Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №398/5341/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5341/26

провадження №: 3/398/965/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" серпня 2026 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресами: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

04 серпня 2026 року о 19:39 год в м. Олександрія, по вул. Гетьмана Мазепи, 19 неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (17 років) керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Також, 04 серпня 2026 року о 19:39 год в м. Олександрія, по вул. Гетьмана Мазепи, 19 неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (17 років) керував автомобілем марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії. Від керування відсторонений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1. а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та надав усні пояснення. Він пояснив суду, що є учнем Регіонального центру професійної освіти імені О. С. Єгорова в місті Кропивницькому, проте рік тому був змушений оформити академічну відпустку у зв`язку з важкими сімейними обставинами, а саме — діагностуванням у його матері тяжкого онкологічного захворювання, що вимагало значних і термінових фінансових витрат на лікування. З метою заробітку коштів для допомоги родині він влаштувався на роботу у місті Олександрії, де неофіційно підробляє різноробочим у будівельній бригаді з утеплення фасадів будинків, виконуючи допоміжні роботи (замішування розчинів, перенесення матеріалів) близько чотирьох днів на тиждень з 08:00 до 17:00 год. При цьому житло в місті Олександрії по вулиці 6-го Грудня йому надає роботодавець в особі виконроба.

Стосовно обставин події ОСОБА_1 пояснив, що 04 серпня 2026 року близько 19:39 год. він вирішив скористатися автомобілем марки «ВАЗ-2101» (державний номерний знак НОМЕР_3 ), який належить дружині його виконроба по роботі, виключно для власних побутових потреб — щоб з`їздити до магазину «АТБ» за продуктами харчування, однак під час руху по вулиці Гетьмана Мазепи, 19 був зупинений працівниками поліції.

Щодо порушення правил користування засобами пасивної безпеки ОСОБА_1 підтвердив, що за вказаним у протоколі обставин він не користувався паском безпеки під час керування автомобілем. Також він підтвердив, що насправді керував вказаним автомобілем, посвідчення водія не отримував. Раніше до відповідальності не притягувався. ОСОБА_1 запевнив суд, що усвідомив небезпеку своєї поведінки, зробив висновки та дав обіцянку більше ніколи не сідати за кермо автомобіля до досягнення повноліття та отримання водійських прав. Зазначив що має конкретні плакати щодо навчання в автошколі та отримання водійських прав.

Законний представник неповнолітнього — його батько ОСОБА_2 у судовому засіданні надав усні пояснення та підтвердив обставини, пов`язані із життєвим та матеріальним становищем родини, а також заходи виховного впливу, вжиті щодо сина. ОСОБА_2 пояснив, що сам є водієм і раніше неодноразово наголошував синові на забороні сідати за кермо автомобіля без водійського посвідчення. Батько зазначив, що про вказаний випадок керування сином транспортним засобом у місті Олександрії йому не було відомо. Пояснюючи причини працевлаштування неповнолітнього сина, ОСОБА_2 зазначив, що це було виключно добровільним рішенням підлітка, зумовленим серйозними фінансовими проблемами в родині, які виникли через встановлення його дружині (матері ОСОБА_1 ) другої групи інвалідності у зв`язку з онкологічним захворюванням та необхідністю залучення значних додаткових коштів на її лікування. Батько додав, що вони підтримують із сином постійний та близький зв`язок, бачаться близько двох-трьох разів на тиждень, коли той приїжджає додому в село Созонівку, зокрема у дощові дні, коли будівельні роботи з утеплення фасадів призупиняються через погодні умови. Стосовно дій батьків після інциденту законний представник повідомив, що відразу провів із сином виховну бесіду, детально роз`яснивши небезпеку та недопустимість керування автомобілем без відповідного навчання та документів. Батько запевнив суд, що син повністю усвідомив свою помилку та пообіцяв більше не сідати за кермо до отримання водійських прав. Зважаючи на те, що син є неповнолітнім і припустився помилки, а також зважаючи на скрутне фінансове становище родини через лікування матері, ОСОБА_2 просив суд не застосовувати до його сина штраф та обмежитися м`якшим заходом впливу у вигляді попередження.

Законний представник неповнолітнього — його матір ОСОБА_3 у судовому засіданні надала усні пояснення, підтвердивши обставини щодо стану свого здоров`я, сімейного та матеріального становища родини, а також вжитих заходів виховного впливу на сина. ОСОБА_3 пояснила суду, що у неї було виявлено тяжке онкологічне захворювання, у зв`язку з чим їй встановлено другу групу інвалідності, що зумовило гостру потребу родини у додаткових коштах на її лікування. Саме за таких складних життєвих обставин її неповнолітній син ОСОБА_4 самостійно та добровільно прийняв рішення тимчасово призупинити навчання, оформивши академічну відпустку в ліцеї, та поїхати до міста Олександрії для неофіційного працевлаштування різноробочим, намагаючись заробити кошти та матеріально допомогти своїй сім`ї у цей кризовий період. Стосовно поведінки сина ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_4 подобається керувати автомобілем та він має намір отримати посвідчення водія після досягнення повноліття. Водночас після інциденту вона провела із сином виховну розмову, роз`яснивши йому про недопустимість керування автомобілем до отримання водійський прав. Законний представник запевнила суд, що син повністю погодився з її словами, усвідомив протиправність свого вчинку та дав їй обіцянку більше не сідати за кермо автомобіля до отримання водійських прав. Матір підкреслила, що між ними існує тісний емоційний зв`язок, син прислухається до її порад, тому вона йому довіряє та має на нього виховний вплив. З огляду на скрутне матеріальне становище сім`ї, вимушений характер підробітку сина та його щире каяття, ОСОБА_3 просила суд проявити гуманність, не застосовувати до сина фінансове стягнення у вигляді штрафу, який стане тягарем для їхньої родини, та обмежитися м`якшим заходом впливу у вигляді попередження.

Поліцейський Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, окрім його визнавальних показань, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 737392 від 04.08.2026 р., в якому викладені обставини вчинення і фіксації правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.08.2026 р., відповідно до яких він пояснив, що 04.08.2026 р., близько 18 год він попросив у своє тітки ОСОБА_5 автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_3 , щоб поїхати до магазину АТБ, коли він їхав то забув пристебнутися паском безпеки і його зупинили працівники поліції. Зазначив, що посвідчення водія ніколи не отримував;

- розпискою ОСОБА_5 про те, що 04.08.2026 р. о 20 год 10 хв від працівників поліції отримала автомобіль ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_3 , претензій до працівників не має. Посвдчення водія НОМЕР_4 .

- довідкою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області № 103256-2026 від 05.08.2026 р., відповідно до якої повідомлено, що відповідно до Інформаційно-комунікаційної системи “ІП НПУ”, підсистеми НАІС, “Посвідчення”, відомості про наявність посвідчення у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутнє;

