Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №724/2245/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2245/26

Провадження № 3/724/947/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Єфтеньєв О.Г., розглянувши справу відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серії ВАД № 189485 від 02 липня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 03.06.2026 р. біля 11 год. 55 хв., перебуваючи в АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишнього тестя ОСОБА_2 , яке виразилося у цілеспрямованих та навмисних діях, а саме: пригнічував, зокрема кричав на останнього, ображав та висловлювався в його бік нецензурною лайкою, погрожував та залякував словесно, чим своїми діями спричинив емоційну невпевненість, страх за свою безпеку, внаслідок чого завдано шкоду психологічному здоров`ю потерпілого. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ватаманюк В.В. в судове засідання не з`явилися. В матеріалах справи наявне клопотання про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання вказує, що складання та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, відсутні будь які докази вчинення адміністративного правопорушення, а саме: протокол складений 02.07.2026 р. щодо події, яка сталася 03.06.2026 р., тобто майже через місяць; в протоколі про адміністративне правопорушення не вказані свідки події; в поясненнях ОСОБА_2 та в протоколі про прийняття заяви відсутні будь які факти (слова, вирази, пояснення) про те, що потерпілому була завдана шкода психологічному здоров`ю та про те, що ОСОБА_1 принижував, погрожував, залякував його; ОСОБА_2 не конкретизовано у чому виражалась погроза фізичною розправою. Вважає, що на долученому відеозаписі відсутні будь які докази, що ОСОБА_1 вчинював насильство стосовно ОСОБА_2 (приниження, погрози, залякування).

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Боднарюк В.І. подав клопотання про розгляд справи у відсутності потерпілого, в якому зазначив, що через систематичні погрози фізичної розправи зі сторони ОСОБА_1 , що працює в ІНФОРМАЦІЯ_2 , і враховуючи те, що він являється військовослужбовцем, іноді має при собі вогнепальну зброю, потерпілий ОСОБА_2 боїться за своє життя та здоров`я, тому просить здійснювати розгляд справи у його відсутності, і просить прийняти міри до ОСОБА_1 , а саме притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також вказав, що 05 червня 2026 року через отриманий емоційний стрес, тривожний стан, страх за свою безпеку, потерпілий ОСОБА_2 вимушений був звернутися до свого сімейного лікаря. Вважає, що винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні підтверджується письмовими доказами, в тому числі показами свідків, які є в матеріалах справи. Окрім того, підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується також відео файлом із якого вбачається як ОСОБА_1 погрожує потерпілому ОСОБА_2 , гримає по воротях господарства останнього (захисник підтвердив факт присутності ОСОБА_1 на відео). Враховуючи вище викладене, просив винести постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначити йому покарання у вигляді адміністративного арешту.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами клопотання, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 189485 від 02 липня 2026 року зазначено, що ОСОБА_1 03.06.2026 р. біля 11 год. 55 хв., перебуваючи в АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишнього тестя ОСОБА_2 , яке виразилося у цілеспрямованих та навмисних діях, а саме: пригнічував, зокрема кричав на останнього, ображав та висловлювався в його бік нецензурною лайкою, погрожував та залякував словесно, чим своїми діями спричинив емоційну невпевненість, страх за свою безпеку, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Суд звертає увагу, що з 19.12.2024 року ч. 1 ст. 173-2 КУпАП викладена в новій редакції, відповідно до якої адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства настає лише у тому разі, якщо визначеними у вказаній нормі закону діями була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, у письмових поясненнях від 03.06.2026 р. ОСОБА_2 не вказує, що була заподіяна шкода його психічному здоров`ю, в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.06.2026 р. теж не зазначає про це.

Із дослідженого відеозапису, який долучений до матеріалів справи, не вбачається спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відео, яке надане представником потерпілого, не відображає повний хід подій, які відбувалися 03.06.2026 року біля господарства потерпілого, жодних перешкод для надання таких доказів у потерпілого не було.

В присутності представника потерпілого Боднарюка В.І. та адвоката особи, щодо якого складено адміністративний протокол ОСОБА_3 , розгляд справи з 19.08.2026 року відкладався на 25.08.2026 року з метою явки потерпілого ОСОБА_2 , його дружини ОСОБА_4 та його дочки ОСОБА_5 в суд для дачі пояснень та показів в якості свідків. Проте, 25.08.2026 року зазначені особи не з`явилися і не повідомили причини неявки, не повідомив і причини неявки представник потерпілого ОСОБА_6 .

За результатами огляду сімейного лікаря Грозинецької АЗПСМ від 05.06.2026 р. встановлено діагноз ОСОБА_2 : ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, симптоматична гіпертензія ІІА із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, функціональний клас ІІІ, ризик високий, церебральний атеросклероз та інші хвороби. Виникнення і стан цих хвороб жодними доказами не поєднуються із подіями щодо яких складено протокол.

Відсутність підтвердження завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а лише можливість завдання такої шкоди, не містить складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП та відповідно виключає відповідальність за вказаною нормою закону.

Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним та достатнім доказом для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів.

Натомість, матеріали справи, разом із рішенням Виконавчого комітету Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області «Про участь батька у вихованні малолітніх дітей та порядок побачення з дітьми» № 17/02-2023 від 08.02.2023 р. свідчить про наявність спору щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні дітей.

Одночасно, слід зауважити, що відсутність умисного мотиву на вчинення дій, зазначених у диспозиції ст. 173-2 КУпАП, вказує на відсутність суб`єктивної сторони і не дає достатніх підстав для кваліфікації дій за цією нормою Закону.

Факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту та не підтверджує факту вчинення особою домашнього насильства.

Отже, оцінкою наявних в справі матеріалів встановлено відсутність належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 , що не дає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Орган, який розглядає справу не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне право рушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не добуто, вини в судовому засіданні не встановлено, крім того судді не надано достатньо доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – тому провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 251, 256, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