Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №757/36254/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36254/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м.Києва Соловйов Олег Леонідович, при секретарі судових засідань Дарієнко Д.В., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики УПП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, головного фахівця АТ «Укргазвидобування», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №700638 від 23.06.2025, водій ОСОБА_1 10.05.2026 о 18:14 год. у м.Одеса по вул. Львівській, 20 керуючи автомобілем MAZDA 323 номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроювання, не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілю «Chevrolet Aveo» днз НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого трапилось їх зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні водій ОСОБА_1 заперечив свою провину, оскільки із дотримання вимог ПДР намагався здійснити розворот на проїжджій частині вул. Львівський у м. Одесі, шляхом заїзду до провулку, що примикає до проїжджої частини з боку протилежного узбіччя. Знизивши швидкість, увімкнувши світловий покажчик повороту, та переконавшись у відсутності перешкод, почав здійснювати поворот ліворуч, намагаючись розвернути автомобіль для руху у протилежному напрямку. В цей момент, автомобіль, що рухався позаду на відстані декількох корпусів, почав здійснювати обгін виїхавши на зустрічну смугу руху. Зіткнення автомобілів відбулось лівою передньою частиною автомобіля MAZDA 323 під керуванням ОСОБА_1 із правовою боковою поверхнею автомобіля «Chevrolet Aveo», водій якого з місця ДТП поїхав. Оскільки зіткнення відбулось на полосі зустрічного транспортного потоку, вважає одноособову провину водія автомобіля «Chevrolet Aveo» днз НОМЕР_2 , який не переконавшись в безпечності маневру. На підтвердження своєї правової позиції надав відеозапис події, отриманий з камер зовнішнього спостереження, встановлених на домоволодінні розташованому по вул. Львівський у м. Одеса.

Інший учасник ДТП з місця події зник, застосованими засобами розшуку встановити його місце знаходження та опитати не уявилось можливим. Працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП НПУ був відшуканий власник автомобіля - ОСОБА_2 , який свою причетність до ДТП заперечив, зазначивши про передачу авто в оренду ОСОБА_3 . Відповідно до долученої копії протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №681746 від 02.06.2026 ОСОБА_3 інкриміновано порушення п.2.10 ПДР України, яке полягає у залишенні місця ДТП.

З`ясувавши правову позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та відтворивши відеозапис із зафіксованим механізмом ДТП, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП судом має бути з`ясовано наявність причинно-наслідкового зв`язку між виникненням даної ДТП, порушенням ПДР особою та наслідками, які настали, а саме: пошкодженням транспортних засобів.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Досліджені в судовому засіданні докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 700638 від 23.06.2026, схема місця ДТП, яка сталася 10.05.2026, не доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факту порушення ОСОБА_1 п.10.1 ПДР та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як і пояснення останнього надані на місці пригоди .

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Водночас суд звертає увагу, що п.10.1 ПДР регламентує загальні умови безпечного руху, де «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Аналізуючи свідчення учасника аварії ОСОБА_1 у порівнянні зі долученою схемою місця ДТП та відеозаписом події, слід дійти до висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями водія ОСОБА_1 із настанням ДТП. Так, відповідно до інкримінованого п.10.1 ПДР на водія покладається обов`язок перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатись у безпечності маневру та в тому, що його рух не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам. Керуючись зазначеним пунктом, при здійсненні маневру повороту або розвороту на ділянки проїжджої частини де рух забезпечується у протилежних напрямках, водії повинен зайняти крайнє ліве положення на проїжджій частині та пропустивши транспорт який рухається у зустрічному напрямку, що регламентовано абз.2 п.10.4 ПДР України.

Здійснюючи рух у межах смуги проїжджої частини, водій ОСОБА_1 належним чином дотримався вказаних вимог ПДР України. Разом з тим, при здійснені обгону водій автомобілю «Chevrolet Aveo» днз НОМЕР_2 повинен був керуватись п.14.2 ПДР України, який регламентує, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону;

б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч;

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.

Водій ОСОБА_1 , увімкнувши покажчик лівого повороту, та переконавшись у відсутності зустрічних ТЗ, розпочав маневр повороту/розвороту шляхом здійснення заїзду у провулок розташований ліворуч на протилежному узбіччі. Сподіваючись на неухильне виконання вимог іншими учасниками дорожнього руху, з метою забезпечення безпеки руху, як це декларовано у зазначеному пункту ПДР, продовжив рух розраховуючи, що водій автомобілю «Chevrolet Aveo» днз НОМЕР_2 дотримується вимог та здійснить випередження його автомобіля із правого боку. Виникнення небезпеки у вигляді виїзду ТЗ на зустрічну смугу, якою здійснював рух «Chevrolet Aveo» днз НОМЕР_2 розпочавши маневр обгону, зобов`язувало останнього вжити вичерпних заходів до екстреного гальмування або безпечного об`їзду перешкоди, як це регламентовано п.12.3 ПДР України.

За даних дорожніх умов інкриміновані водієві автомобіля MAZDA 323 номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушення п.10.1. ПДР України не перебувають у причинно-наслідкову зв`язку, оскільки їх дотримання носить загальний характер безпеки дорожнього руху та не визначаються настанням ДТП.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відтак встановлені в судовому засіданні у даній справі про адміністративне правопорушення обставини події у їх сукупності, дають підстави дійти висновку, що матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП та його аргументація в цілому не доводять вини «поза розумним сумнівом», у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи обставини справи, керуючись ст. 7, 247, 251-252, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський 0районний суд м. Києва протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя О. Соловйов