Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №294/1181/20 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/595/26

справа № 294/1181/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

-секретаря судового засідання – Івашкевич В.П.,

-позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в місті Чуднів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в загальній сумі 57 104,47 грн. за період з березня 2019 року по червень 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в січні 2002 року був укладений шлюб між позивачкою та відповідачем, який в подальшому рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 10.11.2004 було розірвано, про що 10.11.2004 видано свідоцтво про розірвання шлюбу відділом реєстрації актів цивільного стану Чуднівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис №134. Від шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 07.05.2002 виконкомом Тютюнниківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, актовий запис №11. Також відповідно до виконавчого листа, виданого Чуднівським районним судом Житомирської області 16.02.2004 за №2-221/2004 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з 09.02.2004 і до досягнення дитиною повноліття, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. 16.02.2004 державним виконавцем Чуднівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-221/2004 від 16.02.2004. У подальшому, вказаний виконавчий лист Чуднівським ДВС було направлено на виконання до Першого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). У зв`язку із несвоєчасною та неповною сплатою відповідачем аліментів за вказаним виконавчим листом станом на 01.06.2020 виникла заборгованість, яка становить 57 104,47 грн., що відповідає довідці-розрахунку, наданому Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.11.2019.

Ухвалою судді від 24.01.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 19.06.2026 справу прийнято до провадження судді, вирішено перейти від розгляду справи, відкритої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, до її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 26.08.2026

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, повідомила, що станом на час розгляду справи заборгованість так і не сплачена.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак 27.07.2026 через канцелярію суду надійшла заява від нього про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Зважаючи на вимоги ст. 223 ЦПК України суд вважав за можливе провести судовий розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.11.2004 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Чуднівського районного управління юстиції Житомирської області 10.11.2004, актовий запис №134.

Від шлюбу мають дитину- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого виконкомом Тютюнниківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області 07.05.2002, актовий запис №11. Відповідно до свідоцтва про народження батьком дитини зазначено ОСОБА_2 .

Відповідно до виконавчого листа, який видав Чуднівський районний суд Житомирської області 16.02.2004 №2-221/2004 з ОСОБА_2 призначено стягнення на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з 09.02.2004 і до досягнення дитиною повноліття, але не менше за неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментам з примусового виконання виконавчого листа №2-221/2004, виданого 16.02.2004 Чуднівським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів, заборгованість по їх сплаті станом на 01.06.2020 становить 57 104,47 грн.

Частиною 2 статті 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору — судом.

Нормами ч. 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

В п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 зазначено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки настає за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Згідно з ч.ч. 1,2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання .

Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

На підставі досліджених доказів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що станом на 01.06.2020 у відповідача утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини за виконавчим листом №2-221/2004, яка становить 57 104,47 грн.

З вищевикладеного не вбачається, що відповідачем вживались заходи щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі чи що він в добровільному порядку проводив виплату аліментів.

Таким чином, загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів станом на 01.06.2020 складає 108 984,5 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.

На момент ухвалення даного судового рішення будь-яких належних і допустимих доказів того, що наведений державним виконавцем розрахунок заборгованості по аліментам є неправильним, або існує рішення суду, яким такий розрахунок визнаний недійсним та визначена інша сума заборгованості за вказаний в позовній заяві період, суду надано не було.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень проти них, зважаючи також на визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

При подачі позову позивач звільнена від сплати судового збору, а тому при ухваленні рішення відповідно до ст.141 ЦПК України суд присуджує стягнення судового збору з відповідача у розмірі 840 грн 80 коп. в прибуток держави.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом №2-221/2004 від 16.02.2004 в загальній сумі 57 104 (п`ятдесят сім тисяч сто чотири) гривні 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина БІЛЕРА