- диском з відеозаписом, здійсненим технічними пристроями № 967982, 967976 , на якому зображено як поліцейські підходить до водія автомобіля й запитує чому водій не користується ременем безпеки. На що водій відповів, що ремінь безпеки не працює. Поліцейський попросили водія надати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс. Водій відповів, що немає ніяких документів, з перелічених. поліцейський запропонував надати будь-який документ, який посвідчує особу та запитав водія скільки йому років. Водій відповів, що 17. Потім поліцейський запитав чому водій керує транспортним засобом та сказав викликати батьків. Водій повідомив, що він з м. Кропивницького, в ОСОБА_6 проживає на орендованій квартирі. Приїхав до ОСОБА_6 на підробітки, автомобіль належить знайомому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Водій вказав, що в ОСОБА_6 проживає по АДРЕСА_4 . Поліцейський сказав водієві, щоб телефонував батькам. Водій вказав ім`я матері: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , тел. НОМЕР_5 . Поліцейські сказали водієві шукати іншого водія з водійським посвідченням відповідної категорії для того щоб передати транспортний засіб. Поліцейський зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що її сина було зупинено за порушення правил дорожнього руху та ним вчинено адміністративне правопорушення, а саме керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, в зв`язку з чим відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_3 повідомила, що знаходиться вдома в с. Сазонівка Кропивницького району, за станом здоров`я не може прибути до Олександрії, бо є інвалідом другою групи в звязку з онкологічним захворюванням. Потім поліцейський спілкувався з батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . ОСОБА_2 повідомив поліцейському, що роз`яснював сину, що він не має права керувати транспортними засобами. Прибути до ОСОБА_6 за короткий термін не може в зв`язку із віддаленістю місця знаходження та в зв`язку з необхідністю доставити дружину до лікарні на перевязку. Поліцейський вказав про необхідність провести бесіду з сином щодо вчиненого ним правопорушення. На місце вчинення адміністративного правопорушення прибула жінка, власниця автомобіля. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що щодо нього буде складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП (керування танспорним засобом без використання ременів безпеки та без посвідчення водія відповідної категорії). Протоколи будуть направлені до Олександрійського міськрайонного суду, розгляд справи відбуватиметься з викликом за допомогою повістки у формі смс. Роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції україни. від керування ТЗ водій був відсторонений. Складення матеріалів про адміністративне правопорушення. Вручення протоколів ОСОБА_1 під підпис та повідомлення, що він відсторонений від керування ТЗ.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, окрім його визнавальних показань, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 737383 від 04.08.2026 р., в якому викладені обставини вчинення і фіксації правопорушення;

- диском з відеозаписом, здійсненим технічними пристроями № 967982, 967976 , на якому зафіксовано відео, зміст якого описано вище.

Суд також дослідви письмові докази, надані законними представниками неповнолітнього на підтвердження його сімейного, матеріального становища та стану здоров`я членів родини .

Зокрема, походження та особа неповнолітнього ОСОБА_1 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим Созонівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області, відповідно до якого його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 (запис про реєстрацію № 20090211-06816) та карткою платника податків із реєстраційним номером НОМЕР_7 . Реєстрація та фактичне місце проживання неповнолітнього підтверджуються витягом з реєстру територіальної громади № 2026/014586644, сформованим 24 серпня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 з 17 квітня 2010 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас, згідно з довідкою про склад сім`ї та проживання № 1, виданою 25 серпня 2026 року виконавчим комітетом Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району, неповнолітній фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , спільно зі своїм батьком, матір`ю та братом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки-характеристики № 1, виданої 15 серпня 2026 року Сільським головою Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області будь-яких усних чи письмових заяв негативного характеру від мешканців села щодо поведінки ОСОБА_1 до сільської ради не надходило.

Відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 9/25/3352/В (прийнятий на підставі рішення № 11/25/3352/Р від 01 грудня 2025 року), виданий Комунальним некомерційним підприємством «Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради» матері неповнолітнього — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено другу (ІІ) групу інвалідності у зв`язку з онкологічним захворюванням.

Оцінюючи у сукупності досліджені судом докази, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та у порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд бере до уваги, що на момент вчинення правопорушення та розгляду справи ОСОБА_1 є неповнолітнім (17 років).

Відповідно до ч.2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Досліджуючи характер вчинених правопорушень, суд встановив, що вони не були пов`язані з грубим нехтуванням правилами дорожнього руху, створенням аварійної обстановки, спричиненням будь-яких шкідливих наслідків. Керування транспортним засобом мало разовий характер і було зумовлене побутовою потребою, а сам неповнолітній на вимогу поліцейських зупинився, не намагався переховуватися, надав пояснення та не перешкоджав оформленню матеріалів. Відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності раніше відсутні.

