Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №754/10987/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2280/26

Справа №754/10987/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2026 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 червня 2026 року серії ЕПР1 №684773, 05 червня 2026 року о 17 год. 25 хв., м. Київ, міст Північний (Московський) проспект Романа Шухевича, 21, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , та не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Так, відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. у відповідній редакції, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Працівниками поліції ОСОБА_1 був повідомлений, що адміністративна справа розглядатиметься у Деснянському районному суді м. Києва, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у протоколі серії ЕПР1 №684773, від 05 червня 2026 року.

ОСОБА_1 також був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи Деснянським районним судом м. Києва, про що свідчать довідки про доставку повідомлення у додатку Viber, які містяться у матеріалах справи.

Крім того, повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи на 26.08.2026 о 10 год. 00 хв. було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через вебсайт Деснянського районного суду м. Києва).

Отже суд ужив всіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що згідно з ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» та «Пономарьов проти України»).

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Крім того, ОСОБА_1 скористався своїм правом на захист, передбаченим ст. 268 КУпАП, та уклав договір із захисником Лук`янчуком А.В., який був присутнім у судових засіданнях та висловлював узгоджену з ОСОБА_1 позицію щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.

Інший учасник ДТП - ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

ОСОБА_2 також був належним чином повідомлений, що справа розглядатиметься в Деснянському районному суді м. Києва 26.08.2026 о 10 год. 00 хв., про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додатку Viber, яка міститься у матеріалах справи.

Разом з тим, до суду надійшла заява адвоката Майстренка М.С. про участь у даній справі, як представника ОСОБА_2 , та про надання йому для ознайомлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, попередньо переведеної в електронну форму та завантаженої до системи «Електронний суд».

Так, відповідно до частини 1 статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно із частиною 2 статті 271 КУпАП повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

До заяви на підтвердження повноважень адвокат Майстренко М.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , долучив ордер серії АМ №1217155 від 29 червня 2026 року, відповідно до якого адвокат Майстренко М.С. на підставі договору про надання правничої допомоги №272 від 29 червня 2026 року наділений правом представляти інтереси ОСОБА_2 в Деснянському районному суді міста Києва.

Інших документів на підтвердження права адвоката Майстренка М.С. представляти інтереси ОСОБА_2 в Деснянському районному суді міста Києва в межах справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи, що адвокатом Майстренком М.С. не надано належних документів на підтвердження повноважень про надання правової допомоги ОСОБА_2 в Деснянському районному суді міста Києва, а саме договору/витягу із договору про надання правничої допомоги, правові підстави для його залучення до участі у справі як захисника із обсягом прав та повноважень, передбачених КУпАП, - відсутні.

Крім того, 25.08.2026 року на електронну пошту Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Майстренка М.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про проведення судових засідань в режимі відеоконференції та забезпеченні участі адвоката Майстренка М.С. в судовому засіданні дистанційно, з використанням власних технічних засобів. Клопотання обґрунтовано територіальною віддаленістю місця перебування адвоката від місцезнаходження суду.

У зв`язку із надходженням вказаного клопотання суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Нормами КУпАП не передбачено проведення дистанційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому виходячи з положень ч. 1 ст. 2 цього Кодексу, для забезпечення об`єктивного та оперативного розгляду справи, вважаю за можливе застосувати аналогію закону з процесуальними нормами КПК України, а саме зі ст. 336 КПК України, якими врегульовано вказане питання.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1)введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5)наявності інших підстав, визначених судом достатніми. Отже, здійснення дистанційного судового провадження є правом суду, а не обов`язком.

Зі змісту наведеної норми права також слідує, що необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає справу.

Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення.

Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1ст. 336 КПК підстав.

Аналіз наведених норм в їх системному взаємозв`язку свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказані норми не передбачають обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції у разі наявності про це заяви сторони.

Постановлення рішення про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції застосовується із врахуванням обставин, що зазначаються у клопотанні про таку участь. Даний спосіб участі в судовому засіданні має винятковий характер, у зв`язку з чим повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливою участь сторони в судовому засіданні.

Таким чином, на переконання суду, у поданому клопотанні про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, поважних причин неможливості прибути в судове засідання (за станом здоров`я або з інших поважних причин) адвокатом Майстренком М.С. не наведено.

На додачу, адвокат Майстренко М.С. до зазначеного клопотання не долучив документів, на підтвердження своїх повноважень, відповідно до ч.2 ст. 271 КУпАП.

З урахуванням наведених міркувань суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката Майстренка М.С. про його участь в режимі відеоконференції та приходить до висновку про те, що у його задоволенні слід відмовити.

В судовому засіданні захисник Лук`янчук А.В. просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях. На переконання захисника, причиною виникнення аварійної ситуації та подальшої ДТП стали протиправні дії іншого учасника ДТП, а саме, водія автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який, рухаючись у крайній лівій смузі, різко змінив напрямок руху, намагаючись перестроїтись у крайню праву смугу. Під час такого маневру, несподівано опинився у смузі руху, якою рухався ОСОБА_1 , безпосередньо перед його автомобілем, причому, не надав йому перевагу в русі, не переконався, що зміна напрямку руху буде безпечною та, фактично, підрізав автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Вислухавши промову захисника, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, основною ознакою правопорушення є вина у виді умислу або необережності.

Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Диспозицією ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху України.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 , в м. Києві по мосту Північний (Московський), проспект Романа Шухевича, 21, керував автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , та не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив приписи п.13.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Хоча ОСОБА_1 не визнає своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його винуватість повною мірою підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №684773 від 05.06.2026 року;

- даними схеми місця ДТП від 05.06.2026 року, на якій чітко зафіксовано положення транспортних засобів після ДТП, місце зіткнення та описано пошкодження транспортних засобів, характер та локація яких підтверджують висновки працівників поліції, наведені у протоколі. Схема місця ДТП підписана учасниками без зауважень;

- даними письмових пояснень ОСОБА_2 від 05.06.2026 року;

-даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 05.06.2026 року.

Наведені докази у їх сукупності підтверджують висновки суду про те, що водієм ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Крім того, щодо вини іншого водія у зіткненні автомобілів, то суд звертає увагу, що згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, збирати докази винуватості чи невинуватості особи, а також встановлювати наявність вини у діях третьої особи, адміністративний матеріал щодо якої не перебуває на розгляді суду.

При цьому суд виходить з того, що дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати непередбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів (наприклад ожеледиця, інші складні погодні умови або повалене дерево), так і виду людських помилок, необережності, необачності, а також порушення ПДР. Тому на всіх учасників дорожнього руху покладається обов`язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як наприклад обмеження швидкості, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньої обстановкою, що склалася.

Водій юридично зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх інших учасників руху об`їзду перешкоди. Закон не передбачає модифікації цих обов`язків або звільнення від них залежно від причин виникнення перешкоди, тому ці причини можуть включати також і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з`ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника Лук`янчука А.В., дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 284, 291, 124 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Майстренка М.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовити.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код бюджетної класифікації доходів - 21081300, Одержувач: УК у Деснянському районі/Деснянський район, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок отримувача UA698999980313040149000026001.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 1700 (тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.Л. Банах