Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №932/4914/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

справа №932/4914/26

провадження №2/932/1654/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Дніпра, в складі головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Пантелєєвої Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , про визнання незаконним розпорядження №5-р від 28 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Основні процесуальні рішення та дії.

14.04.2026 позивачем подано позов, у якому він просить визнати незаконним розпорядження Голови Адміністрації Шевченівського району Дніпровської міської ради від 28.01.2026 № 5-р про визначення гр. ОСОБА_3 годин спілкування з дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.04.2026 відкрито загальне позовне провадження.

13.06.2026 третьою особою подано заперечення на позов.

17.06.2026 закрито підготовче провадження.

13.08.2026 проведено судове засідання та оголошено скорочене судове рішення.

Узагальнені доводи позивача.

Оскаржуваним розпорядження Голови Адміністрації Шевченівського району Дніпровської міської ради від 28.01.2026 №5-р матері ОСОБА_3 (відповідач по справі) визначено годин спілкування з дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставами для визнання незаконним вказаного розпорядження позивач визначив:

- воно суперечать висновкам довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги ДОР», а відтак не відповідає інтересам дитини;

- виносячи оскаржуване розпорядження відповідач діє суперечливо, адже його розпорядженням від 13.08.2024 визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 з батьком – ОСОБА_2 , а в межах судового провадження у справі №932/10632/24 відповідачем підготовлено висновок від 20.03.2025 №4/3-109 про доцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 ;

- у в розпорядженні зазначено, що воно було винесене з урахуванням протоколу комісії з питань захисту прав дитини від 14.01.2026. Однак, відповідна комісія розглядала заяву ОСОБА_3 на засіданні 14.01.2026, а не 12.01.2026;

- у розпорядженні вказано покликання на п.72 Порядку діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини, проте такий порядок регулює питання розв`язання службою у справах дітей спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини;

- комісія з питань захисту прав дитини не прийнято до увагу п.73 вказаного Порядку, зокрема не було прийнято до уваги: ставлення ОСОБА_3 до виконання батьківських обов`язків; особисту прихильність дитини до кожного з батьків; недостатній рівень батьківського потенціалу ОСОБА_3 ;

- визначення ОСОБА_3 годин у вихованні та спілкуванні з дитиною було встановлене не рішенням Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, а розпорядженням Голови Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, що свідчить про те, що його прийнято не у спосіб та поза межами повноважень, що визначені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов, навів мотиви, аналогічні змісту позовної заяви.

Узагальнені доводи відповідача.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову. Зазначила про те, що орган опіки і піклування діяв в межах наданих йому повноважень, врахував інтереси дитина та обох батьків.

Узагальнені доводи третьої особи.

Згідно письмових заперечень, ОСОБА_3 з 18.01.2024 по 18.12.2024 проходила курс психо-соціальної реабілітації у РЦ ГС «Міжнародна Антинаркотична Асоціація». Вона припинила приймати наркотичні засоби, білше ніж рік не приймає їх та має тверді наміри не повертатися до їх вживання. Третя особа була вимушена звернутися до органу опіки та піклування у зв`язку з тим, що з боку батька дитини чиняться перешкоди у спілкуванні та побаченнях з сином. Щоб не травмувати дитину, ОСОБА_3 намагається цивілізованим шляхом довести позивачу своє право спілкуватися з дитиною та організовувати зустрічі з дитиною, на яких дитина хоч і вкрай скуто та обмежено, але все ж таки спілкується з нею, із задоволенням приймає невеличкі подарунки та гостинці від матері.

Обставини, встановлені судом.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 14.05.2024, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розпорядженням Голови Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради №282-р від 13.08.2024 визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком – ОСОБА_2 .

В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває цивільна справа №932/10632/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів (рішенням Шевченківського районного суду м. Дніпра від 11.06.2026 відмовлено у позбавленні батьківських прав).

В межах вказаної справи №932/10632/24 Адміністрацією Шевченківського району Дніпровської міської ради, як органу опіки і піклування, підготовлено висновок від 20.03.2025 №4/3-109 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 .

У заяві №229 від 27.02.2025, ОСОБА_3 вказує про те, що за власною ініціативою припинила спілкування з сином – ОСОБА_4 , участі у вихованні дитини не приймає та не має таких намірів у майбутньому, а також не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дитини.

Заявою від 16.06.2025 ОСОБА_3 відкликала вказану заяву.

У довідці від 19.12.2025 року №43 про надання соціально-психологічної допомоги, складеної КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги ДОР» вказано наступне.

Всі запитання спеціалістів щодо матері ОСОБА_3 викликали у дитини захисну реакцію: ігнорування, відсторонення, це може свідчити про те, що емоційний зв`язок дитини з матір`ю розірваний. ОСОБА_5 прагне відсторонитися від неї через відсутність емоційного зв`язку.

Центром рекомендовано щоб дитина перебувала в режимі емоціональної стабільності, та в безпечному середовищі, цю потребу забезпечує родина, в якій, на даний час проживає дитина (батько та його громадянська дружина ОСОБА_6 ).

Оскаржуваним розпорядженням голови Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради від 28.01.2026 №5-р, визначено години для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері дитини ОСОБА_3 , а саме: - кожну першу та третю суботу місяця з 12.00 до 14.00 у присутності батька дитини; кожну другу та четверту неділю місяця з 12.00 до 14.00 у присутності батька дитини.

В розпорядженні вказано про врахування протокол комісії з питань захисту прав дитини від 14.01.2026.

Позивачем долучено витяг з протоколу №2 засідання комісії з питань захисту прав дитини адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради від 14.01.2026 та висновок про доцільність встановлення годин спілкування та участі у вихованні дитини ОСОБА_4 від 12.01.2026.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч.1). Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (ч.2). Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч.3). Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч.4).

У відповідності до ст.158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (ч.1). Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання (ч.2).

За приписами ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ч.1).

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч.2). За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору (ч.3).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.09.2021 в справі №757/39693/20 зазначено, що: “Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що:

у справі за позовом одного з батьків про визнання незаконним рішення органу опіки та піклування про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні того з батьків, хто проживає окремо від неї, належними відповідачами є: особа рішення якої стосується (той з батьків, для якого визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні) та орган опіки та піклування, рішення якого оскаржується;

у справі за позовом одного з батьків про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні належним відповідачем є інший з батьків, а не орган опіки та піклування».

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.08.2021 в справі №43/994/17 зазначено, що: «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Висновки суду.

Позов ОСОБА_2 пред`явив до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради. До матері ОСОБА_3 позовних вимог не заявляв, клопотань про її залучення до участі у справі як співвідповідача не заявляв.

Відтак, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права викладеного в наведених вище постановах Верховного Суду, у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Адміністрації Шевченівського району Дніпровської міської ради від 28.01.2026 № 5-р про визначення гр. ОСОБА_3 годин спілкування з дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити внаслідок неналежного складу співвідповідачів.

З урахуванням того що інші обставини не мають значення для правильного вирішення спору, оцінка їм не надається.

Розподіл судових витрат.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню. Інших витрат сторонами не заявлено. Відтак відсутні підстави для розподілу судвоих витрат.

На підставі наведеного, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним розпорядження №5-р від 28 січня 2026 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.08.2026.

Суддя: В.І. Цитульський