Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №541/3371/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3371/26

Номер провадження3/541/781/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741938 від 10 серпня 2026 року, ОСОБА_1 10 серпня 2026 року о 10 год 10 хв. за адресою автодорога Миргород-Велика Багачка 1715 керував транспортним засобом HYUNDAI CN7/5PD1/M62A11, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху не впорався з керуванням та здійснив наїзд на тварину, що вибігла з узбіччя дороги. В наслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направив суду заяву, у якій просив здійснити розгляд справи без його участі та надав пояснення, що 10.08.2026 він рухався у напрямку м. Миргорода по автодорозі В.Багачка-Миргород. Не доїжджаючи до дорожнього знака «Миргород» (за 3 км) з узбіччя раптово вибігла дика тварина, внаслідок чого відбулося зіткнення. Вказує на те, що подія відбулася поза межаии населеного пункту, шкода третім особам не була заподіяна. Свою вину у вчиненні правопорушення не визнає та просив закрити провадження.

Згідно із ст. 268 КУпАП, присутність особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи не є обов`язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними письмовими матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741938 від 10 серпня 2026 року; рапорт помічника чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області МоскаленкоА.В. від 10 серпня 2026 року; схему місця ДТП, яка сталася 10 серпня 2026 року о 10 год. 58 хв. В Миргородському районі на автомобільній дорозі Миргород – В.Багачка Т-1715; письмове пояснення ОСОБА_1 , від 10 серпня 2026 року.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП, яка є бланкетною, адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741938 від 10 серпня 2026 року зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог п.12.1 ПДР.

Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Оцінюючи надані працівниками поліції докази, суд виходить із того, що за змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даного суб`єкта в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається зі змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741938 від 10 серпня 2026 року, поліцейським у фабулі правопорушення прямо зазначено, що дика тварина вибігла на проїзну частину з узбіччя дороги.

Крім того, у матеріалах справи міститься схема місця ДТП, на якій відсутня інформація про те, що на даній ділянці автодороги Миргород - В.Багачка Т-1715 наявні будь-які попереджувальні дорожні знаки про можливу міграцію диких тварин.

Розділом 33.1Правил дорожнього руху передбачено можливість встановлення попереджувального дорожнього знаку № 1.36 «Дикі тварини». Так, знак 1.36 «Дикі тварини» встановлюється перед ділянкою дороги, на якій можлива поява диких тварин. Знак встановлюється поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки. У разі потреби знак встановлюється і на іншій відстані, яка зазначається на табличці (пункт 7.1.1Правил дорожнього руху).

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України небезпека для руху це зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який перетинає смугу руху) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.

За вимогами п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Дослідивши докази, що містяться у цій справі, суд доходить до висновку, що водій ОСОБА_1 не мав об`єктивної можливості та спроможності передбачити подію, а саме те, що з узбіччя на проїзджу частину дороги вискочить дика тварина. Разом з тим, ОСОБА_1 за вказаних обставин не міг виявити виникнення небезпеки для руху або перешкоди заздалегідь для негайного вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що водій ОСОБА_1 перевищив встановлену швидкість руху чи мав об`єктивну та технічну можливість уникнути наїзду на дику тварину за умов її раптової появи на проїзній частині в світлу пору доби.

Сам по собі факт настання дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортного засобу за відсутності винних дій водія щодо порушення Правил дорожнього руху не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

За вищевказаних обставин, вбачається, що у діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У зв`язку з наведеним, надаючи оцінку наявним у справі доказам про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних, достатніх та достовірних відомостей, які би свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

На підставі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Також позиція висловлена у п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №463/1352/16-а від 08.07.2020 p., де зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Жодних доказів, які б поза розумним сумнівом спростовували пояснення ОСОБА_1 та підтверджували відомості вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що поза розумним сумнівом не було доведено вчинення ОСОБА_1 порушення, як учасником дорожнього руху, п. 12.1 ПДР, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а відповідно, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 23, 38, 124, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя О. А. Морозовська