Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №210/4297/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9959/26 Справа № 210/4297/26 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів: Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 21 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Вікторович Н.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

Заочним рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 17 вересня 2021 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що зроблено відповідний актовий запис №855, розірвано.

Позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишено прізвище, набуте при реєстрації шлюбу, - « ОСОБА_4 ».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.

Додатковим рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 021 липня 2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог.

Апеляційнв скарга обгрунтована тим, що обсяг роботи адвоката та складання позовної заяви у даній справі не може коштувати таку суму. Крім того, у зверненні до адвоката не було необхідності так як він раніше вже подав документи до Криворізького районного суду Дніпропетровської області. Позивачка знала, що він вже подав документи до суду і необхідності у новому зверненні не було.

Відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення не наданий.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 3 ст. 270 ЦПК України, оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, за наявними матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на додаткове рішення підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08 липня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 вересня 2021 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що зроблено відповідний актовий запис №855. Позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишено прізвище, набуте при реєстрації шлюбу, - « ОСОБА_4 ». Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 гривні.

При ухваленні заочного рішення судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем. До позовної заяви було надано попередній (орієнтований) розрахунок витрат на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 9064,96 гривні.

Ухвалюючи додаткове рішення у справі та стягуючи з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивачки надано докази, що підтверджують надання адвокатом послуг позивачу, їх обсяг, та суд вважав співмірним розмір витрат на правничу допомогу з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. (ст. 59)

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року усправі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

До позовної заяви позивачкою додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу розмірі 8 000,00 грн., представником позивачки надано: Договір про надання правової допомоги №21-а від 31 травня 2026 року, Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №21-а від 31 травня 2026 року, Додаток №1-а до Договору про надання правової допомоги №21-а від 31 травня 2026 року (попередній (орієнтований) розрахунок, Акт №1 приймання-передачі наданих юридичних послуг до Договору №21-а про надання правової допомоги від 31 травня 2026 року, рахунок-фактура №Б-31/05-2026 від 31 травня 2026 року.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постанова Великої Палати Верховного Суду справа №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).

Так, відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5 та 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення про те, що у позивачки не було необхідності для звернення до адвоката за професійною правничою допомогою не спростовують висновки суду про наявність підстав для відшкодування відповідачем витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем надано детальний розрахунок розміру винагороди та акт прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги з повним переліком вчинених дій.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з визначеним судом розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу та вважає слушними посилання відповідача в апеляційній скарзі про неврахування судом першої інстанції складності справи, та як наслідок, складності надання професійної правничої допомоги.

Тому виходячи з положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення процесуальних дій, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що зазначені заявником витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 8 000 гривень є завищеними.

Апеляційний суд звертає увагу, що у даному випадку складання позовної заявиу справі про розірвання шлюбу становлять собою дії, які не потребують об`єктивної та нагальної необхідності для адвоката вивчати великий обсяг додаткових джерел права та інші обставини, тому, підготовка та ведення даної справи в суді першої інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Приймаючи до уваги співмірність заявлених витрат на правову допомогу зі складністю справи, процесуальні дії, які були вчинені адвокатом представником позивача, а також доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності таких витрат, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача на додаткове рішення підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення зміні, зі зменшенням розміру витрат на правничу допомогу з 8 000,00 грн до 4 000,00 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на додаткове рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 21 липня 2026 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 21 липня 2026 року змінити шляхом зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 8 000,00 грн. до 4 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: