Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №447/2422/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №447/2422/26

Суддя: Джус Р. В.

Провадження №3/447/831/26

Справа №447/2422/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-8 та ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 близько 16 год. 30хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт із співмешканкою ОСОБА_2 , чим не виконав заходів згідно винесеного йому тимчасового заборонного припису від 10.06.2026 року АА №202587, зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, ОСОБА_2 , строком на 5 діб.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Окрім того, 11.06.2026 близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , чим не виконав заходів, винесених йому тимчасового заборонного припису АА №202587 від 10.06.2026 року, а саме зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, ОСОБА_2 , строком на 5 діб.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Окрім цього, 16.06.2026 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 ,, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у будинку по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 , будучи особою, яку було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою ст. 173-2 КУпАП, повторно протягом рокувчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно пасинка ОСОБА_3 , а саме голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, погрожував розправою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Окрім цього, 16.06.2026 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у будинку по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 , будучи особою, яку було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою ст. 173-2 КУпАП, повторно протягом рокувчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, принижував її гідність, чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП постановою судді від 25.08.2026, справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ЄУН 447/2422/26, номер провадження 3/447/831/26, ЄУН 447/2423/26, номер провадження 3/447/832/26, ЄУН 447/2424/26, номер провадження 3/447/833/26 та ЄУН 447/2425/26, номер провадження 3/447/834/26 об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі номер 447/2422/26, номер провадження 3/447/831/26.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи належним чином. Зокрема, на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, якими суд направляв ОСОБА_1 судові повістки про виклик до суду на 27.07.2026 та на 05.08.2026, які останній отримував особисто під розписку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.173-2, ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час розгляду справи, не є обов`язковою.

З огляду на викладене, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, приходжу до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозаписучих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.п.16,14, ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Статтею 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозиція частини другої статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи .

Диспозиція частини третьої статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частиною 2 статті 173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-8 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211099 від 25.06.2026, з якого вбачається, що 11.06.2026 близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , чим не виконав заходів, винесених йому ТЗПСК АА №202587 від 10.06.2026 року, а саме зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, ОСОБА_2 , строком на 5 діб;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211098 від 25.06.2026, з якого вбачається, що 11.06.2026 близько 16 год. 30хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт із співмешканкою ОСОБА_2 , чим не виконав заходів, винесених йому ТЗПСК АА №202587 від 10.06.2026 року, зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, ОСОБА_2 , строком на 5 діб;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №218599 від 25.06.2026, з якого вбачається, що 16.06.2026 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у будинку по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно пасинка ОСОБА_3 , а саме голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, погрожував розправою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілого;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №218598 від 25.06.2026, з якого вбачається, що 16.06.2026 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у будинку по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, принижував її гідність, чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 11.06.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.06.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.06.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 16.06.2026;

- копією постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 02.02.2026, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн;

- копією термінового заборонного припису АА №202587 від 10.06.2026 щодо зобов`язання ОСОБА_1 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 строком на 5 діб;

- витягом із адмінпрактики на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , НОМЕР_1 ;

Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-8 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП у випадку вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки, відносно ОСОБА_1 до суду надійшло чотири справи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст. 173-8 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, які об`єднано в одне провадження та розглядаються одночасно одним складом суду, стягнення накладається із дотриманням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-8 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення з дотриманням вимог ст.36 КУпАП.

Також, відповідно до ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи ЗУ "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

У п.10 ч.1 ст.1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників (п.4 ч.1 ст.24 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.ч.1,2 ст. 28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Згідно ч.6 ст.28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму (ч.ч.8,9 ст.28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

На підставі викладеного, суд вважає, що, окрім накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 слід направити до органу місцевого самоврядування для проходження програми для кривдників, передбаченої ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на три місяці.

Також згідно із ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.27,33,40-1,173-2,283,284,294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 173-8 та ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративні стягнення:

- за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок (триста сорок гривень);

- за ч. 3 ст.173-2 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривні 00 копійок (одна тисяча двадцять гривень);

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень 00 копійок (одну тисячу двадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на 3 (три) місяці.

Миколаївській міській раді Стрийського району Львівської області, як суб`єкту, відповідальному за виконання програм для кривдників, організувати та забезпечити проходження ОСОБА_1 програми для кривдників, згідно порядку, передбаченого Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст.390-1 КК України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Копію постанови після набрання законної сили направити Миколаївській міській раді Львівської області для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС

Оригінал: reyestr.court.gov.ua