Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №759/16991/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №759/16991/26

Суддя: Поплавська О. В.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/16991/26

пр. № 3/759/4404/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06.06.2026 приблизно о 00:00 год. у м. Києві по б-р. Миколи Руденка 14Є, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискового маячка синього та червоного кольорів, а також гучномовця, чим порушив п. 2.4 ПДР.

Крім того, ОСОБА_1 06.06.2026 приблизно о 00:00 год. у м. Києві по б-р. Миколи Руденка 14Є, керував транспортним засобом «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, зміна забарвлення шкіряного покриву. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS повідомлення (доставлено 17.08.2026 12:46:16), про причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні захисник Веліканов К.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заперечував проти протоколів про адміністративні правопорушення, зазначивши декілька версій розвитку подій: спочатку стверджував, що транспортний засіб взагалі не рухався та жодного підтвердження факту руху автомобіля матеріали справи не містять; надалі зазначив, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, а твердження працівників поліції про те, що його дружина пересіла за кермо, є необґрунтованими, оскільки вона могла просто стояти між задніми сидіннями та водійським місцем і пересуватися таким чином.

Заслухавши заперечення захисника, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доводи захисника про те, що транспортний засіб взагалі не рухався, спростовуються оглянутим у судовому засіданні відеозаписом, на якому ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що вживав алкоголь у зв`язку з відзначенням свого дня народження, у зв`язку з чим за кермом автомобіля перебувала його дружина.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично підтвердив, що транспортний засіб перебував у русі, та не заперечував самого факту його руху.

Заперечення захисника щодо того, що жінка не пересіла на місце водія із заднього сидіння, а лише пересувалася салоном транспортного засобу, спростовуються оглянутим у судовому засіданні відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції ОСОБА_2 «0166325» (час 00:01:05). На вказаному відеозаписі вбачається, що одразу після зупинки транспортного засобу «Volkswagen», у якому на момент підходу працівника поліції були увімкнені запалення та фари, жінка здійснює рух із задньої частини салону автомобіля в напрямку місця водія та керма, перебуваючи при цьому у положенні стоячи. За версією сторони захисту, зазначені дії є лише пересуванням салоном автомобіля, однак така версія є очевидно нелогічною та не відповідає зафіксованій на відеозаписі послідовності подій, оскільки рух жінки відбувається саме від задньої частини салону безпосередньо до місця водія, що вказує на її фактичне переміщення за кермо після зупинки транспортного засобу.

Таким чином, підтверджується факт пересідання ОСОБА_1 з місця водія на заднє пасажирське сидіння, оскільки в транспортному засобі перебували лише дві особи, а транспортний засіб «Volkswagen Transporter» не обладнаний функцією автономного керування.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, протоколи про адміністративне правопорушення, направлення на проходження огляду, відео з нагрудної камери, постанову від 06.06.2026 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП та беручи до уваги, що доказів на підтвердження відсутності в ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень не надано, суддя вважає, що наведені докази є такими, що доводять його винуватість у порушенні п.п. 2.4, 2.5 ПДР України, оскільки він відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, а також на вимогу поліцейського не зупинився.

Таким чином, в його діях наявна подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Всі інші доводи захисника мають формальний характер і спрямовані на ухилення порушника від адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, слід взяти до уваги, що ОСОБА_1 , будучи водієм, зобов`язаний знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху, а й свої обов`язки, у тому числі й обов`язки, передбачені п.п. 2.4, 2.5 Правил дорожнього руху

Враховуючи, що за відмову від проходження огляду для визначення стану сп`яніння водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає накладення відповідного стягнення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень, особу порушника, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч.1 ст. 122-2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі (9) дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні.

- за ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн., 60 (шістдесят) коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.В. Поплавська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua