Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №522/18391/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1512/26

Номер справи місцевого суду: 522/18391/25

Головуючий у першій інстанції Коваленко В. М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 17 червня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2026 року по справі № 522/18391/25 скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що матеріалами адміністративного провадження не підтверджується факт зупинки працівниками поліції електросамокату під керуванням ОСОБА_1 та з відеозапису не можливо встановити порушення будь-яких правил дорожнього руху ОСОБА_1 та не зафіксовано руху електросамокатом під його керуванням у вказану дату та час.

ОСОБА_1 посилається, що у протоколі про адміністративне правопорушення не відображено ознаки алкогольного чи наркотичного сп`яніння, посилання працівників поліції на запах алкоголю з порожнини рота є не встановленим фактом, а лише суб`єктивним припущенням, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Зазначає, що в порушення вимог Інструкції № 1452/735, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції поліцейськими, на місці не складалось, копія направлення ОСОБА_1 не видавалась та він не був із ним ознайомлений.

Крім того, посилається, що надані працівниками на оптичному диску матеріали підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, а тому мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або надані в суд в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора, тому вважає відеозаписи недопустимим доказом.

Апелянт також вважає не допустимими доказами протокол про адміністративне правопорушення та свідчення працівників поліції.

Стверджує, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 права визначені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, не роз`яснено підстави зупинки та правові підстави обов`язкового проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлялася про дату, час та місце судового засідання, судову повістку отримав 04.08.2026 року, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою.

Крім того, 17.08.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол серії ЕПР1 № 410561 від 02.08.2025 року; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.08.2025 року, відеозапис з місця події; довідки уповноваженої особи УПП в Одеській області про отримання (неотримання) особою посвідчення водія та про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 410561 від 02.08.2025 року, 02.08.2025 року о 22:40 годин в м. Одесі, вул. Генуезька, 22, ОСОБА_1 керував двоколісним електросамокатом, що приводиться в рух електродвигуном, з явними ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими судом під час розгляду справи належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410561 від 02.08.2025 яким підтверджується, що саме 02.08.2025 року о 22.40 годин мало місце правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ; довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорії В; довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 02.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; диском з відеозаписами з нагрудних камер співробітників УПП, на якому зафіксовано обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Суд вважав, що вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього. Суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 3 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 6, 7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстави для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 410561 від 02.08.2025 року містить посилання на технічний засіб відеозапису 474574.

Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Наданий відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає і повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Відеозаписи, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами, які містять інформативний, позбавлений упередження характер, є послідовними і містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

З досліджених відеозаписів з місця події, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 працівником поліції повідомлено про причину зупинки, а саме відсутність мотошолому під час керування транспортним засобом. ОСОБА_1 здійснені дії для завершення поїздки за допомогою додатку (ПВР 474574 22:44 година). Апеляційний суд ураховує, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом та не заперечував підстав зупинки транспортного засобу за обставин зазначених працівником поліції.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає доводи апеляційної скарги, що на відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та підстав зупинки такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються дослідженими матеріалами справи.

В ході спілкування у ОСОБА_1 працівником поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest, або у разі відмови пройти огляд на місці зупинки пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я. Працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння передбачено адміністративну відповідальність, а саме складається протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.5 ПДР, який передається до суду (ПВР 474574 22:46 година). ОСОБА_1 зазначив, що він боїться, що «прилад може показати», разом із тим зазначив, що йому відомі наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння (ПВР 474574 22:59 година). ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, працівник поліції запропонував йому пройти огляд в медичному закладі на що ОСОБА_1 також відмовився (ПВР 474574 23:07 година). Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не роз?яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, спростовуються матеріалами справи, згідно відеозапису працівником поліції роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (ПВР 474574 23:08 година). Крім того, графа 13 протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 410561 від 02.08.2025 року містить підпис ОСОБА_1 що йому роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Відеозапис узгоджується з даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та є достатнім для встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Працівники поліції діяли з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою визначено порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, дії працівників поліції, що складали протокол та фіксували правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися в порядку ст. 267 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 , що посилання працівників поліції на запах алкоголю з порожнини рота є не встановленим фактом, а лише суб`єктивним припущенням, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Апеляційний суд зазначає, що поліцейським у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тому у поліцейського були підстави вважати, що водій перебував у стані сп`яніння, у зв`язку з чим водій на вимогу поліцейського зобов`язан був пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння. Вказані ознаки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 410561 від 02.08.2025 року, що спростовує відповідні доводи апелянта.

Суд відхиляє твердження апелянта про те, що відсутність електронного цифрового підпису на файлах відеофіксації тягне за собою недопустимість цього доказу. Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису не потребує додаткового завіренням електронним підписом.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не видавалося направлення до медичного закладу, а також під час ознайомлення з протоколом не вказано про його складення, жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а тому, відмовившись пройти огляд на стан сп`яніння за вимогою працівника поліції, своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що докази, які покладені в основу оскарженої постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку були достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення.

Будь-яких беззаперечних доказів, які б спростовували встановлені фактичні дані під час судового розгляду, стороною захисту надано не було. Тож, законність вимоги працівників поліції до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння обумовлена виявленням у цього водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, що прямо передбачено ст. 266 КУпАП та вимогами п. 2.5 ПДР.

Посилання апелянта на певні рішення інших судів є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом, судовий прецедент. Згідно ч.1 ст. 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Апеляційний суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи викладене, обставини правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, доказів, які б спростовували факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як матеріали справи про адміністративне правопорушення, так і апеляційна скарга не містять, тому апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, а висновок суду першої інстанції, викладений у оскаржуваній постанові законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Приморського районного суду міста Одеси від 17 червня 2026 рокузалишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 17 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова