Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №198/886/25 — Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 198/886/25

Провадження № 3/0198/38/26

26.08.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., розглянувши в приміщенні суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до суті правопорушення, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 675040, 12 грудня 2025 року о 17:00 годині по автодорозі між селом Жемчужне та селом Василівка Павлоградського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 , діючи не у відповідності до п. 13.3 ПДР України, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-211120», номерний знак НОМЕР_2 , при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного інтервалу і допустив зіткнення із автомобілем марки «Дастер», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив, заяв з проханням відкласти розгляд справи або про проведення розгляду за його відсутності не надав.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 надавав пояснення, в яких зазначав, що причинами настання ДТП стали погане дорожнє покриття (ями, відсутність дорожньої розмітки), нічний час доби та незадовільна видимість. Інший учасник події під час складання протоколу від надання пояснень відмовився та не з?являвся на судові виклики.

Адвокат особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , звернулась до суду з клопотанням про призначення у справі автотехнічної експертизи з метою з`ясування наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 як учасника ДТП порушень ПДР України та їх причинно-наслідкового зв`язку з подією ДТП.

Постановами Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 та 15.05.2026 призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України.

Під час проведення експертизи судом розглянуто клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та відомостей для проведення експертизи, однак 19.08.2026 до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта № СЕ-19/104-26/19007-ІТ. в зв`язку з відсутністю необхідних вихідних даних.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наведене вище, суд доходить таких висновків.

За змістом статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та ін.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов`язковою ознакою такого адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів або іншого майна. Отже, для кваліфікації дій особи за ст. 124 КУпАП необхідно встановити не лише сам факт порушення ПДР, а й те, що саме це порушення перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням шкідливих наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Як виходить з протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 675040 від 12.12.2025, ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу при зустрічному роз`їзді та скоїв зіткнення з транспортним засобом, чим за твердженням інспектора поліції порушив п. 13.3 ПДР, що стало причиною пошкодження транспортних засобів.

На підтвердження зазначених в протоколі серії ААД № 675040 обставин надано протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.12.2025, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак, наявних у справі доказів недостатньо для беззаперечного висновку про те, що саме дії ОСОБА_1 у виді недотримання безпечного бокового інтервалу при зустрічному роз`їзді перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП та пошкодженням транспортних засобів. Тобто, не доведено наявність обов`язкового елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між інкримінованим ОСОБА_1 порушенням п. 13.3 ПДР та шкідливими наслідками.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово підкреслював, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом; обставини, викладені в ньому, мають бути перевірені за допомогою інших належних та допустимих доказів, а обов`язок їх збирання покладається на орган (посадову особу), який склав протокол. Суд не вправі перебирати на себе функції обвинувачення й самостійно відшукувати докази винуватості особи.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 у справі № 335/6977/22 (пункт 51) зазначила, що складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 22.06.2023 у справі № 752/5417/19 (пункт 52) також підкреслено, що протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства і не є рішенням, що створює правові наслідки чи змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він не має права виходити за межі фактичних обставин, викладених у протоколі, а також не може самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це порушуватиме право на захист особи та принцип рівності сторін процесу.

З огляду на викладене вище, фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Це є важливим принципом при вирішенні справи по суті та унеможливлює в даному випадку ухвалення постанови про визнання особи винною.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), згідно з якою доказування має ґрунтуватися на сукупності ознак або неспростовних презумпцій, які є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими між собою. Якщо такі ознаки відсутні, винуватість особи не може бути доведена поза розумним сумнівом (п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з посиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey)).

Згідно з позицією ЄСПЛ розумний сумнів – це сумнів, що ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих доказів або їх відсутності, і є таким, що змусив би особу утриматися від ухвалення рішення у питаннях, які мають для неї найбільше значення.

У даній справі сукупність наявних доказів, пояснень учасників ДТП, характер та локалізація механічних пошкоджень транспортних засобів, розташування автомобілів, неповнота схеми місця ДТП, а також відсутність інших об`єктивних доказів, які б підтверджували причинний зв`язок між порушенням ОСОБА_1 п. 13.3 ПДР та подією ДТП, породжує обґрунтований сумнів у винуватості особи, який відповідно до зазначених стандартів має тлумачитися на його користь.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутню в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя І. О. Гайдар