договором факторингу від 28.12.2021 року, витяг з реєстру боржників до договору факторингу №28-12/2021-72, а також платіжне доручення №0316880000 на підтвердження оплати за договором факторингу.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором №5066861 від 11.07.2021 року.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає Договір відступлення прав вимоги №10-01/2023, Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, акт прийому – передачі реєстру боржників, реєстр боржників до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №5066861 від 11.07.2021 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 106828,28 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 14621,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 92207,28 грн.

Крім того, 14.10.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77241235.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума позики складає 7786,00 грн., позика надається строком на 64 дні, тобто до 16.12.2021 року. Процентна ставка (базова) 1,6%.

У розділі 7 Правил визначено порядок продовження строку користування позикою.

Так, з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за договором позики строк позики автоматично продовжується на чотирнадцять календарних днів.

Строк автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При автопролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку дії договору позики.

Проценти під час автопролонгації нараховуються за ставками, що передбачені умовами договору позики.

Відповідно до реквізитів Договору позики №77241235 від 14.10.2021 року, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «v86FPcv9QK».

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй позику в сумі 7786,00 грн., шляхом зарахування 14.10.2021 року кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується Випискою за договором за період 14.10.2021 року – 24.10.2021 року, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

22.02.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №22/02/2022, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором №77241235 від 14.10.2021 року.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає Договір факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року, Акт приймання – передавання реєстру боржників за договором факторингу від 22.02.2022 року, витяг з реєстру боржників №1 до договору факторингу №22/02/2022, а також платіжне доручення №33374001 на підтвердження оплати за договором факторингу.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором №77241235 від 14.10.2021 року.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає Договір відступлення прав вимоги №10-01/2023, Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, акт прийому – передачі реєстру боржників, реєстр боржників до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №77241235 від 14.10.2021 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 17223,03 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 7786,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 9435,76 грн; нарахованих 3 % річних – 1,27 грн.

Таким чином, судом першої інстанції установлено, що між відповідачем та первісними кредиторами укладено у належній формі кредитні договори, первісними кредиторами виконані умови кредитних договорів належним чином, надано відповідачеві кредитні кошти. Право вимоги за договорами перейшло до позивача внаслідок заміни кредитора. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення нею у повному обсязі отриманих у кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування як первісним кредиторам, так і новим кредиторам.

Суд першої інстанції перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем та отриманий від первісних кредиторів умовам самих кредитних договорів з огляду на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів та їх розмір, строк, протягом якого таке нарахування проведене та визнав його вірним.

Враховуючи умови кредитних договорів, узгоджені відповідачем у частині строку та порядку нарахування відсотків, складові показники, факт продовження строку дії договорів відповідачем, принцип арифметичної вірності та послідовності, суд доходить висновку, що заборгованість, яка виникла за кредитними договорами необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано первинних документів (платіжних доручень, виписок тощо), які підтверджують факт надання кредиту відповідачу суд не бере до уваги, так як відповідно до наданих АТ КБ «ПриватБанк» виписок за договорами вбачається, що відповідачеві було перераховано грошові кошти, зазначені в укладених кредитних договорах.

Що стосується нарахованих процентів, то суд приходить до висновку, що нараховані проценти є правомірними, оскільки умовами кредитних договорів передбачена автопролонгація строку кредитування, а отже проценти нараховуються за весь фактичний період користування кредитом, включаючи продовжений строк.

Також суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо того, що позивачем не надано жодного письмового доказу на підтвердження переходу права вимоги відповідача перед первісними кредиторами до позивача, оскільки, в матеріалах справи міститься договори факторингу, належним чином засвідчені витяги з реєстру боржників до договорів факторингу, копії актів прийому передачі Реєстру боржників, а також платіжні доручення на підтвердження оплати за договорами факторингу.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором №5066861 від 11.07.2021 року у розмірі 106828,28 грн та за Договором №77241235 від 14.10.2021 року у розмірі 17223,03 грн.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Доводи апеляційної скарги спростовуються договорами №5066861 від 11.07.2021 року та №77241235 від 14.10.2021 року, підписані відповідачкою електронним підписом, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 12-18). Положеннями наведених вище договорів визначено порядок нарахування відсотків, строк договору та порядок пролонгації.

Окрім цього, на підтвердження виконання переведення відповідачці кредитних коштів за договорами №5066861 від 11.07.2021 року та №77241235 від 14.10.2021 року до матеріалів справи долучено виписки за договором за період 11.07.2021 року – 21.07.2021 року, та за період 14.10.2021 року – 24.10.2021 року, що були надані АТ КБ «ПриватБанк», (а.с. ---).

Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідачкою суду надано не було.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, залишити без задоволення.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлено 25.08.2026 року.

Судді: