Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №522/4340/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1654/26

Номер справи місцевого суду: 522/4340/26

Головуючий у першій інстанції Осіік Д. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Новосьолової Ольги Валеріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Новосьолової Ольги Валеріївни про поновлення строку на подання апеляційної скарги,

за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Новосьолової Ольги Валеріївни на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилученням транспортного засобу та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 665 гривень 60 коп.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, 10.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Новосьолова О.В. звернулася до суду із апеляційною скаргою.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.06.2026 року (провадження № 33/813/1124/26) клопотання захисника адвоката Новосьолової О.В. про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.04.2026 року залишено без задоволення. Копію постанови про відмову у поновленні строку надіслано особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

В обґрунтування апеляційний суд зазначив, що оскаржена постанова винесена судом 08.04.2026 року, строк на апеляційне оскарження спливав з урахуванням вихідних днів 20.04.2026 року. 06.05.2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, між ОСОБА_1 та адвокатом Новосьоловою О.В. укладено договір про надання правничої допомоги. 08.05.2026 року захисником подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У клопотанні захисник вказує, що ОСОБА_1 не усвідомлював наслідків накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, тому вважає постанову незаконною та такою, що завдає йому обмеження, які ускладнять його життя. Суд звернув увагу, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга адвокатом подані на підставі договору про надання правової допомоги від 06.05.2026 року. Таким чином, враховуючи дату укладення договору на участь адвоката в апеляційному суді, останній набув повноважень в даній справі вже після спливу строку на апеляційне оскарження. З огляду на наведене, апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи захисника про існування безпосередньо у нього поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вона не була учасником судового процесу в місцевому суді та набула повноважень захисника після сплину строку на апеляційне оскарження. Інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску адвокатом строку на апеляційне оскарження, та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали справи не містять та апелянтом не наведено. За таких обставин, апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи клопотання захисника про наявність у неї поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

07.07.2026 року через підсистему «Електронний суд», захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Новосьолова О.В., повторно подала апеляційну скаргу через місцевий суд, який виніс постанову, відповідно до ч. 3 ст. 294 КУпАП. В апеляційній скарзі захисником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В судовому засіданні 24.08.2026 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Новосьолова О.В. підтримали заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просили суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2026 року.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Вказаною нормою визначено, що з дня винесення постанови починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до наведеної норми, апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Законом передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова суду ухвалена 08 квітня 2026 року.

Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження з урахуванням вихідних є 20.04.2026 року.

Згідно матеріалів справи оскаржувана постанова винесена 08.04.2026 року за відсутності ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився.

Проте, ОСОБА_1 08.04.2026 року подав заяву про розгляд справи без його участі, вказаною заявою визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та просив призначити мінімальне покарання (а.с. 9).

Апеляційна скарга вперше подана 10.05.2026 року, повторно 07.07.2026 року, тобто з пропуском встановленого ст. 294 КУпАП процесуального строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник зазначив, що 06.05.2026 року між ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги. Із матеріалами справи представник ОСОБА_1 ознайомилась 08.05.2026 року. На момент розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 не мав адвоката або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання йому правової допомоги. Матеріали справи не містять жодних підтверджень того, що ОСОБА_1 роз`яснено його права, передбачені статтями 268, 289, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Посилається, що матеріали справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав текст постанови Приморського районного суду м. Одеси, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, ознайомлений з його текстом та строками апеляційного оскарження. ОСОБА_1 не був присутній на судовому засіданні, а подав заяву про розгляд справи за його відсутності, тому йому не було роз`яснено його права, в тому числі його право на захист.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.

Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Між тим у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови не зазначені обставини, які б об`єктивно свідчили про пропуск цього строку з поважної причини.

Приморський районний суд м. Одеси оскаржувана постанова винесена 08 квітня 2026 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2026 року надіслана судом: 08.04.2026 року, зареєстрована: 08.04.2026 року, забезпечено надання загального доступу: 09.04.2026 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з заявою про видачі копії постанови звернувся до суду 27.04.2026 року, копію оскаржуваної постанови отримав 29.04.2026 року (а.с. 13).

06.05.2026 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги із адвокатом Новосьоловою О.В.

Проте із апеляційною скаргою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Новосьолова О.В. звернулася вперше лише 10.05.2026 року.

Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Новосьоловою О.В. як не зазначені обставини, так і не надано доказів неможливості ОСОБА_1 звернутися за правовою допомогою та подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження.

З огляду на вищевикладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи зміст положень ст. 294 КУпАП, якими передбачена можливість поновлення особі пропущеного строку апеляційного оскарження у випадку наявності обґрунтованих підстав пропуску встановленого строку. Натомість у клопотанні про поновлення строку не наведено обґрунтованих доводів не можливості звернення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду з апеляційною скаргою у строк передбачений нормами КУпАП, а зазначені обставини не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Крім того, положення ст. 294 КУпАП пов`язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови суду першої інстанції, а не з днем отримання тексту постанови суду першої інстанції.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до заяви від 08.04.2026 року ОСОБА_1 права визначені ст. 268 КУпАП зрозумілі, додаткового роз`яснювання він не потребує (а.с. 9).

Викладене свідчить, що ОСОБА_1 наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі правом на правничу допомогу, своєчасно не скористався. Слід зазначити, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, наведені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не свідчать про їх поважність, в зв`язку з чим відсутні законні підстави для його поновлення.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.

Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумний інтервал часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Враховуючи викладене, обставини викладені у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги не є поважними або такими, що були б об`єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення з апеляційною скаргою у визначений законом строк, і під час апеляційного перегляду таких причин також не встановлено, тому апеляційний суд вважає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови відсутні, тому у задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Новосьолової О.В. про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст.ст. 279, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Новосьолової Ольги Валеріївни про поновлення строку на подання апеляційної скарги, відмовити.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Новосьолової Ольги Валеріївни на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова