Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №639/5259/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/5259/26

Провадження № 3/639/961/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Макаров В.О., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 4 червня 2026 року о 23-05 год. в м. Харкові по вул. Врубеля, 30, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКПЛ № 3 водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 сво\ї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що ввечері 04.06.2026 рухався додому, при цьому в автомобілі разом із ним перебував його неповнолітній молодший брат. Його було зупинено співробітниками поліції, які в ході спілкування повідомили, що у нього нібито тремтять руки, а тому запропонували йому проїхати до медичного закладу для огляду на стан сп`яніння. Він наркотичних засобів ніколи не вживав, проте має важке захворювання – церебральну кісту з епілептичними синдромами, що і викликає уяву про тремтіння рук. ОСОБА_1 має інвалідність з дитинства. Він не висловлював відмови від проходження огляду, проте зауважував співробітникам поліції, що в його автомобілі перебуває дитина, яку треба відвезти додому та не можна залишати в автомобілі вночі, проте його доводи були проігноровані. Зранку він здав аналізи в лабораторії, які не виявили у нього в організмі наркотичних засобів.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Санжаревський І.А. просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне: у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, перевірка зіниць на світло, тремтіння пальців рук водія на відеозаписі не зафіксовані, крім того, ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та у нього у зв`язку з наявним захворюванням може бути невелике тремтіння пальців рук, поведінка водія відповідала обстановці, а відтак вимоги щодо проведення огляду є незаконними; відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу, адже ОСОБА_1 не порушував ПДР; ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, оскільки в автомобілі з ним перебував молодший неповнолітній брат, залишати якого в автомобілі вночі самого ОСОБА_1 об`єктивно побоювався.

На підставі вищевикладеного, захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Санжаревського І.А., дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що 04.06.2024 р. о 23:05 год. за адресою: м. Харків, вул. Врубеля, 30, поліцейським 1 взводу 3 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП сержантом поліції Албінцем Ю.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 684086 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучені такі докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу, рапорт поліцейського та диск з відеозаписами за 4 червня 2026 року.

При відтворенні судом відеозаписів з реєстратора патрульного автомобіля та з нагрудних камер поліцейського встановлено, що 04.06.2026 р. приблизно о 23:06 год. екіпаж патрульної поліції №3203 зупинив транспортний засіб Skoda д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Врубеля, 30

Надалі відеозапис переривається та розпочинається з 23:13 год., на якому зафіксовано як поліцейський, не вчиняючи жодних дій, направлених на встановлення ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі та не роз`яснюючи ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та наслідків його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, запропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, Почувши це, ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що в автомобілі разом із ним перебуває його неповнолітній брат, але поліцейські зазначають, що «нічого страшного, почекають».

Вказані обставини були повідомлені ОСОБА_1 декілька разів, проте поліцейські дії ОСОБА_1 розцінили як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, з переглянутого судом відеозапису встановлено, що поведінка водія ОСОБА_1 є адекватною та відповідає обстановці, хода та мова без порушень, , він надає чіткі відповіді на запитання поліцейських, розуміючи сутність події та виконує усі вимоги працівників поліції, не проявляючи агресію, проте виявляє природню схвильованість. В ході спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 будь-яким чином не виявилось тремтіння пальців рук, що вочевидь спростовує такі твердження працівників поліції, які об`єктивно є помилковими. Крім того, з цього відеозапису також не вбачається, що працівники поліції будь-яким чином перевіряли зіниці очей у ОСОБА_1 .

Згідно з приписами частини 1 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для такого огляду і його проведення здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 4 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.

Якщо проведення такого огляду вимагалося працівником поліції без видимих на те причин, тобто при відсутності ознак сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду правових наслідків не породжує.

Отже пояснення, надані стороною захисту, про те, що поліцейські не вчиняли жодних дій, щодо виявлення у ОСОБА_1 можливих ознак наркотичного сп`яніння , повністю узгоджуються з наявним в матеріалах справи відеозаписом, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що працівниками поліції не було дотримано вимог п.п.2,4 розділу І та п.12 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735 та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі Порядок).

За таких обставин, зафіксовані у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння та направленні водія на огляд, а саме: звужені зіниці очей, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя – не є об`єктивно встановленими ознаками, оскільки спростовуються відомостями відеозапису, а тому суд дійшов висновку, що такі відомості протоколу не відповідають дійсності, є суб`єктивними та до них необхідно ставитись критично.

Крім того, вимогами пункту 12 Розділу І вищевказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З доданого відеозапису судом було встановлено, що ОСОБА_1 неоднаково зазначав, що не може покинути вночі в автомобілі свого неповнолітнього брата, у зв`язку із чим суд погоджується з доводами сторони захисту в цій частині та вважає, що в даному випадку ОСОБА_2 не було порушено вимог п. 2.5 ПДР України.

Разом з цим суд враховує, що ОСОБА_1 зранку наступного дня 05.06.2026р. о 08:51 год., хоча і за межами передбаченого Інструкцією 2-годинного строк з моменту зупинки транспортного засобу, самостійно звернувся до медичного центру «Рішон» та пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, за результатами якого будь-яких ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння у нього не виявлено.

З огляду на вищезазначені обставини та враховуючи той факт, що поліцейськими не було належним чином визначено ознак наркотичного сп`яніння та не дотримано Порядку направлення водія транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, cуд приходить до висновку, що вищевказані докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол серії ЕПР1 №684086 від 04.06.2026 року про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення. При цьому будь – яких доказів, які б спростовували твердження сторони захисту, до суду надано не було.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки дослідженими доказами не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О. Макаров