Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №728/1690/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1690/26

Номер провадження 1-кп/728/139/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження, відомості про яке 24.06.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026270390000119, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Фастівці, Бахмацького району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, на утримання дітей/недієздатних осіб не здійснюючого, на обліку у лікарів нарколога/психіатра не перебуваючого, вважається таким, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався в силу положень статті 89 Кримінального кодексу України –

у ймовірному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України (далі також – КК України), –

а також за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1. Під час несення служби 24 червня 2026 року о 00 годині 41 хвилина між населеними пунктами с. Фастівці та с. Варварівка Ніжинського району Чернігівської області, поліцейськими сектору реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час комендантської години зупинено транспортний засіб– автомобіль марки “Volkswagen Passat” реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 .

Під час перевірки документів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 водійське посвідчення взагалі не отримував та керував вищевказаним транспортним засобом без належних документів, за що передбачена адміністративна відповідальність частиною другою статті 126 КУпАП.

У подальшому, цього ж дня о 00 годин 48 хвилин маючи на меті надання неправомірної вигоди службовим особам сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення, обвинувачений ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним, про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 являються співробітниками правоохоронного орган, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 369 КК України, запропонував надати їм неправомірну вигоду у розмірі 7 000,00 грн, за не складання стосовно нього постанови про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

2. Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що він погоджується з обвинуваченням у повному обсязі і жалкує про вчинене.

Зазначив, що після зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням, одразу сам повідомив, що не набув у встановленому порядку права керування транспортними засобами, відповідного посвідчення у нього немає.

Наголошував, що власник транспортного засобу перебував у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим не міг керувати автомобілем і він погодився відвезти їх додому, коли й був зупинений поліцейськими. Вказує, що провокаційної поведінки поліцейських не було.

Розуміє, що вичинив кримінальне правопорушення така поведінка є недопустимою і у подальшому не збирається її повторювати.

ІІІ. Оцінка Суду.

3. Судом, згідно із статтею 316 Кримінального процесуального кодексу України (далі також – КПК України), призначено розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликано для участі в ньому учасників кримінального провадження.

4. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункт 1).

6. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 369 КК України, як пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

7. Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

ІV. Призначення покарання.

8. На переконання сторони обвинувачення достатнім покаранням для обвинуваченого є покарання у виді штрафу в межах мінімальної санкції частини статті, за якою обвинувачується ОСОБА_3 .

9. Сторона захисту погодилася із запропонованим покаранням.

10. Встановленою Судом обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.

10.1. Зокрема, Суд враховує правову позицію Верховного Суду, який неодноразово звертав увагу на зміст поняття “щире каяття”.

Так, у постанові від 07.03.2023 по справі № 514/1581/20 (провадження № 51-236км23) звернута увагу на те, що щире каяття – це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди

10.2 Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, усвідомлення неприпустимості такої поведінки, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись, наданні правдивих показань під час судового розгляду.

11. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

12. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція частини першої статті 369 КК України передбачає альтернативні види покарань – штраф, обмеження або позбавлення волі, та відповідно до статті 65 КК України враховує:

13.1. класифікацію кримінальних правопорушень і те, що згідно із статтею 12 КК України інкриміноване діяння відноситься до нетяжких злочинів;

13.2. наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення);

13.3. особу винного – його вік, матеріальний та сімейний стан, зокрема перебування на утриманні двох малолітніх дітей, стан здоров`я;

13.4. наявність постійного місця проживання та характеристик, які позитивно характеризують обвинуваченого;

13.5. наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутність таких, що його обтяжують;

13.6. те, що він вважається таким, що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності;

13.7. його посткримінальну поведінку, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України.

14. У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, що покарання у виді обмеження та позбавлення волі є занадто суворим покаранням за вчинене діяння, у зв`язку з чим необхідно призначити покарання у виді штрафу у межах мінімальної санкції частини статті, за якою обвинувачується ОСОБА_3 .

15. Відповідно, підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

16. Цивільний позов по справі не заявлявся.

17. Процесуальні витрати по справі – відсутні.

18. Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК України.

19. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, –

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Роз`яснити, що ОСОБА_3 зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

2. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

3. Речові докази, після набрання вироком законної сили:

3.1. флеш-карту MicroSD з відеозаписом боді-камери – зберігати у матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя

Бахмацького районного суду ОСОБА_1