Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №641/164/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/252/2026 Справа № 641/164/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226180000380 від 12.11.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Харкова, українки, з спеціальною освітою, незаміжньої, осіб похилого віку на утриманні не має, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

1) 02.11.2022 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17000,00 грн, штраф сплачено;

2) 27.05.2024 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців пробаційного нагляду;

3) 02.05.2025 Основ`янським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 389 КК України, від покарання звільнена на підставі ч. 1 ст. 74 КК України, у зв`язку з відсутністю процесуальної можливості призначення покарання, передбаченого санкцією цієї статті;

4) 16.12.2025 Слобідським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

5) 18.05.2026 Основ`янським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 389, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи засудженою за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на шлях виправлення та перевиховання не стала, належних висновків для себе не зробила та знову вчинила злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Так, 23 жовтня 2023 року приблизно об 11-30 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою особистого вживання особливо небезпечної психотропної речовини - РVР, без мети збуту, діючи умисно, з мотивів реалізації особистих потреб, незаконно придбала через мобільний застосунок «Теlegram», а саме у телеграм-каналі «Doctor Plague», у невстановленої в ході досудового розслідування особи, особливо небезпечну психотропну речовину - РVР, обіг якої заборонено, за яку перерахувала на банківську картку, надану невстановленою особою, грошові кошти. Після цього, невстановлена особа надіслала ОСОБА_4 координати місця знаходження «схованки».

Далі, ОСОБА_4 , будучи особою, що тривалий час вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, реалізуючи свій злочинний умисел, попрямувала за вказаними координатами та, розуміючи, що вмістом зіп-пакета є психотропна речовина РVР, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, свідомо бажаючи їх настання, з прямим умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, підняла з землі поблизу будинку № 46 по вул. Грозненській в місті Харкові зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, замотаний в ізоляційну стрічку синього кольору, який раніше замовила через мобільний застосунок «Теlegram», та поклала до зовнішньої кишені одягненої на ній кофти, тим самим незаконно придбала та почала незаконно зберігати при собі психотропну речовину - РVР, обіг якої заборонено, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту, з мотивів реалізації особистих потреб.

Протиправні дії ОСОБА_4 , були припинені працівниками поліції, які 23.10.2023 в період часу з 13.31 до 13:50, в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку № 181 по пр. Аерокосмічному в місті Харкові, виявили та вилучили у останньої зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який згідно з висновком експерта містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР, маса РVР в перерахунку на масу наданої речовини склала 0,2689 г.

Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», РVР віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця № І, список № 2). ОСОБА_4 , будучі засудженою за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та протягом року знов вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

У судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро покаялась та пояснила суду, що дійсно 23 жовтня 2023 року через мобільний застосунок «Теlegram» придбала психотропну речовину - РVР, перерахувала кошти на банківську картку, поклала згорток до кишені своєї кофти, однак не встигла вжити, оскільки в той же день близько 14-00 години поблизу будинку № 181 по пр. Аерокосмічному в місті Харкові була зупинена працівниками поліції, які і вилучили в неї згорток.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об’єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, пояснюють мотиви скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала свою вину у повному обсязі, не оспорювала викладені в обвинувальному акті обставини вчинення нею кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують і обтяжують її покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, є нетяжким злочином, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше судима за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та проти правосуддя – ухилення від відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, на теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Качанівська виправна колонія (№54)» згідно з вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 16.12.2025, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, неодружена, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштована, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

За таких обставин, для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки, обставини та характер скоєних злочинів, особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України строком на 2 року 3 місяці, що сприятиме досягненню мети покарання та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК ( 2341-14 ): спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, а саме шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При цьому, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення до засудження її за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2024, покарання за яким було зараховано вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 16.12.2025, в свою чергу покарання за яким було зараховано вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 18.05.2026, суд вважає за необхідне на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити обвинуваченій остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та остаточно призначити їй покарання у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

У строк покарання зарахувати покарання, часткове відбуте за вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 18.05.2026.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України – відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Доля речових доказів вирішуються в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати по залученню експерта.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та за вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 18.05.2026, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

У строк покарання зарахувати покарання, частково відбуте за вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 18.05.2026.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.10.2023 на тимчасове вилучене у ОСОБА_4 за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, біля буд. 181, під час проведення огляду місця події 23.10.2023 в період часу з 13:31 по 13:50 майно, а саме на зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, опечатаний до спец. пакету WAR 1173938 з пояснювальним написом та засвідчений підписами учасників слідчої дії - зняти.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи № СЕ-19/121-23/24529-НЗПРАП від 03.11.2023 в сумі 1434,00 грн.

Речові докази: кристалічна речовина білого кольору - РVР, передана до камери зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за квитанцією № 17117 від 05.12.2023 – знищити.

Речовий доказ: DVD-R диск ALERUS з відеозаписами (6 відео записи), на яких зафіксована подія 23.12.2023 за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний,181 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1