Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №638/14608/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/14608/26

Провадження № 2/638/9537/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Невеніцина Є. В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А. О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, встановлений рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2019 у справі №638/5343/19 та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. Свої вимоги обґрунтовує тим, що після досягнення старшим сином ОСОБА_4 повноліття розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 фактично становить 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача. На теперішній час такий розмір аліментів є недостатнім для належного забезпечення потреб дитини. З моменту ухвалення рішення суду минуло понад шість років, за цей час син подорослішав, істотно збільшилися витрати на його харчування, одяг, взуття, навчання, медичне забезпечення, розвиток здібностей, придбання навчальних матеріалів, засобів зв`язку, участь у позашкільних заходах та інші необхідні витрати, пов`язані з його віком та потребами. Розмір аліментів, який наразі стягується з відповідача, не забезпечує навіть частини необхідних витрат на дитину, а основний тягар її утримання покладено на позивача.

У судове засідання позивач не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася вчасно та належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що платить аліменти з 2019 року на двох дітей, боргів немає, сплачує все, що нараховує виконавець, 4200 грн в місяць. Зазначив також, що наразі офіційно не працевлаштований, є тимчасові заробітки, одружений, інших дітей та утриманців немає. Просив залишити аліменти у попередньому розмірі, оскільки має фінансові труднощі.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №2814, складений 02.08.2011.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2019 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.07.2019 і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, а в подальшому стягувати аліменти на утримання ОСОБА_3 за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до вимог ч.1 та ч.2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1,2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Згідно ч. 1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Очевидним є факт, що з віком потреби дитини зростають, що потребує більших витрат на харчування, одяг, освіту, лікування, розвиток та дозвілля.

Таким чином, мати, з якою проживають діти, вимушена самостійно нести тягар збільшення витрат на утримання дітей, викликаний, по-перше, обставинами, пов`язаними із самими дітьми, а саме збільшенням їх потреб із віком, що неминуче тягне збільшення витрат, по-друге, загальними обставинами, як то зростання цін внаслідок інфляційних процесів тощо.

Викладене, на переконання суду, цілком може бути прийнято як обставини, що викликають зміну матеріального стану отримувача аліментів в бік його погіршення та, відповідно, як підставу позову, визначену ст. 192 СК України.

Отже, суд вважає, що дорослішання дитини та пов`язане з цим збільшення потреб можуть бути підставою для позову про збільшення розміру аліментів. Якщо раніше визначений розмір аліментів не забезпечує гармонійного розвитку дитини, її матеріальних потреб, або є недостатнім для покриття витрат на її утримання, одержувач аліментів може звернутися до суду із позовом про їх збільшення.

Відповідач має задовільний стан здоров`я, працездатний, інвалідності відсутні, не має тяжких захворювань, інших осіб на утриманні не має, доказів тяжкого матеріального стану, неможливості сплати аліментів у заявленому розмірі та на спростування зазначених вище обставин суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2019 у справі №638/5343/19 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/6 на 1/4 частину всіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим, за правилами ст. 191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а позовні вимоги про зміну розміру аліментів підлягають стягненню з відповідача не з дня подання позовної заяви, а за загальним правилом, з дня набрання рішенням суду законної сили, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, а також враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,76-82,89,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про зміну розміру аліментів – задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2019 у справі №638/5343/19.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Є.В. Невеніцин