Оцінюючи особу правопорушника, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, дав послідовні пояснення, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Відповідно до довідки-характеристики № 1 від 15 серпня 2026 року, виданої Сільським головою Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району, будь-яких заяв негативного характеру щодо його поведінки від мешканців села не надходило. Суд враховує також поведінку неповнолітнього після вчинення правопорушення: він усвідомив небезпечність своїх дій, дав обіцянку суду та батькам не сідати за кермо до досягнення повноліття та отримання посвідчення водія і має конкретні наміри пройти навчання в автомобільній школі та отримати право керування у визначений законом спосіб.

Суд враховує сімейне та майнове становище неповнолітнього. Як установлено з довідки про склад сім`ї № 1 від 25 серпня 2026 року та пояснень законних представників, ОСОБА_1 виховується в повній родині, проживає разом із батьком, матір`ю та братом, батьки підтримують з ним постійний та близький зв`язок, а після інциденту обоє провели з сином виховні бесіди, роз`яснивши недопустимість керування автомобілем без відповідного навчання та документів. Матері неповнолітнього ОСОБА_3 встановлено другу (ІІ) групу інвалідності у зв`язку з тяжким захворюванням, що потребує значних витрат на лікування, у зв`язку з чим неповнолітній оформив академічну відпустку в закладі освіти та влаштуватися на роботу аби матеріально допомогти родині.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей суди повинні приділяти першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Накладення на неповнолітнього, який вирішив влаштуватися на роботу та перервав навчання для допомоги хворій матері, не має офіційного доходу, адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП, враховуючи норми ч. 2 ст. 307 КУпАП, суперечить інтересами дитини та призведе до перекладення обов`язку зі сплати штрафів на батьків, один з яких є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує лікування. За таких обставин фінансове стягнення стане надмірним тягарем для всієї родини, не буде мати виховного впливу безпосередньо на правопорушника та не відповідатиме виховній меті правосуддя щодо неповнолітнього і найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Визначаючи вид заходу впливу, який належить застосувати до неповнолітнього, суд виходить із того, що заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, розташовані за ступенем суворості, а обраний захід має бути співмірним характеру вчиненого та достатнім для досягнення виховної мети. Суд вважає, що обмеження лише попередженням, як найм`якшим заходом впливу, у цій справі не буде співмірним, оскільки неповнолітній діяв з власної ініціативи, за відсутності будь-яких виняткових або невідкладних обставин, усвідомлюючи заборону, про яку йому неодноразово роз`яснював батько, та вчинив одночасно два правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Водночас передача під нагляд батьків також не є недоцільною, адже ОСОБА_8 проживає одночасно і в ОСОБА_6 за місцем роботи і з батьками у с. Созонівка. Воднос суд враховує, що батько і матір з`явилися до суду, продемонстрували обізнаність із життям сина, підтримують з ним тісний зв`язок та вжили дієвих виховних заходів після події, а проживання неповнолітнього під час роботи у іншому населеному пункті було зумовлене вимушеними сімейними обставинами, а не самоусуненням батьків від виховання.

За таких обставин суд вважає, що заходом впливу, який є співмірним характеру вчинених правопорушень та особі правопорушника і водночас не покладає надмірного матеріального тягаря на родину, є догана — офіційний осуд поведінки неповнолітнього від імені держави, що має чітко засвідчити для нього неприпустимість повторення подібної поведінки.

На підставі викладеного, керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини та співмірності покарання, враховуючи встановлені обставини щодо особи правопорушника та характер вчинених правопорушень, суд приходить до висновку про недоцільність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на загальних підставах із застосуванням штрафу. З метою виховання правопорушника в дусі поваги до закону суд вважає за необхідне в порядку частини 2 статті 13 КУпАП застосувати до нього захід впливу, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 24-1 КУпАП, у виді догани. З огляду на наведені вище обставини та міркування суд переконаний, що такий захід буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 13, 24-1, 36, 221, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього захід впливу, передбачений пунктом 3 частини першої статті 24-1 КУпАП, у виді догани.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя Орловський В.В.