Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №191/1824/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1824/26

Провадження № 1-кп/191/96/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046390000215 від 16.12.2025, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельниково Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, пенсіонера, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якого кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» умисно, систематично вчиняє психологічне насильство відносно ОСОБА_4 , з якою він спільно проживав однією сім`єю, але не перебував у шлюбі, був пов`язаний спільним побутом і мав взаємні права та обов`язки, тобто перебував в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_4 .

Так, 14 лютого 2024року близько 10 години 00 хвилин та 12 години 00 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання потерпілої, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій раніше виниклий прямий єдиний злочинний умисел, направлений на систематичне вчинення психологічного домашнього насильства відносно ОСОБА_4 , з якою вони спільно проживав однією сім`єю, але не перебував у шлюбі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки, у вигляді психологічних страждань потерпілої, та бажаючи їх настання, вчинив відносно останньої факт психологічного домашнього насильства, який виразився у тому, що ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ображав ОСОБА_4 нецензурною лайкою, направленою в її бік, що призвело до психологічних страждань потерпілої.

За вищевказаним фактом ОСОБА_5 постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 (справа №191/684/24) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий прямий єдиний злочинний умисел, направлений на систематичне вчинення психологічного домашнього насильства відносно ОСОБА_4 , з якою вони проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі, 14 січня 2025 року близько 12 години 40 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки у вигляді психологічних страждань ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, вчинив відносно останньої факт психологічного домашнього насильства, який виразився у тому, що ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, погрожував потерпілій фізичною розправою та ображав її нецензурною лайкою, що призвело до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_4 .

За вищевказаним фактом ОСОБА_5 постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 (справа №191/400/25) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий прямий єдиний злочинний умисел, направлений на систематичне вчинення психологічного домашнього насильства відносно ОСОБА_4 , з якою вони проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі, 04 листопада 2025 року близько 16 години 00 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки у вигляді психологічних страждань ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, вчинив відносно останньої факт психологічного домашнього насильства, який виразився у тому, що ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно висловлював образи, нецензурну лайку на адресу потерпілої, а також дав ляпаса останній, що призвело до психологічних страждань потерпілої.

За вищевказаним фактом ОСОБА_5 постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 (справа №191/6135/25) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Однак, після вжиття заходів реагування щодо недопущення вчинення домашнього насильства, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий прямий єдиний злочинний умисел, направлений на систематичне вчинення психологічного домашнього насильства відносно ОСОБА_4 , з якою вони спільно проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі та, 18 грудня 2025 року близько 16 години 45 хвилини (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки у вигляді психологічних страждань потерпілої ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, вчинив відносно останньої факт психологічного домашнього насильства, який виразився у тому, що ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно, в черговий раз, вчинив сварку з ОСОБА_4 в ході якої виражався на адресу потерпілої нецензурною лайкою, висловлював погрози та намагався зачинити її у господарському приміщенні, що призвело до психологічних страждань потерпілої.

Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти розгляду справи в порядку, передбаченому частини 3 статті 349 КПК України.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого, потерпілу та дослідити характеризуючі матеріали стосовно особистості обвинуваченого і висновок експерта.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України в суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, суду пояснив, що кілька років проживав із потерпілою у цивільному шлюбі, однак на ґрунті ревнощів з його боку вони почали постійно сваритися і стосунки розірвали з ініціативи потерпілої. Не заперечував, що багато разів приходив напідпитку до потерпілої, вчиняв скандали, ображав її нецензурною лайкою та один раз дав їй ляпаса. Останній раз такий конфлікт мав місце у грудні 2025 року.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 8 років проживала цивільним шлюбом з обвинуваченим, однак вони припинили разом проживати у 2023 році, з її ініціативи, оскільки вона більше не могла терпіти його п`яні витівки і постійне психологічне насильство. Також показала, що їх сварки з 2023 року по грудень 2025 року носили систематичний характер, оскільки обвинувачений з`являвся самовільно до неї на подвір`я та будинок і влаштовував сварки, лаяв її, намагався задушити і вдарив по обличчю. Пояснила, що всі ці дії призвели до того, що вона весь цей час перебувала в стані постійного психологічного стресу, що негативно відображалося на її психічному та фізичному стані.

Суд також дослідив висновок експерта №11/02/26 за результатами проведення психологічної експертизи згідно якого внаслідок дій ОСОБА_6 у ОСОБА_4 наявні тривалі, інтенсивні та негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання, зміст яких локалізований у межах досліджуваної ситуації.

Заслухавши обвинуваченого, потерпілу та прокурора, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, експертного висновку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_5 вчинене кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є не тяжким злочином.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , на утриманні не має малолітніх чи неповнолітніх дітей, з місця проживання характеризується негативно, пенсіонер, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, на військовому обліку не перебуває.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості (який полягає у справедливому співвідношенні між тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного), а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції інкримінованої статті, призначивши покарання у виді пробаційного нагляду із покладанням певних обов`язків, визначених ч.2 ст. 59-1 КК України, та застосуванням обмежувальних заходів, передбачених пунктами 3 та 4 ч.1 ст.91-1 КК України.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Речові докази у справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 368, 370, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання рахувати з дня постановки ОСОБА_5 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи, передбачені пунктами 3 та 4 ч.1 ст.91-1 КК України, строком на 2 місяці, у виді:

-заборони наближатися ближче ніж на 50 метрів до місця, де ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

-заборони листування, телефонних переговорів з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-психологічної експертизи №11/02/26 від 26.02.2026 року, у розмірі 9600,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот) 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1