Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №522/3946/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/6343/26

Справа № 522/3949/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.

розглянувши за правилами загального провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника ОСОБА_3 16.03.2026 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 та просить скасувати заборону, накладену 29.02.2000 Першою одеською державною нотаріальною конторою, архівний номер 2188146ODESSA1, архівна дата: 29.02.2000, дата виникнення: 29.02.2000, № реєстра: 218-2000, реєстраційний номер обтяження 8159640.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті його дружини ОСОБА_4 , оскільки на квартиру накладено заборону. 29.02.2000 ОСОБА_5 (мати ОСОБА_4 ) уклала договір довічного утримання з ОСОБА_2 , у зв`язку з чим Першою одеською державною нотаріальною конторою і накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, 04.10.2006 між сторонами укладено договір про розірвання договору довічного утримання, але заборона не була знята.

Ухвалою від 20.03.2026 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 27.04.2026.

У підготовчому засіданні 27.04.2026 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_3 , розгляд справи відкладено на 28.05.2026.

У результаті проведеного підготовчого засідання 28.05.2026 за участі представника позивача ОСОБА_3 , було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 14.07.2026.

У судовому засіданні 14.07.2026 проведеному за участі ОСОБА_1 суд перейшов до розгляду справи в заочному порядку, з метою повторного сповіщення відповідача розгляд справи відкладено на 12.08.2026.

У судовому засіданні 12.08.2026 ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Згідно ч.1 ст.244 України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

У судовому засіданні 12.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 26.08.2026 о 12:15 год.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зняття заборони, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 з 28 червня 1974 року, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 27 липня 2011 року у справі №2-6873/11 визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Одесі (а.с.13-15).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10).

До майна померлої ОСОБА_4 25.09.2025 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андріаніс В.Ю. відкрито спадкову справу №25/2025 (а.с.16).

ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , про що вказано у довідці приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андріаніс Віктора Юрійовича, яка видана для зняття заборони відчуження з належної спадкодавцю квартири АДРЕСА_1 (а.с.17).

Дійсно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявна заборона (архівний запис) №8159640, зареєстрована 06.11.2008 Першою одеською державною нотаріальною конторою на підставі договору довічного утримання 2-311 від 29.02.2000 (а.с.18).

У рішенні Приморського районного суду м.Одеси від 27.07.2011 у справі №2-6873/11 встановлено, що після укладення договору про розірвання договору довічного утримання між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 04 жовтня 2000 року, згідно якого ОСОБА_5 відновила свої права на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 не здійснила державну реєстрацію свого відновленого права власності.

Тож, твердження позивача про те, що договір довічного утримання було розірвано підтверджено вищевказаним судовим рішенням.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із статтею 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом статті 321 ЦК України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1, 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, з точки зору закону позивач разом з ОСОБА_7 , подавши заяву, прийняв спадщину після смерті дружини.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Вказана норма в сукупності з нормами статей 317, 321 ЦК України, визначає непорушність права власності та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням цього суд вважає, що права позивача, як спадкоємця та власника отриманого в порядку спадкування майна, є порушеними внесеною до Державного реєстру речових прав забороною його відчуження за ініціативою попереднього власника.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: накладають та знімають заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також у випадках, встановлених законодавством, - рухомого майна.

За змістом статті 74 Закону України « Про нотаріат» за рішенням суду нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно.

Частиною 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, визначене в статті 2 ЦПК України, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням приведеного вище суд вважає, що наявність протягом тривалого часу незнятої заборони на майно спадкодавця є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту – задовольнити.

Скасувати заборону відчуження нерухомого майна, накладену 29.02.2000 Першою одеською державною нотаріальною конторою, архівний номер 2188146ODESSA1, архівна дата: 29.02.2000, дата виникнення: 29.02.2000, № реєстра: 218-2000, реєстраційний номер обтяження 8159640.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 26 серпня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар